Черкаське СІЗО перевірили на дотримання протиепідемічних заходів та прав утримуваних

Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Черкаській області Валерій Єфіменко та регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВР України з прав людини в Черкаській області Людмила Проценко здійснили візит до Черкаського слідчого ізолятора з метою вивчення стану забезпечення заходів із запобігання та поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та прав утримуваних в умовах надзвичайної ситуації.

Як з’ясувалося, персонал установи не забезпечений необхідною кількістю індивідуальних засобів захисту та змушений купувати їх за власні кошти. СІЗО не може придбати ці засоби, оскільки Держказначейство до цього часу не перерахувало виділені із бюджету кошти на рахунки установи.

Медична частина не повністю підготовлена до роботи на випадок масового надходження осіб із підозрою на COVID-19. Зокрема, у штаті наявний лише один лікар-інфекціоніст на 0,5 ставки. Передбачені штатом 0,5 ставки лікаря-терапевта і лікаря – рентгенолога є вакантними, внаслідок чого новий рентгенологічний апарат по суті не може використовуватися для обстеження утримуваних. Посада дезінфектора штатним розписом взагалі не передбачена.

Додатково призначено 2-х позаштатних дезінфекторів з числа засуджених. Проте, дезінфекцію у камерах ув’язнені проводять самостійно. Також відсутні письмові, затверджені керівництвом установи, графіки почасової обробки приміщень камер, місць загального користування (лазня; збірне відділення тощо).

На випадок спалаху інфекції в установі визначено та облаштовано окремі приміщення (6 камер) на 16 ліжко-місць для тимчасової ізоляції та надання медичної допомоги утримуваним з підозрою на коронавірус.

У зв’язку з припиненням переміщення в’язнів між установами виконання покарань, у СІЗО на день візиту перебувало 2 особи хворі на туберкульоз, які не отримують належне лікування через неможливість доправлення їх до медичних закладів ДКВС України. Припинення переміщення в’язнів між установами виконання покарань, зокрема, доправлення до місця відбування покарання осіб, вирок щодо яких набрав законної сили, призводить до порушення вимог статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України та конституційних прав засуджених.

Установа не забезпечена транспортними засобами для перевезення хворих утримуваних осіб. Наявний автомобіль УАЗ 1991року випуску повністю зношений і, зі слів адміністрації установи, не придатний для експлуатації з міркувань безпеки.

Не вирішено питання щодо доправлення персоналу установи до місця роботи, значна частина якого проживає за межами міста Черкаси. Через це працівники установи змушені добиратися на службу попутнім транспортом, наражаючи себе та в’язнів на небезпеку зараження.

Зазначені недоліки були доведені до відома керівництва установи та медичної частини. Звіти та рекомендації за результатами цільового моніторингового візиту будуть направлені до Міністерства юстиції України та Державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України».