Menu

Черкасців чекають перебої з водою?

  • Автор  vechirka.ua
Черкасців чекають перебої з водою?

Конфлікт між «Азотом» та КП «Черкасиводоканал» ввійшов у нову фазу: після арешту рахунків останнього випливло питання передачі очисних споруд в комунальну власність міста. Нині вони перебувають у користуванні «Азоту» і залишаються елементом вплину на місто через водоканал. Міська влада погодилася виділити 5,4 мільйона гривень на часткове погашення заборгованості за очистку стічних вод, проте їх явно не вистачає для погашення усієї суми заборгованості. Відтак, міському голові вдруге доведеться піти на поклон до директора «Азоту» Віталія Склярова. На початку року з ним уже була одна домовленість, проте, як стверджують у міськвиконкомі, керівництво «Азоту» її не дотрималося. Якщо ж найближчим часом ситуація не вирішиться, на черкасців чекають перебої з постачанням води, адже реагентів для її очищення у водоканалу залишилося усього на кілька тижнів.

Найгірший сценарій

Рахунки водоканалу були арештовані судовими виконавцями ще 4 березня цього року. Його загальна сума боргу за очищення стічних вод з урахуванням пені, штрафів та судового збору нині становить 18,9 мільйона гривень. Відповідно через блокування рахунків водоканал не може закупити реагенти для очищення води й вимушений витрачати запаси. Їх, за словами директора КП «Черкасиводоканал» Сергія Овчаренка, залишилося на кілька тижнів. Ситуація загострюється весняною повінню, під час якої якість води в Дніпрі погіршується, що призводить до збільшення витрат реагентів.

— Для очищення води ми використовуємо три основні реагенти. Сульфату амонію у нас залишилося на два тижні, коагулянту — на місяць. По великому рахунку, ще місяць ми можемо протриматися, але при цьому ми фактично нічого більше не будемо робити. Тому я подав на розгляд міського голови та виконкому свої пропозиції. Якщо процес вирішення питання затягнеться, ми будемо вимушені обмежити постачання води місту… Кількість реагентів обмежена. Їх можна використати всі за місяць, або розтягнути на два, але з обмеженнями, — заявив Сергій Овчаренко.

За словами Сергія Овчаренка, у найгіршому випадку водоканал вимушений буде обмежити тиск у водопровідній системі з 10.00 до 17.00, а також з 22.00 до 6-ї ранку. У ці години мешканці квартир на 5 поверсі та вище не зможуть отримувати воду. Крім того подача води може бути обмежена й промисловим підприємствам Черкас. Щоправда, говорячи про це, він додає, що обмеження водопостачання — найгірший сценарій і сподівається, що до цього не дійде.

Сумнівний борг

— Наприкінці 2014 - початку 2015 року було ліквідовано заборгованість перед «Азотом» в розмірі 35,7 мільйона гривень, що виникла через невідповідність тарифів їхній собівартості. Таким чином ми вийшли на чистий нуль. Але «Азоту» цього здалося замало. Коли заборгованість фактично була погашена, вони через суд нарахували пеню та штрафи. Також була нарахована заборгованість за «період невстановленого тарифу». Був такий період з березня по липень включно 2014 року, коли національний регулятор не встановив тариф на очищення стічних вод. У цей час діяв наш тариф у розмірі 470 гривень за кубометр. «Азот» же судовим рішенням змусив нас заключити угоду на очистку стічних вод по ціні 1160 гривень за кубометр, тобто майже в два з половиною рази більше. Звісно, ми намагалися оскаржити це судове рішення, пройшли всі інстанції, аж до Вищого господарського суду. На жаль, ми програли всі суди, і зрештою нас зобов’язали заплатити 8,8 мільйона гривень додатково за очищення стічних вод за тарифом, встановленим судом на вимогу «Азоту» Це нонсенс, але факт. На сьогодні до цього сумнівного боргу додалися пеня, штрафи та виконавчий збір на суму 10 мільйонів 3 тисячі гривень. Це — лише штрафні санкції, тобто чистий прибуток «Азоту», — розповів Овчаренко.

Ефект бумерангу

Проблема заблокованих рахунків водоканалу бумерангом може повернутися й на «Азот», адже, за найгіршим сценарієм, подача води у першу чергу буде обмежена на промислові об’єкти міста. І навіть не доводиться сумніватися, що першим у списку таких підприємств буде саме «Азот». А це підприємство, до речі, є найбільшим споживачем води в місті. Щомісяця воно споживає води на суму близько 500 тисяч гривень.

Проте куди більш наслідковим може виявитися для «Азоту» педалювання міською владою питання власності очисних споруд. Вони будувалися спеціально для цього промислового гіганта й підприємство завжди вважало їх своїми, навіть після приватизації «Азоту», що відбулася в першій половині 90-х. Очисні споруди досі є цехом очистки промислових і стічних вод ПАТ «Азот». Насправді ж вони дотепер перебувають у державній власності, адже на момент приватизації «Азоту» не були включені до статутних фондів підприємства й відповідно не були приватизовані. Лише в липні 2002 року Фонд держмайна України передав їх у користування «Азоту».

Як пояснив начальник регіонального відділення Фонду держмайна України в Черкаській області Віктор Плаха, очисні споруди дійсно перебувають в державній власності. За його словами 2 липня 2002 року за зверненням керівництва «Азоту» вони були передані в користування цьому підприємству. Причому, безстроково і безоплатно. Тобто «Азот» отримав очисні споруди, первісна вартість яких на момент передачі становила майже 13 мільйонів доларів, задарма.

— У липні 2002 року наказом голови Фонду держмайна України наше регіональне відділення було зобов’язано безоплатно передати очисні споруди, які не ввійшли до статутного фонду «Азоту» і можуть негативно впливати на екологію та навколишнє середовище, згідно з актом прийому-передачі. Підставо для цього були Закон України «Про Державну програму приватизації» в редакції 20.12.2001 року та погодження Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Вартість споруд цього об’єкта на момент передачі становила 68,5 мільйона гривень. Як користувач «Азот» зобов’язаний вчасно здійснювати капітальний і поточний ремонти з метою недопущення негативного впливу на екологію та навколишнє середовище, вижати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин, забезпечувати безперебійну ефективну роботу споруд для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів тощо, — розповів «Вечірнім Черкасам» Віктор Плаха.

Судова війна триває

За словами Сергія Овчаренка, у ситуації, що склалася, вихід один — погасити борги й унеможливити виникнення подібних ситуацій у майбутньому, тобто добитися передачі очисних споруд у комунальну власність міста.

— У цих умовах, коли є чинне рішення суду, ми повинні його виконати. Але для того аби поставити крапку у затяжній війні «Азот»-водоканал-громада» слід передати в комунальну власність міста очисні споруди, які тимчасово знаходяться в оперативному управлінні «Азоту». Це не його власність. Громаді міста Черкаси просто необхідно проявити ініціативу й передати очисні споруди в комунальну власність міста постановою уряду. І питань заборгованостей та судів більше не буде. Адже і на сьогодні, я, підкреслюю, продовжуються суди, — заявив Сергій Овчаренкно.

За його словами, нині у суді «Азот» спонукає КП «Черкасиводоканал» заключити угоду на очищення стічних вод в редакції «Азоту», що передбачає зменшення концентрації забруднюючих речовин до рівня 70-х років. Таким чином у «Азоту» буде підстава стягувати з водоканалу «десятки мільйонів гривень за понаднормативні скиди стічних вод».

Коментар до теми

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко:

— Ми в принципі готові сплатити загальну суму боргу, але я не розумію за, що ми повинні платити понад 8 мільйонів гривень за пів року. У нас була домовленість про виділення 5,4 мільйона гривень, це засвідчили гарантійним листом, 15 березня ці гроші будуть виділені з бюджету. Якщо ми говоримо по партнерські відносини, то що це за блокування рахунків?.. Ми розуміємо, що це не просто Азот. Це — 5 тисяч черкасців, які працюють там, але якщо нас ставитимуть в такі умови, ми змушені будемо відповідно реагувати і діяти в межах своїх повноважень.

вгору