Безпомічна старість

У дворі 82-річної черкащанки Ольги Берези навіть опівдні — сутінки. Плодові дерева та кущі поросли чагарниками та утворили справжні джунглі. Саме у цих зарослях одного дня зробив собі засідку та чекав на стареньку грабіжник. Коли вона пройшла повз зловмисника, він пішов за нею. Дочекався, поки пенсіонерка відкриє двері до будинку та напав. Бив палицею по всьому тілу, відібрав усі гроші, а це 37 тисяч гривень і паспорт та побитою закрив у хаті, підперши двері.

Небезпечні квартиранти

Якби не сусідка Любов Григорович, знайти будинок Ольги Берези навряд чи вдалося б. Заходимо у захаращений та закинутий двір. Під ногами чавчить шовковиця, її тут нікому оббирати. На плодових кущах уже сухими китицями висить смородина. Колись тут була повна чаша: добротний дім, великий двір, врем’янка, сад. Очевидно, що було кому садити та кому їсти плоди з фруктового саду. Сьогодні дім зачинений, видно – тут недавно міняли замки та зміцнювали одвірок. Пані Люба телефонує господині на мобільний. Та швидко відповідає на дзвінок і обіцяє відкрити двері. Щоправда, чекати доводиться хвилин 12. Нарешті на порозі стоїть старенька у стоптаних мокасинах та зношеному й давно не праному одязі. Хоч жінка у поважному віці, однак при розумі, чує добре, розповідає зв’язно та логічно. Нашому приходу тішиться й одразу ж береться розповідати про свою біду.

— У мене на квартирі жило два чоловіки. Бо я, бува, в лікарню йду, а хату пусткою лишати страшно. Вони практично ні за що не платили, я їх без малого спонсорувала. Як сторожі ото були. Вони давали мені по 200 гривень на місяць, а світла напалювали на 400 грн кожен. Я їх за оголошенням знайшла. Наче спочатку були нормальні люди. Отак прожили в мене понад чотири роки, — починає свою розповідь здаля старенька. — Між собою вони ворогували. Жили окремо: один – у врем’янці, а інший – у другій частині будинку. Хата в мене на дві половини. Вони обидва хотіли, щоб я на них свій дім переписала. Один прямо так і казав, а інший, думаю, хоч і не говорив, та теж хотів… Один черкаський був, а інший на заробітки сюди з району приїздив. Той, що черкаський — свою квартиру у Черкасах пропив, залишився без хати ото й хотів, щоб я йому свій будинок віддала. Він весь час водив жінок і щоразу іншу, йому треба було і гроші та житло, словом, буянив тут. Так ми й запропонували йому вибратися. Після того він став і мене і другого квартиранта тероризувати. Двері нам обом вибивав і обкрадав регулярно. Я не бачила, хто це робив, але іншого варіанта просто бути не може.

Жінка бідкається, що все в неї покрали: інструменти, продукти, усе хатнє начиння. Припускає, що нечисті на руку були обидва квартиранти. Практично на кожен такий інцидент вона викликала поліцію. Протягом останніх місяців у поліції налічують п’ять викликів від неї. Однак злодіїв та вкрадене добро правоохоронці не знайшли.

— Не знаю, чому вона брала тих квартирантів, вони їй навіть у збиток були. І бере вона завжди чомусь чоловіків — сімейних не хоче, — дивується вчинкам старенької її сусідка Любов. — Та туди благополучні люди жити й не підуть. Вода в неї перекрита за борги, а у врем’янці тої води ніколи й не було. Газ виключений, зимою холодно. Ото й квартирувалися в основному заробітчани, що на якийсь час на роботу у Черкаси приїздять.

Того дня старенька поверталася з поліклініки. Купила продуктів і йшла додому десь близько другої години. Пригадує: щойно відкрила двері до хати, як нізвідки з’явився чоловік, був у масці та рукавицях. Видно, чекав на неї у чагарнику та прослідкував до будинку. Дочекався, поки вона зайде в хату. Вимагав, щоб віддала гроші та погрожував убити. Потім достав палицю і почав бити по всьому тілу. Хоч від дня пригоди пройшло вже практично два тижні, тіло жінки досі вкрито великими синцями.

— Забрав усі гроші та паспорт і побитою так у хаті й кинув, ще й двері закрив і підпер, щоб я не вийшла та на допомогу не покликала. Але як він пішов, я почала у вікно кричати. Сусід мене, дякувати Богові, почув, відкрив. Покликали Любу. Тоді вже викликали поліцію і швидку, — пригадує Ольга Береза. – Її раніше просто оббирали, та теж не знати хто, а оце останній раз то крепко побили, гроші й паспорт відібрали. Приїхало три машини поліції та з десять людей працівників. Привезли собаку та тільки воно нічого не дало. Вона хоч і каже, що то квартирант на неї напав, але ж напевно не знає.

Безпорадність

Старенька живе в досить поганих умовах. З усього видно, що вона сама вже з побутом не справляється, однак звертатися до когось по допомогу не поспішає. Боїться, що втратить найдорожче, що має — власний будинок.

— Вона каже, що має доньку й вона прописана в цьому будинку. Але та донька десь ділася, і коли вона приїде, ніхто не знає. Може старенька щось приховує, щоб допомогу отримувати. Вона дуже обережна, зайвого не розкаже, — розповідає сусідка Люба. — До мене вона звернулася торік. Знаємо одна одну дуже давно, практично змолоду. Раніше жили по сусідству, а зараз я за пару провулків від неї та коли треба, можу підійти та підсобити у чому треба.

Залишати свій будинок старенька не хоче, ні в які соціальні заклади йти її також не вмовити й укласти угоду про довічне утримання пенсіонерка поки що не поспішає. Взимку періодично лягає до лікарні, отак трохи підлікується, в теплі поживе і знову додому вертається.

Ольга Береза каже, що має родичів, але у них повно своїх проблем, тож проситися жити до них їй не зручно. Інші родичі живуть далеко, туди вона перебиратися не хоче. У будь-які соціальні заклади вона не хоче, не зможе там вжитися з іншими старенькими, хоч там і чисто, тепло та годують чотири рази на день.

У Раді ветеранів Черкас переживають, якщо поліція не знайде грабіжників, то рано чи пізно вони просто угроблять жінку.

— Ви розумієте, якщо поліція і прокуратура не займеться цією ситуацією серйозно, жінку ті квартиранти можуть і вбити. Вона стара, самотня, захистити її нікому, от ті пожильці й навадилися її грабувати, — розповідає заступник голови ради ветеранів Черкас Віктор Марченко.

У поліції ж інцидент оцінюють інакше.

— Заявниця постійно звертається до органів Нацполіції з приводу вчинення протиправних дій колишніми орендарями квартири. Протягом поточного року до Черкаського відділу поліції надійшло п’ять таких звернень. Вони розглянуті працівниками сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області. При опитуванні мешканців вулиці Казбетська міста Черкас працівниками Черкаського відділу поліції, встановлено, що Береза Ольга Василівна веде незрозумілий спосіб життя, постійно та безпідставно звертається до органів виконавчої влади та поліції з приводу протиправних дій відносно неї, які не знаходять підтвердження, — пишуть в офіційній відповіді на інформаційний запит «Вечірніх Черкас» тимчасово виконувач обов’язки заступника начальника Головного управління Нацполіції в Черкаській області Сергій Довгий.

Однак кримінальне провадження порушено. У витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань ідеться: «Невідома особа проникла до домоволодіння Берези О. В. та із застосуванням насильства заволоділа коштами у сумі 37 тис. грн. та паспортом на ім’я заявниці». У прокуратурі Черкас запевняють: посилили групу слідчих і роблять усе задля розслідування та притягнення до відповідальності злочинців.