Menu

Як ми вступали в усі політичні партії країни Рекомендуємо

Як ми вступали в усі політичні партії країни

Наявність «правильного» партквитка у наш час багато важить. Не так далекі ті часи, коли народ масово вступав у СДПУ(о) та «За єдину Україну», а потім звідти мігрував у «Нашу Україну», щоб уже за кілька років поповнити лави Партії регіонів. Що ж приваблює народ у паріях, куди і для чого вступають черкащани?

Хто найближче до народу

Дев'ять років тому наша журналістка уже вступала водночас у чотири партії: СДПУ(о), Компартію, СПУ та Партію регіонів. Цього разу ми вирішили повторити експеримент та заслали в міські парторганізації студентку Вікторію Куценко, що прийшла у газету на практику. Їй удалося отримати партквитки п’яти з семи обраних політичних сил.

Приступом вирішили брати Партію регіонів, «Удар», «Батьківщину», Партію вільних демократів, Компартію, Соціалістичну партію та «Свободу». У результаті через кілька місяців оббивань порогів міських представництв цих політичних сил у кишені приємно шурхотіли п’ять різних за кольором та ідеологією партійних «корочок».

Офіси партій шукали через телефонну довідку, інтернет та партійні намети, що з певною періодичністю з'являються на вулицях міста. Найважче було знайти міський штаб Партії регіонів. Інтернет видав декілька адрес, однак за жодною з них знайти партосередок так і не вдалося. Як з'ясувалося згодом, саме в цей час міські регіонали переїжджали у нове приміщення. Сьогодні їхній офіс прикрашають дві вивіски і прапори, тож охочі потрапити до них зможуть швидко зорієнтуватися. На «Свободу» натрапили випадково. Ця політична сила своєї адреси особливо не афішує. На виході з будівлі, де розташувався офіс «Фронту змін», красується вивіска «Свободи», офіс якої розмістився тут же на третьому поверсі.

Практично в усіх парторганізаціях Віка заповнювала анкету. Однак лише в «Ударі» поцікавилися телефонами та місцем роботи її батьків і зробили ксерокопію паспорта. Найбільше паперів заповнювала у «Свободі», де однією з обов'язкових умов вступу виявилася ще й передплата партійної газети. Довелося передплатити до кінця року це видання і Вікторії, заплативши при цьому 26,67 грн. На відміну від націоналістів, комуністи поставили Віку перед фактом, що їй доведеться передплачувати «Народну правду» вже після того, як видали партквиток.

Перше враження

Найбільше довірливою атмосфера була у міському осередку партії «Свобода», хоча отримати їхнього партквитка так і не вдалося.

Ми знали, що у «Свободі» існує певний випробувальний термін і потрапити до їхніх партійних лав зможе не кожен. Вікторію з завидною регулярністю запрошували брати участь у всіх акціях, ініційованих «Свободою». Віка усе літо отримувала з партійного офісу безліч СМСок про найрізноманітніші акції, мітинги, презентації та навіть посиденьки. Однак заслужити довіри свободівців дівчині не вдалося.

– Найбільше мені зраділи комуністи. Обступили мене майже всім колективом, розпитували, раділи, що така молоденька людина до них прийшла, бо у них молодь – рідкість, – пригадує Вікторія. – А коли дізналися, що я хочу вступити до них у партію, то їхньому щастю не було меж! Дали цілий пакет партійної літератури і відправили готуватися стати комуністкою.

У «Батьківщині» появі охочого поповнити їхні лави не здивувалися. Сприйняли як належне. Так само зустріли нового кандидата у партійці й ударівці. Однак тут чи то через зайнятість, чи через відсутність внутрішньої дисципліни дівчині весь час обіцяли прийняти у партію та видати партквиток, однак чекати цього заповітного дня Вікторії довелося аж чотири місяці.

Та найпрохолоднішими виявилися вільні демократи. Вони одразу попередили, що до них у партію просто так не потрапити. Пообіцяли внести Вікторію у попередній список прихильників. І якби вона виправдала довіру партії, то, ймовірно, отримала б і партквиток. Вікторія мала ходити на мітинги, акції, бути активною та небайдужою.

Це якраз був період після відставки Сергія Одарича, тож робочих рук тут потребували. Вікторії від демократів зателефонували лише раз із проханням рознести газету у приватному секторі. Однак дівчина відмовилася, тож зі списку прихильників у члени партії так і не потрапила.

Урочистий день

У всіх партіях цікавилися, чому Вікторія обрала саме їх, та задовольнялися короткою відповіддю про те, що дівчина розділяє їхню партійну ідеологію. І, коли видавали партквиток, практично ніхто не перевіряв Віку на знання партійного статуту абощо. Лише комуністи запитали, що лежить в основі Комуністичної партії України. Оскільки Віка ретельно готувалася стати молодою комуністкою, то ошелешила старших колег по партії відповіддю: «Це первинні парторганізації».

Практично в усіх партіях приймали спокійно та скромно. Не всюди Віці пощастило зустрітися хоча б із головами міських партосередків. Зазвичай партквитки віддавали без урочистостей, а вручав документ секретар або хтось зі співробітників осередку.

Відзначилася у цьому плані лише Партія регіонів. Партійний квиток Вікторії мав вручити сам губернатор Черкаської області Сергій Тулуб. У парторганізації навіть затягували з видачею документів новоприбулим партійцям, аби ця урочиста мить їм запам'яталася надовго.

– Із розмови я зрозуміла, що їм необхідно назбирати якнайбільше молоді, охочої вступити у партію, до якогось партійного свята чи з'їзду, – ділиться Віка.

Однак шанс отримати партквиток із рук Сергія Тулуба студентка упустила, бо якраз була на парах. Тому забрала свою синю «корочку» вже після урочистостей. Незважаючи на розкішну обстановку та помпезність прийняття у партійці, Партія регіонів – єдина політична організація, де з Віки взяли 5 гривень за квиток...

Партійні ідоли

Партійна символіка прикрашає офіси всіх партій. Однак найбільшими портрети лідера виявилися у офісі «Батьківщини». Два портрети Юлії Тимошенко практично повністю закривали дві протилежні стіни кабінету. Надзвичайно насичений символікою і офіс КПУ. Його прикрашає портрет Сталіна, погруддя Леніна, плакат та календар із портретом Симоненка.

Утім, найскромніші партійні офіси, як і годиться за ідеологією, мають осередки соцпартії та комуністів. Офіс комуністів досить скромний, хоч і розташований у приміщенні сучасного офісного центру. У приміщенні тісно, кімнатка завалена газетами та обставлена старими меблями. Складалося враження, що два дерев'яні столи, шафа та сейф стоять тут ще з часів розвиненого соціалізму.

Як міська, так і обласна парторганізації соціалістів розмістилися у приміщенні старого двоповерхового будинку, у дворі хрущовок у центрі Черкас. Стіни будівлі прикрашають два великі плакати з партійною символікою. Верхній поверх будинку досить занедбаний і, очевидно, не використовується, тому уся споруда має вигляд аварійної. Старий роздовбаний диван, маленький телевізор та декоративна новорічна ялинка (а було це серед літа!) створюють домашню атмосферу.

Найшикарніший офіс, і це не дивно – у регіоналів. Нове велике приміщення, розташоване по бульвару Шевченка на перетині із вулицею Пушкіна. Тут великі площі, гарний ремонт, нові меблі та дорога оргтехніка. На другому поверсі конференцзал та сам офіс. Тут завжди чимало людей, очевидно, працюють вони на постійній основі.

Побачити офіс вільних демократів Вікторії не вдалося. За адресою, де числиться офіс цієї партії, знаходилася напівзруйнована будівля, вивіски сповіщали, що тут розмістилося підприємство «Темп» та спортивна організація «Факел». Жодної партійної символіки чи таблички, яка б інформувала, що тут можна знайти вільних демократів, не було. Зайшовши в хол, обладнаний пропускною системою, Віка від охоронця дізналася, що тут таки є вільні демократи. Однак на територію будівлі Віку не впустили, до неї вийшла дівчина, яка й запропонувала записатися лише у прихильники партії.

Політичні роботодавці

У «Свободі», дізнавшись, що Вікторія навчається за спеціальністю «видавнича справа», одразу ж запропонували їй співпрацю. Запрошували на роботу і комуністи. Пропонували місце секретаря при неповному навантаженні за 150-200 грн. у місяць або ж коректором у їхній газеті. У СПУ Сергій Малиновський, який є головою міської парторганізації і водночас редактором партійної газети, запропонував Вікторії долучатися до випуску газети. Активно зреагували на майбутню професію дівчини і в «Ударі».

У Партії регіонів Вікторії запропонували протягом кількох годин пороздавати газети та заробити 100 гривень. Вільні демократи, запрошуючи дівчину розносити друковане слово по приватному сектору, про оплату цієї роботи не говорили.

вгору