Menu

Віктор Гончаренко: «Адміністративну реформу розробляли диверсанти або люди, які давно не були у селі»

Віктор Гончаренко: «Адміністративну реформу розробляли диверсанти або люди, які давно не були у селі»

Голова асоціації фермерів та землевласників у Черкаській області про взаємодію із владою, адміністративну реформу і фнрмерські труднощі.

Взаємодію із владою

- Сьогодні приватні фермерські господарства обробляють 147 тис. гектарів землі. Це 10% від загального об’єму землі нашої області. Наші фермери працюють в основному для забезпечення потреб внутрішнього ринку. Однак зараз наші  фермерські господарства у скрутному стані, бо влада лобіює інтереси агрохолдингів та великих підприємств. Владі зручніше з ними працювати і домовлятися. І це стосується не лише Черкащині, така ситуація по всій Україні.

1284 фермерських господарства – це величезний колектив. Ми б могли гори звернути, однак владі не зручно з нами працювати. Того року в країні зібрано  64 млн. тон зернових, у перспективі керівники держави бачать 100 млн. тон і далі їм нема ні до чого діла. Нікого ж не цікавлять проблеми села, як той фермер працює та виживає.

Ні для кого не секрет, що у нас практикуються рейдерські захоплення фермерських господарств. Ця ситуація здебільшого замовчується, фермери намагаються цього не афішувати, аби не було гірше. Однак така ганебна практика є і в нашій області. Сьогодні маємо подібні ситуації по Лисянському та Канівському районах. Однак ніхто не спішить ставати на наш захист, тому маємо гуртуватися та боротися за своє добро самі. Необхідно гуртуватися навколо асоціації фермерів та приватних землевласників України, бо це єдина громадська організація, яка захищає права та інтереси звичайних фермерів.

Знаєте ту стару приказку про єврея: «Я сидів і дивився в глазок, коли прийшли і забрали сусіда зліва. Я сидів і дивився в глазок, коли прийшли і забрали сусіда справа. А коли прийшли мене забирати, то вже нікому було кричати». Давайте разом боротися зі спільною бідою, бо буде нікому кричати.

Адміністративну реформу

- Сьогодні треба реформуватися, але так, щоб лоба не розбити. Особисто я не розумію суть адміністративно-територіально реформи. Яка користь від цієї реформи, а скільки від неї шкоди? Вирішили скоротити кількість адміністративних центрів. Ну буде в районі чотири сільради, але ж ніхто не подумав, як тій бабусі оформити субсидію, чи будь-який папірець необхідний їй для життя. Мені здається цю реформу розробляли диверсанти або ж люди, які давно не були у селех і не знаються, яке на ділі у нас транспортне сполучення. Щоб ознайомити усіх із реформуванням, збирають сільських голів. Ті сидять та мовчки махають головами. Вони бояться, що коли хтось із них виступить проти, то завтра його виженуть з роботи. Їм байдуже, аби тільки я ще  трохи попрацював, а там хоч трава не рости.

Труднощі фермерів

- Більшість малих фермерських господарств, які не мають власних складів, стали цього року проблемними. Вони не мають де тримати продукцію, тож зібрали її восени і продали практично з поля по 1200-1500 гривень за тону – це була «кидалова» ціна, яка не кожному навіть собівартість покрила, однак іншого виходу вони не мали.

Зазвичай фермери закуповували мінеральні добрива у січні, лютому та березні, коли ціна на них падала. Цього року цей фокус не пройшов. Вийшло, що продукцію продали за безцінь, а долар настільки виріс, що цього сезону не кожен зможе просто посіятися. Ми не встигаємо гнатися за доларом, а ми до нього дуже прив’язані. 50% посівного матеріалу завозилося з-закордону, 95% відсотків засобів захисту рослин – імпортні. Сьогодні засоби захисту рослин практично ніхто не продає, всі чекають, що буде із доларом. Те саме із мінеральними добривами.

Тож вже сьогодні можна спрогнозувати, що високих врожаїв цього року ми не матимемо, оскільки низька забезпеченість міндобривами, паливно-мастильними матеріалами. Замість кількох обробок ґрунту виробники,  економлячи дизпаливо, роблять менше, зрозуміло, це позначиться на валовому зборі. Однак прогнози – справа не вдячна. Лише осінь минулого року дозволила нам зібрати хороший урожай. Вона була настільки довгою і теплою, що встигла дозріти уся кукурудза. Так само не довелося витрачати газ, аби висушити зібране.  Будемо сподіватися, що й цьогоріч природа буде на нашому боці.

вгору