Menu

Сергій Квіт: «Кількість учнів скоротилася утричі, а кількість вчителів залишилась тією ж самою»

Сергій Квіт: «Кількість учнів скоротилася утричі, а кількість вчителів залишилась тією ж самою»

Міністр освіти і науки України Сергій Квіт у п’ятницю 17 квітня відвідав Черкаси. 

Посадовець приїхав до Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, аби розповісти про новий Закон "Про вищу освіту" і його реалізацію та плани міністерства на майбутнє. У ході прес-конференції він розкрив кілька важливих для черкащан запитань.

Про закриття і об’єднання ВУЗів

- Я точно зараз не скажу, скільки вузів врешті закриють на Черкащині. Немає ніяких рознарядок і їх не може бути. Йдеться про те, що можливо до кінця навчального року по всій Україні ми закриємо кілька десятків, а може й до сотні вищих навчальних закладів і філій. Ми висуваємо певні питання деяким університетам, як вони можуть надавати якісну освіту, якщо у них 120 студентів, як прац

ює їхня економіка. У переважній більшості нам навіть відповіді не надають, бо у цих навчальних закладах по суті немає навчального процесу, або він є напівфіктивним.  Сьогодні акредитаційна комісія України розглянула цілий перелік вищих навчальних закладів України. Уряд нам дав дозвіл на перевірки і ми їх проводимо. Це стосується не лише Черкас, а всієї України. По Черкаський області сьогодні йде мова про Європейський університет та університет Поплавського.

Щодо студентів – вони не постраждають, бо інші виші мають належну кількість місць ліцензованого обсягу. Тому ми безболісно переводимо студентів. При чому часто ми їх переводимо у кращі виші. З викладачами важче, часто я сам звертаюся до ректорів і прошу їх разом зі студентами прийняти і викладачів та співробітників навчального закладу.

Про вибори ректора ЧНУ

- Із кандидатів, які братимуть участь у виборах ректора Черкаського національного університету, я знаю виконуючого обов’язки ректора Олександра Черевка та пана Назаренка. Особисто з Анатолієм Кузьмінським я не знайомий, однак мої враження негативні. Я відвідував ваш університет як професор 2005 року і прекрасно пам’ятаю, як голодували студенти, щоб він пішов з посади. На сьогодні я отримав із різних джерел масу негативної інформації стосовно Кузмінського: маю лист від університетської та майданівської громадськості, від правоохоронних органів – це звинувачення в корупції, за кримінальними статтями. Моє враження таке, що ця людина не планує займатися університетом, а хоче займатися політикою і смикати університет у якихось своїх цілях. Вважаю, що це неправильно, це не в інтересах університету, а міністерство має діяти в інтересах навчального закладу. Аби брати участь у виборах ректора до нас звернулося п’ять осіб, відмовили ми лише Кузьмінському.

Побори у школах

- Коли ми говоримо про Америку, то вживаємо слово фандрайзинг – у нас же це називається побори. Ситуація серйозна і одне з завдань міністерства, можливо, у рамках базового закону про освіту дати легальні шляхи для проведення фандрайзингу у навчальних закладах. На слуху більше негативні приклади, однак є й позитивні. Наприклад, у дитсадку чи школі тече дах, є дуже активний батьківський комітет, вони зібрали кошти і самі за них полагодили дах. Вони самі все роблять, тоді все в порядку. Буває дуже відповідальний директор, який співпрацює з батьками, радиться і звітує за використані кошти – це також добре. Не можна заборонити батькам навчальний заклад їх дітей зробити кращим. Однак ми маємо й багато негативних прикладів, коли збирання коштів має характер поборів, коли батьки не знають, на що збираються гроші і куди витрачаються. Коли ми отримуємо скарги про зловживання, то міністерство завжди втручається і робить розслідування. Іноді у результаті таких розслідувань, ті, хто організовують побори, можуть навіть втратити роботу.

Пенсії та стипендії

- У межах пенсійної реформи ми маємо втрати, однак вони не драматичні. Вони є по всій Україні, але у відсотковому співвідношенні вони не великі. У ЧНУ, наприклад, звільнилося 15 осіб. Головна проблема була у тому, що люди боялися: якщо продовжуватимуть працювати – втратять наукову пенсію. Ми надали роз’яснення, що наукова пенсія не втрачається. Якщо науковець продовжує працювати він отримуватиме не повністю пенсію і зарплату, але коли повністю виходитиме на пенсію, то наукова пенсія за зберігатиметься.

Щодо стипендій – вони будуть і їх розміри не зменшуватимуться. Ми відстояли стипендійний фонд у тому розмірі, що й був. Інша річ, що стипендії слід інакше виплачувати. Але це не питання цього року. Я вважаю, що стипендії треба платити тим, хто показує надзвичайні досягнення в навчанні і тим, хто цього потребує. Бо для одних ця стипендія не відіграє жодної ролі, адже дитина із забезпеченої сім’ї, а для інших цієї стипендії не вистачає.

Закриття шкіл

- У нас є малоформатні школи, де невелика кількість учнів, буває й так що кількість учнів дорівнює кількості учителів. За останні п’ять-шість років на третину скоротилася кількість учнів у школах, а кількість вчителів залишилася. Так не може бути – це економічно не працює. У таких школах не можна отримати якісну освіту. З окупованих територій по всіх школах України розійшлося понад 30 тисяч дітей, і ми не відчули жодного перевантаження. Усі діти знайшли місце, бо школи наші були не укомплентованими. Наша політика така: молодша школа має бути біля дому, а старша повинна бути якісною. Тому ми скорочуватимемо шкільну мережу. Однак ми не ставимо питання про те, що треба просто зекономити і розійтися. Якщо ми в якихось селах скорочуємо школу – закриваємо і вона перестає працювати. Ми маємо в іншому селі цього ж району відкрити якісну велику школу із хорошим обладнанням, матеріально-технічною базою, підготовленими вчителями і дати транспорт, щоб довозити дітей і вони мали можливість отримати якісну освіту. Через ці процеси пройшли усі пострадянські країни, це не просто але це потрібно.

вгору