Menu

Черкащани, непридатні до військової служби, не можуть добитися звільнення з війська

  • Автор  Тетяна Роговська
Черкащани, непридатні до військової служби, не можуть добитися звільнення з війська

Житель с. Ташлик Смілянського району був призваний на військову службу у травні 2014 року. Через постійні переохолодження й інші проблеми зі здоров’ям у зоні АТО чоловік більше трьох місяців проходив лікування, але нині не може добитися звільнення зі служби та отримання всіх грошових виплат та довідки про доходи. Крім того, його знову примушують їхати в зону АТО, щоб звільнитись.

10 грудня минулого року військовослужбовець 14-го батальйону територіальної оборони Володимир Дубовик звернувся за допомогою до члена Черкаського обласного комітету оборони прав людини, громадського активіста Сергія Громика з проханням надати інформаційну допомогу з питань проходження військово-лікарської комісії, перебуваючи на той час у Центрі реабілітації воїнів АТО в Дахнівці, оскільки госпіталь не має повноважень направити на ВЛК. Комісія мала визначити стан військовослужбовця й прийняти рішення щодо його придатності до несення військової служби. Відмовляючи молодику у проходженні комісії із боку військового керівництва, представників військкомату, які не давали направлення для проходження комісії, мотивуючи це тим, що тільки командири частин мають на це право.

- Військові комісари мають таке право, тому смілянину, жителю с. Ташлик, повинні були надати відповідний документ, або зробити запити до командира частини про надання таких документів хворій людині, яка фізично не могла приїхати в зону АТО, оскільки більше трьох місяців проходила стаціонарне лікування в цивільних закладах. Із 11.10 2014 Володимир лежав у Волноваській райлікарні та Дніпропетровському військовому госпіталі після переохолодження, які він отримав у зоні АТО після такого дбайливого ставлення командирів, - зазначив Сергій Громико. – Це є порушенням Закону України про соціально-правовий захист військовослужбовця та членів їх сімей, оскільки відповідно до ст. 2 ніхто не вправі обмежувати військовослужбовця у справах і свободах, а в ст. 11 йдеться про те, що військовослужбовець має право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Крім того, турбота про збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовця – це обов’язок командирів.

За словами Сергія Громики, аналогічних Володимирового випадків не один і не десяток.

- Про цих людей забули, вони кинуті напризволяще зі своїми проблемами. До Володимира під час проходження лікування приїздив заступник військового комісара, який при лікарях сказав: «Їдь у Волноваху, там усе отримаєш». На що лікар відповів: «Він уже своє від’їздив. Він – хвора людина». Але військовий наполягав. Володимиру тичуть папірець, відповідно до якого він має їхати в зону АТО, аби звільнитися. Хоча він є непридатним, що підтверджується свідоцтвом про хворобу, в якому вказано, що Володимир «непридатний до військової служби» з виключенням з військового обліку, виданим у квітні 2015 року, але неодноразові письмові звернення не мають сили, –говорить Сергій Громико.

Коли чоловік проходив лікування у військовому госпіталі, він звертався і неодноразово інформував про це командування частин, проте у відповідь йому «клепали» самовільну відлучку та просили повідомити про її причини, вбачаючи в цьому ознаки кримінального правопорушення. На прохання звільнити з військової частини йому пришов лист про те, що йому потрібно з’явитися та подати рапорт про звільнення.

- Отака безвихідь. Не може бути таке відношення до військовослужбовця, навіть якщо він непридатний до служби,   – додав Сергій Громико.

На сьогодні Володимир отримав висновок ВЛК. Лише після маси звернень до військової частини та зміни його керівництва вдалося врешті отримати довгоочікуване направлення на ВЛК та медичну й службову характеристики, без яких неможливе проходження комісії. На все про все пішло майже півроку.

Так держава дбає про героїв. І це лише одна з сотень або й тисяч подібних історій. Так державні службовці Черкащини та представники військкомату «дбають» про хлопців, які не зволікаючи ішли воювати, однак тепер є безправними і нікому не потрібними, як второсортники.

вгору