Menu

Противники «курячої експансії» безпідставно лякають селян страшилками про шкоду довкіллю

  • Автор  vechirka.net
Противники «курячої експансії» безпідставно лякають селян страшилками про шкоду довкіллю

Нез­ва­жа­ю­чи на те, що ПрАТ "Ми­ро­нівсь­кий хлі­бопро­дукт" ще не прий­няв ос­та­точ­но­го рі­шен­ня міс­ця роз­та­шу­ван­ня сво­го ви­роб­ниц­тва, у Чи­ги­ринсь­ко­му ра­йо­ні не при­пи­ня­ють­ся де­ба­ти дов­ко­ла пер­спек­ти­ви бу­дів­ниц­тва пта­хо­фаб­ри­ки поб­ли­зу се­ла Ра­це­вого.

При­хиль­ни­ки бу­дів­ниц­тва пта­хо­фаб­ри­ки пе­ре­ко­на­ні, що во­на вдих­не жит­тя у зга­са­ю­чі се­ла: у се­лян з'я­вить­ся ро­бо­та й гід­на оп­ла­та пра­ці, у бюд­же­ті – гро­ші, а у сіл – со­ці­аль­но від­по­ві­даль­ний ін­вес­тор. На­то­мість про­тив­ни­ки "ку­ря­чої ек­спан­сії" ля­ка­ють міс­це­вих жи­те­лів, а ра­зом із ни­ми  й усьо­го ра­йо­ну неба­га­то-нема­ло "еко­ло­гіч­ною ка­тас­тро­фою", що зав­дасть не­поп­рав­ної шко­ди при­ро­ді Чи­ги­рин­щи­ни. При цьо­му во­ни ствер­джу­ють, що "кон­цен­тра­ція у ґрун­ті та по­віт­рі со­тень ти­сяч тонн не­без­печ­них хі­міч­них спо­лук, ку­ря­чо­го пос­лі­ду і пи­лу, а та­кож тва­рин­них ві­ру­сів от­ру­ять дов­кіл­ля та ґрун­то­ві во­ди й пі­дір­ве здо­ров­'я лю­дей".

Про­тив­ни­ки бу­дів­ниц­тва ви­я­ви­ли неабияку ак­тив­ність. Із ви­мо­га­ми не до­пус­ти­ти бу­дів­ниц­тва кур­ни­ків во­ни звер­ну­ли­ся в усі мож­ли­ві ін­стан­ції від рай­дер­жад­мі­ніс­тра­ції до Ад­мі­ніс­тра­ції Пре­зи­ден­та Ук­ра­ї­ни та Вер­хов­ної Ра­ди Ук­ра­ї­ни. Та чи дій­сно пта­хо­фаб­ри­ка мо­же ста­но­ви­ти заг­ро­зу для дов­кіл­ля і на­віть лю­дей? Із цим пи­тан­ням ми звер­ну­ли­ся до уп­рав­лін­ня еко­ло­гії та при­род­них ре­сур­сів об­лдер­жад­мі­ніс­тра­ції, Дер­жа­ної еко­ло­гіч­ної ін­спек­ції в Чер­кась­кій об­лас­ті, об­лас­ної са­не­пі­дем­служ­би та го­лов­но­го уп­рав­лін­ня ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни в Чер­кась­кій об­лас­ті. Фа­хів­ці цих ус­та­нов та ві­домств в один го­лос заз­на­ча­ють, що для то­го, аби го­во­ри­ти про мож­ли­ві ри­зи­ки для дов­кіл­ля, що­най­мен­ше пот­ріб­но ма­ти про­ект май­бу­тньо­го ви­роб­ниц­тва та вис­нов­ки від­по­від­них ек­спер­тиз. До сьо­год­ні та­ко­го про­ек­ту ніх­то не ба­чив, тим біль­ше вис­нов­ків ек­спер­тиз що­до мож­ли­во­го впли­ву на дов­кіл­ля. Тож, звід­ки та­ка впев­не­ність, що пташ­ни­ки от­ру­ять во­ду, зем­лю та по­віт­ря, там не ро­зу­мі­ють.

– Піс­ля ви­го­тов­лен­ня про­ектної до­ку­мен­та­ції бу­де приз­на­че­но еко­ло­гіч­ну ек­спер­ти­зу. Во­на має з'я­со­ву­ва­ти, як са­ме впли­ва­ти­ме це під­при­ємс­тво на нав­ко­лиш­нє при­род­не се­ре­до­ви­ще. Цей вплив за­ле­жить від ба­га­тьох чин­ни­ків: від об­лад­нан­ня та тех­но­ло­гії, що ви­ко­рис­то­ву­ва­ти­меть­ся на під­при­ємс­тві, до без­по­се­ре­дньо при­ро­до­за­хис­них за­хо­дів. Це ті ж по­віт­ря­ні філь­три, очис­ні спо­ру­ди то­що. Від­по­від­но, бу­дуть виз­на­че­ні всі заб­руд­ню­ю­чі ре­чо­ви­ни. Звіс­но, про­ект не прой­де ек­спер­ти­зу, як­що роз­ра­хун­ко­ва кіль­кість заб­руд­ню­ю­чих ре­чо­вин бу­де пе­ре­ви­щу­ва­ти вста­нов­ле­ні гра­нич­но до­пус­ти­мі кон­цен­тра­ції. На цьо­му ж ета­пі ро­би­ти якість прог­но­зи прос­то не­мож­ли­во. От ко­ли під­при­ємс­тво вже пра­цю­ва­ти­ме, прий­де на­ша ла­бо­ра­то­рія, мо­же взя­ти зраз­ки проб й од­ноз­нач­но за­я­ви­ти, чи є пе­ре­ви­щен­ня гра­нич­но до­пус­ти­мих кон­цен­тра­цій заб­руд­ню­ю­чих ре­чо­вин, – роз­по­вів зас­туп­ник на­чаль­ни­ка Дер­жав­ної еко­ло­гіч­ної ін­спек­ції у Чер­кась­кій об­лас­ті Олек­сандр Поз­ня­ков.

Ни­ні в об­лас­ті пра­цює чи­ма­ло пта­хо­фаб­рик, і до­сі жод­на з них не ста­ла дже­ре­лом еко­ло­гіч­но­го ли­ха. Так, у кон­тро­лю­ю­чих ін­стан­цій до них до­сі не бу­ло сут­тє­вих за­у­ва­жень. Зок­ре­ма, зас­туп­ни­к на­чаль­ни­ка го­лов­но­го уп­рав­лін­ня ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни в Чер­кась­кій об­лас­ті Юрій Квас ка­же, що до пта­хо­фаб­рик об­лас­ті в уп­рав­лін­ні ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни не­має пре­тен­зій.

– Це сто­су­єть­ся за­без­пе­чен­ня епі­зо­о­тич­но­го бла­го­по­луч­чя гос­по­дарств, а та­кож якіс­но­го ви­роб­ниц­тва про­дук­ції. По цих нап­рям­ках ми кон­тро­лю­є­мо ді­яль­ність пта­хо­фаб­рик, й до них не­має за­у­ва­жень, – за­пев­нив Юрій Квас.

Олек­сандр Поз­ня­ков та­кож під­твер­джує, що до наявних пта­хо­фаб­рик у йо­го ві­домс­тва не­має сер­йоз­них пре­тен­зій. Зок­ре­ма, то­рік Дер­жав­на еко­ло­гіч­на ін­спек­ція здій­сню­ва­ла пе­ре­вір­ку ді­яль­нос­ті по­діб­но­го під­при­ємс­тва у Ка­нівсь­ко­му ра­йо­ні  й сут­тє­вих по­ру­шень не ви­я­ви­ла.

У будь-яко­му ви­пад­ку у Ра­це­во­му ще ніх­то ні­чо­го не бу­дує й не факт, що вза­га­лі бу­ду­ва­ти­ме, ад­же, за сло­ва­ми го­ло­ви се­ла Ра­це­вого Ла­ри­си Пос­три­гань, у груд­ні ми­ну­ло­го ро­ку ін­вес­тор звер­нув­ся з про­по­зи­ці­єю роз­гля­ну­ти мож­ли­вість по­бу­до­ви пташ­ни­ків, на яких ви­ро­щу­ва­ти­муть бать­ківсь­ке по­го­лів­'я пти­ці.

– У нас спи­та­ли, чи мож­ли­во це. На сход­ці се­ла, що від­бу­ла­ся 19 бе­рез­ня, пред­став­ник ін­вес­то­ра ли­ше пов­то­рив свою про­по­зи­цію. Тоб­то нам на­да­ли ін­фор­ма­цію й чле­ни гро­ма­ди ма­ють об­ду­ма­ти її. Ба­га­то лю­дей за бу­дів­ниц­тво, бо це ро­бо­чі міс­ця, ін­вес­ти­ції в се­ло, але є й ті, хто про­ти. За­раз у се­лі три­ває ак­тив­не об­го­во­рен­ня та­кої пер­спек­ти­ви, хо­ча за ве­ли­ким ра­хун­ком, й об­го­во­рю­ва­ти ще не­має чо­го, ад­же для об­го­во­рен­ня пот­ріб­ні офі­цій­ні до­ку­мен­ти. Тоб­то ін­вес­тор по­ви­нен пред­ста­ви­ти про­ект, з яко­го вид­но бу­де, що це за ви­роб­ниц­тво, йо­го по­туж­нос­ті, вис­нов­ки ек­спер­тів що­до йо­го без­пе­ки то­що. Ли­ше піс­ля цьо­го ми про­ве­ли б об­го­во­рен­ня й, мож­ли­во, ви­нес­ли б пи­тан­ня на та­кий со­бі ре­фе­рен­дум, аби рі­шен­ня прий­ма­ла біль­шіс­ть, – роз­по­ві­ла Ла­ри­са Пос­три­гань.

Ни­ні на те­ри­то­рії Ра­цівсь­кої сіль­ської ра­ди про­жи­ває близь­ко 3400 осіб. Річ­ний бюд­жет ра­зом із дер­жав­ни­ми суб­вен­ці­я­ми ста­но­вить 2,2 міль­йо­на гри­вень. То­ді як ли­ше за со­ці­аль­ною уго­дою ін­вес­тор про­по­нує вит­ра­ча­ти що­ро­ку 1,35 міль­йо­на гри­вень. Про­тив­ни­ки "ку­ря­чої ек­спан­сії" на­зи­ва­ють це "со­ці­аль­ним ха­ба­рем". Це  їх­ній ос­тан­ній ар­гу­мент, ад­же оче­вид­но, що пи­тан­ня еко­ло­гії во­ни при­тяг­ну­ли за ву­ха.

вгору