Menu

Укрупнення мимоволі. В області створюють умови для появи 5 повітів замість 20 районів? Рекомендуємо

  • Автор  Сергій Халупінський
Укрупнення мимоволі. В області створюють умови для появи 5 повітів замість 20 районів?

Після нетривалого затишшя адміністративна реформа несподівано нагадала про себе акцією протесту. Так, на початку червня обласну раду пікетували жителі Корсунь-Шевченківського району, які вимагали від депутатів визнати їхній районний центр… повітовим містом. Вони переконані, що за результатами реформи в області замість 20 районів залишиться усього 5 повітів, причому, Корсунського серед них не буде.

 Страхи мітингувальників озвучив депутат обласної ради Володимир Зуєнко. За його словами, нині відбувається реальне створення підґрунтя для появи п’яти повітів у Черкаській області, зокрема, Золотоніського, Черкаського, Смілянського, Звенигородського та Уманського.

— Чому вибір упав на створення цих районів? Чому інші 15 не мають права подати свій голос? Хто спланував цю оборудку? — обурюючись звернувся до  голови обласної ради Володимир Зуєнко. — Ви не уявляєте, яка хвиля обурення здійнялася в Корунському середовищі, коли люди зрозуміли, що вже немає прокуратури, немає поліції, розгромлена податкова інспекція. Натомість у Звенигородці зараз 12 прокурорів у нас — два, у Звенигородці 80 поліцейських, у нас — 26 залишилося. І це тільки початок. Далі буде знищено РайСТ, лікарні другого ступеня, міськгаз і низку різного роду структур, таких як СБУ. Не буде у нас зовнішніх зв’язків, не буде й свого виборчого округу. Громада збурилася, особливо коли було заявлено про створення госпітальних округів. На сьогодні корсунчани зібрали 8,5 тисячі підписів проти цієї реформи. Відбулося віче, на якому були присутні півтори тисячі людей. Люди протестують.

Слід зазначити, що страхи жителів Корсунь-Шевченківського району типові для більшості районів Черкащини. Вони бояться втратити свою автентичність і самодостатність, як у 1959 році їх втратили 9 районів області, зокрема, Бабанський, Буцький, Вільшанський, Златопільський, Іркліївський, Ладижанський, Мокрокалигірський, Ротмістровський та Шрамківський. Вони були ліквідовані в листопаді 1959 року в результаті хрущовської адміністративно-територіальної реформи, однією з цілей якої також було укрупнення сільських районів.

Зважаючи на це, Володимир Зуєнко запропонував колегам включити до порядку денного обговорення законопроекту про «Про засади та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою», а також  створити робочу групу, аби обласна рада могла надати свої пропозиції та зауваження до згаданого законопроекту. Зокрема, щодо кількості майбутніх повітів. Крім того, на вимогу мітингувальників, він також запропонував «прийняти рішення, яким запропонувати КМУ, ВР визначити місто Корсунь-Шевченківський адміністративним центом для новостворених громад, де будуть знаходитися органи виконавчої влади».

Остання пропозиція Володимира Зуєнка поставила голову обласної ради Олександра Вельбівця у безвихідь — голосування за визнання Корсунь-Шевченківського адміністративним центром повіту суперечило б Конституції та чинному законодавству. За словами останнього, нині триває процес добровільного об’єднання громад, що є першим етапом адміністративно-територіальної реформи. Другого ж етапу наразі не існує.

—  Ніхто ще не започатковував другого етапу. Жодних пропозицій ніхто не вносив. Зокрема, про п’ять повітів про які ви говорите… Я від вас це вперше чую.  Може ми спішимо поперед поїзда. Думаю, що після завершення першого етапу буде визначено, скільки і які будуть повітові центри — чи це буде в Корсуні, Жашкові чи деінде… Але зараз про це, думаю, говорити зарано, — зазначив Олександр Вельбівець.

Водночас, він заявив, що у Лисянському районі вже давно немає своєї податкової, Укртелекому, управління експлуатації газового господарства, а також багатьох структур, замість яких функціонують лише відокремлені підрозділи, чим фактично підтвердив припущення Володимира Зуєнка про створення передумов для появи кількох повітів

— Жителі Лисянки так само не  погоджуються з цим. А тому прийде час утворення повітових центрів і повітів, всі громади матимуть право висловити свою позицію з цього питання і визначитися, скільки цих повітів буде, де вони мають бути і чи взагалі мають право бути, — заявив Олександр Вельбівець.

Екс-голова обласної ради Володимир Гресь погоджується з тим, що створення повітів в області фактично розпочалося, хоча влада, за його словами, й гадки не має про те, що відбувається насправді.

— Можемо констатувати, що нинішня влада продовжує справу, розпочату ще за часів Януковича,  — розповідає Володимир Гресь. — Змінилася лише назва проекту. Тоді це була децентралізація, зараз — територіально-адміністративна реформа. І якщо та влада хоч щось обговорювала, то ця  тихою сапою вже втілює реформу в життя. Те що сказав депутат Зуєнко, відбувається і на лівому березі. Тут все зосереджується у Золотоноші. Та найгірше те, що таким чином влада може поховати чимало маленьких сіл та сільських рад. Вже сьогодні майже третина дрібних сіл не мають сполучення з нинішніми районними центрами, тож добратися до повітового міста таким селянам буде просто неможливо. Ось приклад до чого призводить така реформа: за статистикою, рівень захворюваності в області знизився — начебто добре, але в той же час рівень смертності зріс до колишнього рівня захворюваності. Це говорить про те, що медицина на селі перестає бути доступною. Не в останню чергу завдяки таким реформам і реформаторам.

Натомість директор департаменту інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації Сергій Пасічник каже, що про створення повітів зараз не може й мови бути хоча б тому, що навіть такого плану не існує. За його словами, укрупнення по ряду напрямків, таких як медицина, прокуратура, військкомати нині відбувається природнім шляхом, тобто структури виходять із власного бачення, потреб та наявності комунікацій.

— У рамках децентралізації більшість повноважень і послуг, що наразі надаються в районних центрах, мають стати ближчими до громадян — у центри новоутворених об’єднаних громад. Відповідно, немає сенсу тримати дублюючі структури у райцентрах, які у 100 відсотках випадків стануть центрами громад. Так само немає сенсу тримати таку кількість адміністративних районів, якщо вони не нестимуть ніякого функціонального навантаження. Тому в рамках адміністративно-територіальної реформи було вирішено утворити в ланці громада-область  таку одиницю, як повіт або район у новому значенні. Варіант "повіт", як на мене, більш прийнятний, адже унеможливлює плутанину між "новими" і "старими" районами. Втім, з цим питанням визначатимуть народні депутати. Щодо кількості нових адміністративних одиниць, то єдина чітко прописана вимога в обох існуючих законопроектах на цю тему, це кількість мешканців — не менше 150 тисяч осіб. В експертній дискусії наразі присутні наступні моделі поділу Черкаської області:  на 3 повіти (Черкаський, Уманський та Золотоніський) — варіант Ганущака та на 5 повітів (Черкаський, Смілянський, Звенигородський Уманський та Золотоніський) - варіант Коліушка. Але варто зазначити, що жоден із цих варіантів не є остаточним чи офіційним для визначення майбутнього адміністративно-територіального устрою Черкаської області, — запевнив Сергій Пасічник й додав, що головна вимога, яка має бути закладена при формуванні нової моделі — це зручність і доступність послуг для громадян.

вгору