Menu

Родина, в якій п’ятирічний хлопчик урятував дідуся під час пожежі, проживає в будинку родичів

  • Автор  vechirka.ua
Родина, в якій п’ятирічний хлопчик урятував дідуся під час пожежі, проживає в будинку родичів

На Чорнобаївщині родину, в якої згоріла хата, а п’ятирічний хлопчик урятував дідуся, вже встигли обікрасти шахраї. З картки, на яку всі небайдужі могли перекинути гроші,  зникла чимала сума. Її передав родич, який служить у зоні АТО. Родина не нарікає: світ не без добрих людей. І дійсно, черкащан у скрутний час підтримують і речами, і грошима, і добрим словом.

У с. Іркліїв, що на Чорнобаївщині, через коротке замикання електромережі повністю згорів житловий будинок. У ньому  проживали чоловік, жінка, їх п’ятирічний син і 80-річний дідусь.

Того дня подружжя, лишивши п’ятирічного сина удома разом із дідусем,  поїхали за покупками в сільський магазин, який знаходиться за 1,5 км від хати. Удома їх не було 15 хвилин, а коли повернулись додому, то побачили палаючу хату.

- Ми поїхала в магазин раненько, десь о 9.00. Син спав ще. А коли приїхали додому, побачили, що хата горить. Слава Богу, син і дідусь уже були надворі. Я в паніці кинувся в хату, схопив вогнегасник, почав тушить, – розповів Владислав Мірясєв. – Але в хаті задавлювало димом, нічого не видно, тому я вискочив надвір. Лишалось тільки стояти й чекати пожежників. А живемо ми на самій горі, на семи вітрах, як кажуть. Там таке дуло… Поки приїхали пожежники, вже стеля почала падать.

Будинок – старий, зі шлакоблоку, всередині глина з дранкою, обкладений білою цеглою. Веранда і всередині, і ззовні оббита пінопластом, стеля дерев’яна, яку господар забив утеплювачем і підбив підвісну стелю. З веранди родина переробила для себе з малим спальню, туалет і ванну.

Відчувши запах диму, першим прокинувся п’ятирічний Тарас, який спав у кімнаті.

Мама хлопчика Наталія Мірясєва розповіла, що малого збудила падаюча стеля. Хлопчик не злякався, побіг до спальні діда й розбудив 80-річного чоловіка. Малий намагався самотужки загасити пожежу, навіть сніг у відеречку носив. Дідусь нічого не міг діяти, оскільки заледве ходить. Рятуючись від диму, якого вже була повна хата, літній чоловік устиг отруїтися продуктами горіння. Бригада швидкої медичної допомоги госпіталізувала його до реанімаційного відділення районної лікарні. За три доби чоловіка виписали з медзакладу.

Сьогодні вся родина проживає в половині будинку хрещеної Владислава, його рідної тітки.

- Хата, де ми зараз живемо, три роки не топилась, там ніхто не жив. Три дні намагались розігріти хату, а то в кімнаті було +14, – розповіла Наталія.

Сім’ї вже завезли машину дров, аби могли обігрівати житло.

У родині не вціліло нічого з домашнього вжитку. Нині відновлюють документи, бо навіть допомогу можна оформити тільки за наявності копії паспорту. Черкащани вдячні всім, хто допомагає родині. Говорить: малий одягнутий повністю, посуд є, постільну білизну, ковдри, подушки передали, іграшки. Єдине – не вистачає теплого одягу чоловікові й дідусеві. Тож просить допомогти, якщо можна, зимовими куртками, брюками і взуттям 43 розміру.

На картку Наталії приходять гроші, однак шахраї вже встигли обікрасти родину.

- Брат дружини, як тільки взнав про нашу біду, одразу вислав нам п’ять тисяч гривень. Тисячу ми встигли знять і купить на ці гроші посуд, ліхтарик, лампочки, розетки. А потім прийшла есемеска: «Ми, родина Ярошенків, хочемо вам допомогти й перерахувати 3500 гривень». Я ще й зрадів: «Як добре. Хай Бог воздасть цим людям!». Чекаємо гроші. Телефон постійно був у дружини – розповів Владислав Мірясєв.  – Ще  сказав, що варто проробити певну операцію, бо мовляв, інакше втратите 500 гривень. Наталія  пішла до терміналу, і він їй із телефону диктував, що робити. Жінка ввела пін-код, номер картки, а тоді побачила баланс, а там тільки 280 гривень.

Чоловік представився Ігорем, сказав, що він із Києва, спілкувався  російською.

- Я подзвонила цьому чоловікові. А він: «Та ви не хвилюйтесь, усе буде добре, ваші гроші нікуди не пропадуть. У вас і наші, і ваші будуть». А я йому: «А що мені вже переживать, як у мене все згоріло? Ви забрали в мене останні гроші», – Наталія ніяк не очікувала на такий розвиток подій. – Каже: «Я буду на зв’язку, дзвоніть». Хто ж думав, що можуть бути такі люди, які наживаються на чужому горі?

Як повідомили в сільраді, до початку лютого родині будуть виплачені 15 тис грн із бюджету по програмі «Турбота». Маленький герой Тарасик майже не згадує трагедію.

- Якось спитав мене: «Мамо, я ж не винуватий?». Слава Богу, що Тарасик і дідусь живі. Синок – герой, бо не злякався, не заліз нікуди. У нас хата невеличка, і в нього під ліжечком коробка з іграшками, а під нашим ліжком – речі складені, - Наталії страшно уявити, чим це все могло закінчитись.  

Найбільша мрія родини – власне житло. Вже й хату підшукали, в якій хотіли б жити. 50 тис грн. треба. Сільрада пообіцяла дати половину коштів.

 

Усім, хто може допомогти родині:

Картка ПриватБанку 4149437863587026

Мірясєв Владислав, тел. 098-873-66-43.

Мірясєва Наталія, тел. 098-873-66-60ю

вгору