Menu

Як обкрутити затятого холостяка? Рекомендуємо

  • Автор  vechirka.net
Як обкрутити затятого холостяка?

Тер­мін "затятий хо­лос­тяк" під­хо­дить тіль­ки зліс­ним жін­ко­не­на­вис­ни­кам, реш­та чоловіків щи­ро хо­чуть ство­ри­ти сім'ю. Але їм увесь час щось за­ва­жає. Мо­же, влас­ні стра­хи і ком­плек­си? Роз­бе­ріть­ся, до яко­го ти­пу затятих хо­лос­тя­ків на­ле­жить ваш обра­нець і як пра­виль­ні­ше ви­бу­ду­ва­ти з ним сто­сун­ки.

 

Тип перший – наляканий

Ко­лись, у гли­бо­кій юнос­ті, якась осо­ба жі­но­чої ста­ті зав­да­ла йо­му гли­бо­кої пси­хо­ло­гіч­ної трав­ми. Ки­ну­ла, ко­рот­ше ка­жу­чи. Та ще й при­ни­зи­ла, на­пев­но, йо­го чо­ло­ві­че его. І він від­то­ді за­та­їв об­ра­зу та злість на весь жі­но­чий рід. Хо­ча, як­що доб­ре по­ко­па­ти­ся, з'я­со­вуєть­ся, що він прос­то... бо­їть­ся!

Бо­їть­ся близь­ких сто­сун­ків, бо­їть­ся щось змі­ню­ва­ти у сво­є­му ус­та­ле­но­му жит­ті і впус­ка­ти в нього щось нез­ро­зу­мі­ле та страш­не. Жін­ку тоб­то. Як­що рап­том, зав­дя­ки яко­му-не­будь диву, він під­пус­тить те­бе до се­бе зов­сім близь­ко, пам­'я­тай: то­бі що­го­ди­ни до­ве­деть­ся дово­ди­ти йо­му, що ти зов­сім не "та­ка". Тер­пін­ня і такт – го­лов­ні ри­си жін­ки, що на­ва­жила­ся на та­кий ек­спе­ри­мент.

Тип другий – мамин синочок

Усе йо­го жит­тя во­на, уг­ле­дів­ши на го­ри­зон­ті по­тен­цій­ну на­ре­че­ну, зак­ри­ва­ла сво­ї­ми широ­ки­ми грудь­ми си­ноч­ка від не­без­пе­ки. То­му що, як ві­до­мо, ніх­то біль­ше не бу­де йо­го лю­би­ти так, як во­на, ніх­то не бу­де го­ту­ва­ти йо­го улюб­ле­ні сир­ни­ки і так прасува­ти йо­го со­роч­ки. Ві­дір­ва­ти та­ко­го від ма­ми­них гру­дей бу­де ду­же важ­ко. То­му що йо­му і так добре. Си­тий, одяг­не­ний, взу­тий.

А як­що за­хо­четь­ся не­об­тяж­ли­вих сто­сун­ків – їх зав­жди мож­на знай­ти! Пі­ти від ма­ми­ної опі­ки він змо­же тіль­ки в од­но­му-єди­но­му ви­пад­ку – як­що за­ко­ха­єть­ся в те­бе без пам­'я­ті і це кохання до­дасть йо­му сил. Але не вар­то роз­слаб­ля­ти­ся! Ад­же в ра­зі вда­ло­го по­хо­ду в РАЦС йо­го ма­ту­ся ав­то­ма­тич­но ста­не тво­єю свек­ру­хою, і то­ді три­май­ся! До­ве­деть­ся подру­жи­ти­ся з йо­го ма­мою – це єди­ний спо­сіб збе­рег­ти сім­'ю!

Тип третій – ловелас

Він так гар­но за­ли­ця­єть­ся, да­рує по­да­рун­ки та кві­ти. Ніч ко­хан­ня він здат­ний пе­рет­во­ри­ти на су­ціль­ний бен­кет пло­ті, але! Ні­ко­ли і ні з ким не за­во­дить сер­йоз­них сто­сун­ків. Як прави­ло, він від­ра­зу ж по­пе­ред­жає те­бе: ди­тин­ко, я не ство­ре­ний для шлю­бу. Але ти, на­ївна ду­репа, зви­чай­но, ду­ма­єш, що ти для ньо­го особ­ли­ва й у те­бе все вий­де. На жаль, ні!

Прин­ци­по­вий ка­за­но­ва ні­ко­му не да­єть­ся в ру­ки. Та й са­ма по­мір­куй, яке сі­мей­не жит­тя у вас бу­де: ти бу­деш здри­га­ти­ся і ков­та­ти ва­лер­'ян­ку кож­но­го ра­зу, ко­ли на го­ри­зон­ті з'явить­ся більш-менш сим­па­тич­не жі­но­че лич­ко. Ад­же ти так доб­ре зна­єш "сво­го" ло­ве­ла­са! Од­ру­жи­ти­ся з влас­ної во­лі він мо­же тіль­ки в то­му ви­пад­ку, як­що йо­му заг­ро­жу­ва­ти­ме са­мот­ня ста­рість. Тож бу­де оби­ра­ти со­бі, швидше, не дру­жи­ну, а від­да­ну дог­ля­даль­ни­цю. І на­ві­що то­бі це тре­ба?

Тип четвертий – ідеаліст-максималіст

У ми­ну­ло­му жит­ті він, на­пев­но, був Ас­соль, от і че­кає до­сі сво­го Грея у спід­ни­ці. Чес­но ка­жу­чи, прин­цип "жод­но­го по­ці­лун­ку без ко­хан­ня" ду­же на­віть сим­па­тич­ний, ко­ли не пере­хо­дить у па­то­ло­гію. Йо­го ви­мо­ги до жі­но­чої ста­ті, як пра­ви­ло, за­ви­ще­ні до не­по­добства: ти і ро­зум­на по­вин­на бу­ти над­мі­ру, і гос­по­дарсь­ка, й ус­піш­на. Як­що рап­том ви­я­вить­ся, що ти – йо­го іде­ал, то то­бі га­ран­то­ва­не пок­ло­нін­ня та обож­ню­ван­ня.  Але бе­ре­жися зро­би­ти хоч один не­правиль­ний крок! Ко­ли бо­жес­тво роз­він­ча­не, йо­го без жа­лю ски­да­ють із п'є­дес­та­лу.

Тип п’ятий – зануда

Їх люб­лять зоб­ра­жу­ва­ти у філь­мах – та­кий со­бі, не від сві­ту цьо­го, зі злег­ка іді­отсь­кою пос­міш­кою на вус­тах. Він не ство­рив сім­'ю прос­то то­му, що йо­му бу­ло ні­ко­ли. Він спо­чат­ку нав­чав­ся в ін­сти­ту­ті, по­тім в ас­пі­ран­ту­рі, по­тім за­хис­тив кан­ди­датсь­ку, по­тім док­торсь­ку... У йо­го квар­ти­рі су­ціль­ний бед­лам, то­му що йо­му ні­ко­ли зай­ма­ти­ся та­ки­ми дріб­ни­ця­ми, як при­би­ран­ня. Як­що ти пок­ла­ла око на та­ко­го ось тип­чи­ка, от­же, ти – ду­же ам­біт­на на­ту­ра! Ос­кіль­ки брак ува­ги і лас­ки бу­де спов­на ком­пен­со­ва­ний йо­го ре­га­лі­я­ми або ви­со­ким ста­ту­сом. Або прос­то ви­со­ким ін­те­лек­том, що, по­годь­ся, теж важ­ли­во! Зми­ри­ся з віч­ним ха­о­сом у бу­дин­ку, не­а­ку­рат­ніс­тю в по­бу­ті і на­па­да­ми мов­чан­ки – зреш­тою, за стіль­ки ро­ків са­мот­нос­ті він до цьо­го всьо­го звик.

Тип шостий – невдаха по життю

Йо­му прос­то хро­ніч­но не щас­тить, при­чо­му, на­пев­но, з на­род­жен­ня. Ціл­ком мож­ли­во, що він ви­ріс у неб­ла­го­по­луч­ній сім­'ї. У шко­лі йо­го всі би­ли, в ін­сти­ту­ті не зап­ро­шу­ва­ли на друж­ні по­си­день­ки, а на ро­бо­ті на­хаб­но кра­дуть йо­го цін­ні ідеї. І він прос­то не ві­рить, що в чо­мусь (хо­ча б в од­ру­жен­ні) йо­му мо­же по­щас­ти­ти!

Най­ці­ка­ві­ше, що са­ме ти мо­жеш із хро­ніч­но­го нев­да­хи зро­би­ти ве­зун­чи­ка і ста­ти йо­го до­ро­гов­каз­ною зір­кою. Як­що, зви­чай­но, дій­сно по­ві­риш у ньо­го та до­ве­деш йо­му са­мо­му, що йо­го є за що лю­би­ти.

Тип сьомий – надміру відповідальний

Він щи­ро вва­жає, сер­йоз­ні сто­сун­ки з осо­ба­ми про­ти­леж­ної ста­ті мож­на бу­ду­ва­ти ли­ше то­ді, ко­ли є пев­ний ма­те­рі­аль­ний ба­зис. То­му спо­чат­ку за­роб­ляє гро­ші на ок­ре­му квар­ти­ру, по­тім на ма­ши­ну, по­тім на да­чу...

А далі ви­яв­ля­єть­ся, що всі йо­го дру­зі-то­ва­ри­ші, од­ру­жив­шись у не­ба­га­ті сту­дентсь­кі ро­ки, теж ма­ють усе це та ще й дру­жи­ну з ді­точ­ка­ми на до­да­чу. Він схо­жий на бі­гу­на на дов­гу дис­тан­цію, який, уже дав­но пор­вав­ши стріч­ку фі­ні­шу, ні­як не мо­же зу­пи­ни­ти­ся. Він то­бі дуже по­до­ба­єть­ся? То­ді зу­мій пе­ре­ко­на­ти йо­го, що ма­те­рі­аль­ний дос­та­ток – да­ле­ко не го­лов­не в жит­ті. Тим біль­ше, що жи­ти в ха­ти­ні при йо­го-то над­мір­ній від­по­ві­даль­ні вам, на­пев­но, не до­ве­деть­ся.

вгору