Menu

76-річна черкащанка завдяки йозі позбулася радикуліту

76-річна черкащанка завдяки йозі позбулася радикуліту

Валентина Кочубей – активістка й оптимістка по життю. Донині вона очолює обком профспілки працівників охорони здоров’я. До йоги й купання за будь-якої погоди пані Валентина прийшла через серйозні проблеми зі здоров'ям.

– Маю схильність до проблем із кістково-м'язовою системою. Радикуліт так прихвачував, що мені зуби важко було почистити. Я замолоду займалася легкою атлетикою – бігала. І, скільки себе пам'ятаю, завжди була в русі.
Але навіть при такому болю, сильних приступах радикуліту Валентина Григорівна виходила на роботу – «і боком, і як можна було я рухалася». Працюючи в селі Малий Бузуків, що на Смілянщині, завідувачкою ФАПу, тягала на собі і чоловіків, і жінок. А бігти за возом, на якому лежить породілля, чотири кілометри – це не пройшло для неї безслідно.
Йогою вона «хворіє» вже 11-й рік. Двічі на тиждень по дві години, не пропускаючи заняття, черкащанка робила вправи крізь сльози – таким сильним був біль.
– У 1990-их слово «йога» сприймалось як якийсь матюк. І, коли колега, знаючи про мої проблеми з радикулітом, порадила займатись йогою, я обурилась, адже знала, що це підпільщина, а не єдність душі, тіла й духу.
Не ставлячи за мету оздоровитися, а намагаючись пізнати щось нове, вона починає відвідувати заняття йоги. Роблячи певні вправи, боялася, що й хребці розлетяться. За її спиною колеги говорили: «У Кочубей дах поїхав».
А в неї не тільки дах не поїхав. За кілька місяців у неї зникли приступи радикуліту. Її хода до сьогодні – легка й швидка, вона має чудову пам'ять, працездатна у свої 76 років. А почувається жінка на 40.
А ще пані Валентина плаває у будь-яку погоду – вже третій рік.
– Два роки тому я була на виїзному семінарі у Криму. Жовтень, сирість, холод, більшість захворіла. А я з колегою не виходила з моря, – розповіла Валентина Кочубей. – Пройтися в тридцятиградусний мороз по рипучому снігу, коли над тобою зорі й місяць – а виходжу я з дому о 5.30 – така краса!
Пізніше жінка познайомилася з черкащанином, який моржує, Олександром Толбатовим і відтепер займається в річпорту. Із девізом «Як ти думаєш – так ти і живеш, і так ти почуваєшся» Валентина Кочубей крокує по життю з вірою у краще, надією на здоров'я та любов'ю до людей.
Існує твердження: уміння продовжувати життя – це перш за все уміння його не скорочувати. А аби його покращувати, треба мати неабияку силу волі, намагатися дізнатися щось нове, хотіти бути здоровим і докладати до цього зусиль, бути оптимістом, не ображатися та любити життя.

 

вгору