Черкаські школярі з першого вересня мають повернутися до звичного режиму навчання та життя, принаймні до цього готують школи та учнів нашого міста у Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Однак батьки, хоч і готуються до навчального року, однак налаштовані скептично і мають більше запитань, ніж відповідей.
На закупи
Уже досвідчена мама черкаського дев'ятикласника Сергія — Маргарита Рогачева розповідає: дитину готує до початку навчального року, але до питання підійшла помірковано.
— Придбали найнеобхідніше — решта у нас є або ж докупимо в ході навчання, — розповідає жінка, — Не хочу накуповувати, бо якщо вчитися доведеться дистанційно, дещо з одягу нам узагалі не знадобиться. Окрім того, за необхідності завжди можна докупити, що треба.
Інна Осадча — мама першокласника Сашка — до підготовки сина підійшла ґрунтовно. Але воно й не дивно, дитина йде у перший клас і, якщо в учнів старших класів щось могло залишитися з минулого навчального року, то першачкам необхідно придбати повний набір — від одягу до канцтоварів. Окрім того, жінка вірить: навіть, якщо розпочнеться карантин — першокласників не відправлять на дистанційне навчання — це не доцільно, вони надто маленькі, щоб працювати самостійно.
— Я слухала виступ Міністра охорони здоров’я України Максима Степанова, він пояснив, що першачків не доречно вчити вдома, вони ще нічого не вміють, навіть тримати ручку, а навчити азів онлайн неможливо, — аргументує Інна. — Не без того, що може бути кілька тижнів карантину через сезонну захворюваність на грип, але такого, як минулого року, сподіваюся, вже не буде. Саме тому ми дуже ґрунтовно збирали сина до школи.
Мама Сашка скаржиться: сподівалася на щорічний шкільний ярмарок, де можна було б придбати все необхідне за поміркованими цінами. Однак ярмарку цьогоріч не було, тож довелося купувати по всіх дитячих магазинах міста та замовляти через Інтернет. Сім'я із середнім достатком, обираючи хоч якісні та не надто дорогі речі, насилу вклалася в сім тисяч гривень. Костюм із жилетки та брюк, дві білі сорочки, брюки на зміну, гольф, светер, піджак та туфлі обійшлися у п’ять тисяч гривень, портфель з канцелярією – 2 тис. грн. Зрозуміло, що більшість придбаного для школи одягу у буденному житті Сашкові не знадобиться, тож, вимагаючи для дітей одяг ділового стилю, освітяни, мабуть, планують що учні навчатимуться у школах, а не з дому.
Навчання за новими правилами
— Ми зараз активно працюємо над забезпеченням шкіл антисептиками, дезінфікуючими засобами та захисними масками для вчителів. Найбільш болюче питання — організація освітнього процесу, щоб було декілька входів у школу, для того, аби діти мали мінімальний контакт між собою, — ділиться директор Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради Сергій Воронов. — Обов’язково потрібно вирішити ситуацію із нестачею технічних працівників, адже ми не можемо допустити старшокласників до прибирання в аудиторії, як це було раніше. Через те, що такі роботи мають здійснюватися із засобами для дезінфекції, тому в департаменті розглядають питання про розширення штату техпрацівників у загальноосвітніх навчальних закладах. Далі все залежатиме від епідемситуації
Зі слів директорки 9-ої гімназії обласного центру Ірини Топчій, організовуючи освітній процес, згідно з вимогами міністерства, має питань більше, ніж відповідей. Бо у кожній школі різна кількість учнів і умови. Достеменно не знають тут і як харчуватимуть дітей, зазначила директорка. Згідно з рекомендаціями: у їдальнях за одним столом має бути не більше 4-х учнів. Дистанція – півтора метра. Кухарям слід носити маски чи респіратори. Їх мають змінювати кожні 3 години.
Батьки в поміч
Доки Сергій Воронов запевняє, що усе необхідне школам нададуть, мами навперебій розповідають про те, що вже здають кошти на засоби дезінфекції та антисептики.
— Нас поставили перед фактом: маємо придбати безконтактний дозатор і чотири літри деззасобу. Нікуди дітися — збираємось грошима, — розповідає наталія Наталія Радченко.
— Кого забезпечили антисептиками? Ми самі здаємо гроші, — дивується Валентина Гоннова.
Окрім того, багато запитань викликає у батьків і організація навчання.
— Мені особливо цікавий пункт про різний час початку занять. Ми живемо далеко від школи, дитину завозили перед роботою, а тепер якщо початок занять після 9 години, як нам виходити із ситуації, адже, хвалити Бога, ще маємо роботу з чоловіком, — обурюється Катерина Гальчишин. — Про закінчення занять узагалі мовчу.
— Все, що вони пишуть - це повний брєд! Як можна дітей примусити дотримуватись усього, що вони хочуть!? І як бути тим, в кого не повна сім’я, немає допомоги зі сторони? Якщо мама живе сама з дитиною, як їй викрутитися: і на роботу піти, і дитину в школу завести, і забрати, якщо робочий день до 17:00, а групи продовженого дня не буде? — бідкається Валентина Моісеєнко.
Дати відповідь на багато батьківських запитань черкаські освітяни не можуть, імовірно багато чого ще з'ясується в процесі навчання, дещо доведеться налагоджувати та організувати буквально на ходу. Але якщо всі: вчителі, адміністрація шкіл, батьки та діти хочуть, щоб учні вчилися в школах — усі незручності та непорозуміння вдасться подолати.
