Ще 16 липня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні зміни до Виборчого кодексу. Відповідно до затверджених змін, кандидатів у депутати в громадах із чисельністю виборців 10 тисяч і більше позбавляють права на самовисування, запровадивши систему пропорційних партійних списків. Дехто називає це перемогою, мовляв, це ж ті відкрити списки, які нам давно обіцяли. У інших викликає невдоволення те, що вибори навіть у сільські громади мають відбуватися з прив’язкою до партії. Як оцінюють новий виборчий кодекс на Черкащині, ми запитали в експертів.
Максим Михлик, голова Черкаського осередку Комітету виборців України:
— Порівняно з минулим виборчим законом, сьогоднішні зміни у законодавстві — це ще не прорив, але крок уперед. Для виборців ця система буде зручнішою, однак для виборчих комісій процес підрахунку волевиявлення ускладниться. Завдяки змінам ми отримаємо іншу раду. Зараз уведені гендерні квоти та політичні сили у кожній п’ятірці мають представляти кандидатів обидвох статей. Ми точно в усіх радах побачимо більше жіночих облич. Окрім того, отримаємо повну партизацію рад. У громадах навіть з населення менш як 10 тисяч мають бути партії. Наприклад, у Русько олянській ОТГ кандидати повинні балотуватися від політичних сил. Так само і партії тепер матимуть більший вплив на своїх уже депутатів, є механізм відклику депутата і ми вже більше не матимемо політичних "мігрантів" у радах. Відтак політичні сили на місцях матимуть більший вплив. Партії керуватимуть своїми депутатами, а отже стануть фактично другою владою.
Павло Карась, депутат Черкаської міської ради:
— Я не вважаю, що нова виборча кампанія проходитиме за відкритими виборчими списками. Це закриті списки. Відкриті виборчі списки — це коли ти голосуєш в списку партії за людей, ти їх бачиш. Зараз же є загальний список, і тільки коли кандидат набере 25% від явки на окрузі, тоді він претендуватиме на перше місце у списку. Фактично в реальності лише суперрейтинговий кандидат зможе набрати 25% від явки. Такого кандидата в місті може взагалі не виявитися в жодній партії. Окрім того, укрупнюються округи — на Черкаси, наприклад, буде всього шість округів, і це ще більше ускладнює правила гри. На такому окрузі набрати 25% голосів узагалі нереально, легко це можна зробити тільки шляхом підкупу. В історії міста таке зробити змогли лише Шуфрич, Зубик і Поплавський. Нова система зроблена так, що начебто люди голосують за відкриті списки, а на ділі вони закриті. Ми отримуємо те саме, що й мали: власники партій за українців роблять вибір. І місце у списку партії кожен кандидат буде заслуговувати та отримувати, як і чим зможе.
Віктор Євпак, IT-підприємець, громадський діяч:
— Насправді для людей із новим виборчим законодавством нічого особливо не зміниться. Нова виборча система — нескладна для виборця, а бюлетень є досить зручним. Людина приходить на дільницю, голосує за партію, якій симпатизує, і вкидає бюлетень у скриньку для голосування. Все як завжди. Водночас якщо вона слідкує за політичним життям, симпатизує певній партії і їй подобається якийсь конкретний кандидат, то може поставити номер цього кандидата в бюлетені, що допоможе йому піднятись у партійному списку і опинитися в раді. Тобто у виборця з’являється додаткова можливість, якої він раніше він не мав. Як на мене, це – позитив і крок вперед. Адже раніше лише партія вирішувала, який кандидат під яким номером іде у списку, і змінити це виборець не міг.
Також мені імпонує посилення відповідальності за виборчі порушення і особливо за підкуп виборців. Відтепер це прописано у Кримінальному кодексі. Для організатора “світить” від 3 до 7 років ув’язнення. Людина, що бере участь у підкупі, також може понести адміністративну відповідальність. Раніше такої жорсткої відповідальності не було. Зараз у законі чітко прописано, що заборонені продуктові набори, спиртні напої. А підкуп — це саме те, що годувало нечесних політиків багато років.
Дуже сподіваюся, що зміни у виборчому законодавстві спонукають наших черкаських політиків нарешті виходити з теплих кабінетів і йти до людей. Чесно говорити, що вони робили протягом останніх років, доводити людям, як бачать розвиток нашого міста, презентувати програму, відповідати на не завжди зручні питання. Досвід показує, що далеко не всі кандидати готові до цього і панічно бояться зустрічей з людьми. Але цього року “виборча гречка” і фальшування не допоможуть їм всидіти у зручних кріслах.
Володимир Міцук, голова Білозірської ОТГ:
—У нас у громаді менше 10 тисяч виборців – 7300, тож у нас лишилася стара мажоритарна система, коли кандидати у депутати ідуть по своїх округах, а кандидат на посаду голови ОТГ може іти самовисуванцем. Однак у Червонослобідській, Мошенській і Руськополянській громадах Черкаського району вибори проходитимуть уже по-новому.
На мою думку, це неправильно, треба було підняти бар’єр хоча б до 20 чи 25 тисяч. Тому що для сільського населення – це не зрозуміла система. Людина знає, що є вулиця, є округ і, відповідно, депутат, до якого можна в разі чого звернутися. А кожен депутат знає свого виборця. Це в містах розвинені політичні партії. А в селах такого немає. У нас немає політиків чи партій, які б відігравали в житті села якусь значну роль.
Захар Колісніченко, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Черкаській області:
Слід почати з того, що зміна виборчого законодавства за такий короткий період до старту виборчого процесу вже суперечить міжнародним стандартам. Зокрема і в тому пункті, де йдеться про норму, що обмежує право громадян на самовисування в абсолютній більшості громад, у тих, де кількість виборців більша ніж 10 000. Це порушує права, свободи та стандарти чесних і вільних виборів. Хоча б тим, що активним громадянам які мали бажання балотуватись тепер, за кілька тижнів до старту виборчого процесу, треба буде йти на вибори з партіями, які нерідко в наших реаліях можуть висувати свої вимоги до потрапляння у список, чи ж до високого місця в ньому, так і потім можуть знайти важелі впливати на обраного депутата, зокрема і через можливість його відкликати. Декому з таких громадян і взагалі, можливо, доведеться відмовитись від мети висунути свою кандидатуру на цих виборах, або доведеться іти на різні компроміси. Це також дає більше простору партіям: як у плані вибуття з гонок таких кандидатів так і у використанні їхнього соціального капіталу, назвімо це так. Слід згадати, що лише партії, осередки яких часто і зовсім фактично не представлені у міжвиборчий період на тому чи іншому рівні, окрім всього мають ще і право на формування комісій. Тому Громадянська мережа ОПОРА вважає, що пониження пропорційної системи до територіальних громад з 10 000 виборців не відповідає стандартам демократичних виборів.
Що ж до іншої новели свіжого виборчого законодавства, т. зв. відкритих партійних списків, то їх “відкритий характер” все ж дещо дозволить вплинути на ранжування кандидатів у списках і загалом покликаний сприяти персоніфікованому голосуванню. Адже виборець окрім того що проголосує за партію, матиме можливість віддати голос за конкретного кандидата від цієї партії на своєму окрузі. Той таким чином, в разі набрання достатньої кількості голосів, може піднятись вище у виборчому списку і відповідно це вливатиме на те чи отримає він мандат. І хоч схема як це працюватиме на практиці не така вже й проста, однак можливість виборцям вплинути є.
