Уже днями обласна державна адміністрація має підготувати та подати на затвердження до Мінрегіону перспективний план формування територіальних громад. Саме він визначить, у складі яких громад у найближчі десятиліття перебуватимуть наші міста і села. Адже якщо раніше об’єднання було добровільним: люди самі визначалися, з ким вони хочуть об’єднатися, проводилися обговорення, розроблявся план, то відтепер воно відбуватиметься виключно за перспективним планом. Та що має бути його основою: побажання людей чи сухі розрахунки відповідно до методики, ми запитали в експертів.
Роман Боднар, голова обласної державної адміністрації:
- «Ми об'єдналися перші, ми спроможні! Бідні і малі нам не потрібні». Саме така риторика звучала від багатьох представників громад області під час засідання міжвідомчої регіональної робочої групи, на якій опрацьовували пропозиції щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Черкаської області. А тепер уявіть, що ви незахищений пенсіонер, якому здорові, сильні, молоді кажуть: ти нам не потрібний, живи як хочеш. Як має вчинити держава: думати про всіх чи про когось можна забути? Питання риторичне. Те саме ми можемо зараз сказати і про процес об'єднання. Кожна громада захищає свої інтереси, ми ж маємо враховувати інтереси і перспективи всієї області. Причому інтереси не лише сьогоднішні, а й майбутнє Черкащини.
Наша мета - якість публічних послуг однакова для всіх черкащан, зменшення управлінського апарату та економія цих коштів на розвиток, перспектива розвитку громади та всієї області. Не забувайте, що все те, що є в громадах (об'єкти інфраструктури, кадри), - залишається. Але ми почули сигнали, які врахуємо. План адмінустрою маємо передати на Мінрегіон до кінця місяця. До цього часу всі пропозиції опрацьовуємо.
Сергій Рудик, народний депутат:
- Ще в 2015 році в Україні розпочалася реформа децентралізації, яка на місцях реалізувалася шляхом створення об’єднаних територіальних громад. Об’єднання назвали добровільним. Серед людей проводилися громадські обговорення, враховувалися думки сільських голів та депутатів різних рівнів, а перспективний план затверджувався обласною радою. Відтоді на Черкащині створили вже майже 60 громад. А тепер, виявляється, що вони не такі?!
Я розумію аргументи обласної влади, яка говорить про спроможність громад, про чисельність населення, кількість дітей, протяжність доріг. Наводить обрахунки спроможності і перспективності. Справді, ми об’єднуємося в громади для того, щоб покращити життя людей, наблизити до них послуги. Але ж за цифрами не слід забувати і про мешканців цих громад. Якщо 90% жителів села хочуть увійти до однієї громади, а їх хочуть приєднати до іншої, – у чому тоді смисл добровільного об’єднання?
Анатолій Підгорний, голова обласної ради:
- Адміністративно-територіальна реформа триває в часі більше, ніж планувалося, а відтак стає токсичною. Зараз ми стикаємося з проблемами поспішно створених громад, змушені переформатовувати їх за кількісними і якісними параметрами. Такі дії викликають невдоволення і справедливе обурення жителів тих сіл, які змушені будуть знову змінювати свій статус чи в яких зміниться центр громади. Саме тому в обласній державній адміністрації проведено низку консультативних зустрічей, учасниками яких були і депутати обласної ради, які представляють певні територіальні громади. Сподіваюсь, нам вдасться виконати роботу над помилками і затвердити такий перспективний план формування територіальних громад, який би максимально враховував думки самих громад.
Це та ситуація, коли й інтереси громади, і методика формування спроможної громади мають бути урівноважені. Цей процес складний. Люди мислять сьогоднішнім днем, не враховують демографічну ситуацію, податкоспроможність та інші економічні показники, а іноді спрацьовує людський фактор: я не хочу в Шрамківську громаду, бо там не той голова чи ще щось. На жаль, якщо орієнтуватися лише на бажання громади, рано чи пізно виникнуть кадрові, фінансові чи інфраструктурні проблеми. Звісно, думки людей повинні врахувати, а визначальним у прийнятті рішень має бути здоровий глузд.
Сергій Гончар, фахівець Черкаського Офісу з розвитку місцевого самоврядування:
- У середині грудня ВРУ прийняла закон, яким усунула обласні ради від формування перспективних планів, оскільки питання дуже заполітизоване, і переклала цю функцію на обласні адміністрації. Однак зараз ми бачимо, що починаються ті ж самі політичні процеси. Обласна адміністрація вже не має зважати на те, що хочуть люди, вона має на основі методики сформувати оптимальний перспективний план. Що ж відбувається у нас? Візьмімо Хлистунівську ОТГ, вона має 5 тис. населення, достатньо земель, учнів, нормально функціонує. І тут адміністрація вирішує приєднати їх до Городища. Тобто об’єднану громаду силою, адміністративним рішенням приєднують до необ’єднаної громади (Городище само саботувало цю реформу), фактично перекреслюючи цим п’ять років добровільного об’єднання. То навіщо було 5 років об’єднуватися, якщо після цього взяли і зробили по-своєму?
На жаль, на самому початку, коли починали працювати над перспективним планом, не виставили для всіх зрозумілі пріоритети і цілі. Якщо б сказали: громади, що мають 5 тисяч населення, відповідні території, кількість дітей, чіпати не припустимо. Ті громади, які трохи не дотягують, але є можливість зробити більшими, укрупнити за рахунок сіл, які ще не об’єдналися. І далі вже ті, що зовсім не об’єднані, шукати, як об’єднати. Якщо немає можливості приєднати, тоді об’єднуйте громади. А що маємо ми? Є об’єднана громада і села, які мали до неї приєднати за попереднім планом. А зараз обласна адміністрація, коригуючи план, ці села в неї забирає. І виходить, що надалі ця громада буде тихенько помирати і буде ліквідована. Спочатку виставляються правила гри, а потім по них уже грають. А у нас правила змінюються в залежності від району.
