Церква Московського патріархату обурена діями добровольців, які встановили пам’ятник загиблим бійцям 93-ої бригади «Чорний Ворон» на землях Мотронинського монастиря. Митрополит Софроній обіцяє поскаржитися на дії директора заповідника «Холодний Яр» Богдана Легоняка міністрові культури.
Активісти кажуть, що зведуть ще кілька монументів
Подія сталася минулих вихідних. Добровольці, волонтери й учасники російсько-української війни встановили пам’ятник на честь загиблих бійців 93 бригади «Чорний Ворон» на землях, що належать Мотронинському монастирю Української православної церкви (Московського патріархату).
– Ініціаторів треба судити, – каже митрополит Черкаський і Чигиринський Софроній. – Це порушення закону. Вони без дозволу привезли якийсь камінь і поставили його на нашій землі. Ніхто на це не реагує. Мені цей пам’ятник як бородавка на лобі. Як це так? Захотілося їм, приїхали і встановили каменюку. Що це за символ такий? Директора заповідника «Холодний Яр» Богдана Легоняка за такі дії треба вислати в Польщу. Решту – судити. Привезли якогось попа, він нібито його освятив. Потім напилися й співали й танцювали. Вони встановлюють тут пам’ятники, щоби туристи їздили в ресторан (мається на увазі ресторанний комплекс «Дикий Хутір») і пили там горілку. Я звернуся зі скаргою на Легоняка в Міністерство культури.
Богдан Легоняк каже, що активісти пробували вирішити питання мирно.
– Пам’ятник загиблим, які воювали за нашу свободу – святе. І ми не дамо паплюжити його будь-кому. Спочатку ми звернулися до Мельниківської сільської ради. Нас відфутболили до монастиря, який орендує землю сільської ради. Це місце – сакральне. Холодноярське плато – найвища точка заповідника. Тут було скіфське городище й монастир ХІІ століття. Тут воювали за волю гайдамаки Холодноярської республіки. Місяць ми умовляли митрополита Софронія. Він вороже ставиться до нашої історії. Гайдамаків Холодноярської республіки називав бандитами. Нинішню війну між Росією і Україною – братовбивчою. Дозволу так і не дав. Пам’ятник займає лише два квадратних метри території. Це межа між землею монастиря і землею Укравтодору. Якщо Софроній здіймає ґвалт, то мусить пам’ятати, що це земля українського народу й тут стоятимуть пам’ятники українцям, як би він не заперечував. Це – лише початок. Далі ми встановимо ще кілька пам’ятників. Тут буде цілий меморіальний комплекс. А любителю законності Софронію я би радив звернути увагу на самозахоплення землі його церквою в Києві. Там на землях заповідника біля Десятинної церкви вони збудували так звану тимчасову церкву й нізащо не хочуть звільняти захоплену територію.
Ініціатори пам’ятника кажуть, що охоронятимуть пам’ятник для уникнення можливих провокацій із боку церкви Московського патріархату.
