Попри майже повну відсутність снігу взимку, на найбільших річках України починається повінь. На Чернігівщині ще в січні Десна й Дніпро виходили з берегів. Після рясних квітневих дощів знову стрімко прибуває вода в найбільшій річці України. На Черкащині спостерігається затоплення вулиць, сільськогосподарських угідь, будинків у низці прирічкових населених пунктах Черкаського та Золотоніського районів.
Цьогоріч перед весняними паводками не відрегулювали рівень води, тому відбулося більше підтоплення, ніж зазвичай у цю пору, розповів начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець.
– У першу чергу це причини, пов’язані з війною. Скидів води не відбувалося, тому всі паводки, які нині збираються з півночі нашої країни та з сусідньої Білорусі, призводять до таких наслідків. Ми не можемо регулювати ситуацію так, як у попередні роки. Прийнято рішення скидати досить велику кількість води через Канівську ГЕС. Наразі йде мова про 4 тисячі 800 кубометрів на секунду, але думаю, що і до 7-8 тисяч буде. Тобто вода буде ще стрімко підійматися. Оскільки немає такого рівня скиду далі на Кременчуцькому вузлі, то, звісно, ми будемо мати ще підтоплення декілька населених пунктів, – пояснив він.
Серед найбільш постраждалих сіл – Хрещатик Мошнівської громади. Тут підтоплені кілька десятків будинків, господарства, криниці, трансформаторні будки. Місцеві виходять на вулиці у спеціальних костюмах, аби врятувати своє майно.
До обійстя Романа Рубана можна дістатися лише на човні. Чоловік каже, що подекуди води – до двох метрів. У будинку теж стоїть вода.
– 15 сантиметрів, і це ще у нас ділянка не на найнижче й будинок на високому фундаменті. У деяких людей взагалі катастрофа, вода доходить до ящиків з посудом на кухні, півтора метра води в хаті, – каже чоловік.
Дружина Романа з дитиною евакуювалися, а він виїжджати із затопленого дому відмовився.
– Машини які змогли, повиганяли на горбки, але в деяких уже була в салоні вода. Все, що було дерев'яне, легкоплавке – все віднесло водою. Немає води питної, немає світла, не можемо приготувати їжу собі. Велика рогата худоба стоїть по груди у воді, не можемо нічого зробити, – розповів ще один місцевий житель.
Тим, хто виявив бажання залишитися, привезли продукти та ліки, а ще – термоковдри. Проїхати вулицею можна лише спеціальною технікою або човнах. У селі постійно працюють оперативно-мобільні групи рятувальників, зазначив начальник головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Андрій Даник:
– Працюють наші болотоходи, човни, також є човни місцевого населення.
Забили тривогу і на Канівщині. Вода там почала прибувати в середині минулого тижня. Тоді ж у селах Кононча, Михайлівка, Межиріч, Лука біля Канева було підтоплено луги та фермерські угіддя. Староста села Пекарі Тетяна Корнієнко повідомила, що у цьому селі підтоплено приватні садиби та погреби.
— Сьогодні (в понеділок, 17 квітня) вода нарешті почала спадати, — каже керуючий справами виконавчого комітету Канівської міської ради Володимир Святелик. — Вчора ситуація була загрозливішою. Думаю, саме на Великдень, була найвища точка повені. Якихось збитків і підтоплень у нас немає.
За словами сільського голови Ліплявого Сергія Геращенка, на лівому березі Дніпра жодного будинку не підтопило.
— Вода взагалі почала спадати. Вчора (16 квітня) впала на 20 сантиметрів і більше не підвищується. Тримається на одному рівні. У селах Сушки, Прохорівка та Келеберда підтопило городи, деякі сараї, але будинки тут на підвищенні, то ж жодного не затопило. Звідти ми допомогли вивезти сіно й живність. У Келеберді на вулиці не було світла, бо боялися, що затопить підстанцію. Однак зараз небезпека минула й світло підключили. Всі люди мають човни, повінь нікого не застала зненацька, бо вона стається в наших раз на 5-10 років.
Міський голова Канева Ігор Ренькас не знає, наскільки потужною буде ця повінь.
— Водопілля зараз усюди — і на Київщині, і в нас, і буде у вас, у Черкасах. Наша справа — вжити всіх застережних заходів. А наскільки потужною буде повінь — побачимо. Як на мене, в 1987 році чисто візуально води було вдвічі більше.
Біля села Межиріч затопило пам'ятник меліораторам, який понад сто років тому збудували на честь осушення річки Рось.
— Вирубка лісів на Канівських горах привела до катастрофічного розростання ярів. У 1903 році Хмілянським яром прокотився сель, який змив частину села Хмільна і перегородив Рось. Ну а вже Рось змила Михайлівку. Знадобилося кілька років, щоб землечерпалками прокопати греблю, що утворилася, і випустити воду з «озера». Ось саме в пам'ять цих подій і поставили пам'ятний знак, — розповів заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко. За його словами велика вода ще прийде із Білорусі. — За багато років уже зовсім відвикли від нормальної повені на Дніпрі. Але цього року Славутич вирішив показати, що він все-таки Велика Річка, незважаючи на всі греблі та водосховища. Останнім часом вода в Каневі потроху прибувала та прибувала, а сьогодні зробили великий скид із Канівського водосховища, і вся прибережна смуга опинилася геть під водою. Я такого не бачив уже давно, хоч працюю тут уже більше 35 років. Схоже, починається період не просто великої води, а дуже великої води. Починається, бо білоруси пишуть, що в них і у Дніпрі, і у Прип'яті, і в Березині рівень води продовжує збільшуватися. До нас вона допливе трохи пізніше.
За словами Грищенка, висока вода у Дніпрі стоїть довго, бо до нього вона стікає з усього водозбірного басейну:
— Зараз дуже весело себе почувають ті, хто правдами й неправдами будував свої маєтки на самому березі. Ви хотіли поближче до води? Ну так вона пішла вам назустріч і сама підійшла ну зовсім близько. Тримайте в обидві жмені. Також природа-матінка нагадує землегробам, що розорювання заплави – не найкраща ідея. Кукурудза – все-таки не рис. А висока вода у Дніпрі стоїть довго, бо до нього вона стікає з усього водозбірного басейну. А у Дніпра він великий, і багато річок течуть із півночі, тобто там водопілля починається пізніше. Вистачить води до літа.
Директор Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань написав у соціальних мережах, що вода прибуватиме до 28 квітня.
— Пікові значення водопілля, за оцінками Український гідрометеорологічний центр, очікуються 18-28 квітня, тому вода ще прибуватиме! Очікуваний максимум водопілля цьогорічної весни буде вищим за минулорічний (на 0,4-1,1 м) і вищим у порівнянні з багатьма минулими роками. Значні скиди води під час пропуску весняного водопілля через водосховища Дніпровського каскаду вже зумовили затоплення заплави та часткове затоплення прируслових масивів верхів’я Кременчуцького водосховища.
На інших річках області ситуація не виглядає загрозливою.
Заступник директора ТОВ «Гідроресурс-К» Михайло Атаманюк на початку березня казав, що малі гідроелектростанції в Черкаській області в часи, коли мало би бути велике водопілля, працюють однією турбіною одну годину на добу — за графіком червня.
— В останні три доби ситуація трохи змінилася. Після рясних дощів рівень води в Юрпільській ГЕС на Гірському Тікичі зріс на 30 сантиметрів і зараз досяг позначки нормального підпертого рівня — 147,7 над рівнем Балтійського моря. Але це складно назвати водопіллям, бо це звичайна норма.
На річці Рось води стало більше, але загрозливої ситуації поки немає.
— Води додалося, вона затопила деякі луги в низині, — розповідає голова Набутівської громади Ірина Величко. — Навіть у часи значно потужніших повеней у нас не було випадків підтоплення житла. Люди будувалися на горі, й тому розливи Росі їх ніяк не зачіпали. Думаю, в Корсуні ситуація з повінню така ж як і в нас, бо Корсунь нижче по течії.
У Кам'янці Тясмин і не думає виходити з берегів.
— Як була калюжа, так і лишилася, — каже редактор місцевої газети “Трудова слава” Віталій Іванченко. — Тут повені не буде ніколи. Люди навіть слово таке забули.
Станом на 16 квітня в Черкаському та Золотоніському районах було евакуйовано 10 жителів, підтоплено 41 будинок, залито 475 гектарів полів.
Найбільша повінь на Дніпрі була в 1931 році. Тоді залили низині частини Києва, Канева та інших міст. На малих річках старожили досі згадують 1980 рік, коли наприкінці берзня випав великий сніг, а потім вдарило тепло. Малі річки перетворилися на бурхливі потоки, затопило майже всі будинки в долинах, а в Чорне море несло навіть собачі будки з собаками на дахах.
Коли вода спаде і наслідки повені стануть очевидними, лише тоді може йти мова про компенсацію збитків, кажуть місцеві урядники. Створять відповідну комісію. Всі витрати ляжуть ймовірно на обласний бюджет, або бюджет громади.
Корисні телефони:
Якщо ви опинились у ситуації, що загрожує вашому життю і здоров’ю, не зволікайте — дзвоніть за телефоном «102», або за резервними номерами:
0671439395 – чергова частина (диспетчерська служба) УОАЗОР ГУНП;
0673801414 – відділ служби «102» УОАЗОР ГУНП;
ДСНС України в Черкаській області «101».
