Віктор Іванько: «Браконьєри пиячили всю ніч. Зранку не змогли знайти захований ними човен. Викликали поліцію»

• Кажуть, що ситуація з браконьєрством на річках зрушила із мертвої точки в 2014 році.
• Дійсно. Сонна байдужість, яка мала місце в часи Януковича, змінилася громадською активністю. Активних людей стало більше. Нам щодня допомагають хлопці з Національного Корпусу, Автомайдану, численних ветеранських організацій воїнів АТО, водна поліція. Хлопці такі, що й самі можуть затримати порушника. Суспільство почало усвідомлювати, що браконьєри – вороги кожного. Не можна жити в цивілізованій країні й бити рибу електровудками, кидати кілометри сіток. У Європі рибалка впіймає велику рибу, сфотографується з нею і відпускає назад. Бо розуміє, що це маточне поголів’я, рибина, яка дасть багато потомства. А в нас схопить і бігом біжить на базар.
• Коли у вас час-пік, жнива на браконьєрів?
• Ой, жнива круглий рік. Пікові навантаження – весною в час нересту. Але зараз риба збивається на зимівлю в ями. Туди браконьєрів тягне волоком. Ось і зараз один із наших катерів на чергуванні.
• Днями пройшла інформація, що у Кременчуцьке водосховище скинули 100 тонн малька. Це багато чи мало?
• Черкаська обласна рада щороку виділяє 2 мільйони гривень на цю справу. Зарибок купуємо неабиякий – питаємо у фахівців наукового обґрунтування. Перевагу надаємо товстолобику, білому амуру – рибам, які поїдають зелений планктон. Їх ще називають річковим комбайном. Ви ж бачите, що цього літа Дніпро зацвів уже в червні. Є короп, судак, інші промислові види. Звісно, 100 тонн – добре. Але якби була 1000 тонн – ще краще.
• До кого науково-технічний прогрес прийшов швидше? До вас чи браконьєрів?
• Звісно, що до них. Вже зараз мають тепловізори, GPS-навігатори, човни з моторами в 300 кінських сил. У нас найпотужніший – лише на 150. Щоправда. останнім часом ми теж модернізуємося. Обласна влада виділила кошти на три тепловізори, ехолот. З його допомогою бачимо сітки на глибині. Маємо новий фотоапарат, на який фіксуємо злочинців і шкоду, яку вони наробили.
• Браконьєри часто тікають?
• Часто. Але й затримуємо багатьох. Довести провину дуже важко. Кажуть, «сіті не мої». Рибу, мовляв, руками наловив. У разі затримання миттю викликають дорогих черкаських адвокатів. Плюс наші суди, які ще жодного браконьєра не посадили. Максимум – штраф.
• Штрафи великі?
• Не насміхайтеся. Порушення правил риболовлі – від 34 до 170 гривень. Грубе порушення – від 170 до 510. Кримінальна відповідальність настає з суми збитків у 2500 гривень. Для порівняння. За вдалий виїзд один браконьєр заробляє в середньому від 15 до 20 тисяч гривень. Тому нинішні штрафи – неефективні. Реальне покарання – конфіскація майна браконьєрів – човнів, сіток, автомобілів. Але нинішні суди до них дуже поблажливі – частіше повертають усе, аніж конфіскують. Зараз Верховна Рада має затвердити нові штрафи: порушення – 680-2500, грубе порушення – 3400-5110 гривень, кримінальна відповідальність – від 34 до 85 тисяч штрафу. Повторна – 119-225 тисяч. 
• Пригадайте  якийсь кричущий випадок.
• Ну от нещодавно знахабніли до краю. Перегородили сіткою Дніпро в районі черкаського моста. Всю річку, від берега до берега. Не давали рибі жодного шансу. Ми затримали зухвальців. Сподіваємося, що суд таки оштрафує їх на 120 тисяч гривень.
• Запитання, яке цікавить усіх. Куди діваєте конфісковану рибу?
• Є затверджений Кабінетом Міністрів порядок реалізації. Здаємо спеціалізованим організаціям. Там усе обліковують і реалізують. За продажем слідкують податківці.
• Ловите порушників лише на Дніпрі чи по всій області?
• Ось хроніка затримань останньої доби: Лозівок, Ірдинь, Леґедзине, Шпола. Практично вся область. Хоча головний акцент – Дніпро.
• Любителів підводного лову затримуєте?
• Аякже. Основне звинувачення – перелов. Ці ж дядьки з аквалангами за 200-грамовим карасем не ганятимуть. Їм подавай велику трофейну маточну рибу. А коли затримуєш їх із переловом, чуєш виправдання: ой, я не знав! Порушують правила риболовлі й великі рибальські господарства. Основна претензія до них – сітки з малими вічками. Знищують увесь мальок.
• Браконьєри не пробують направити своїх людей працювати в рибний патруль?
• Трохи є такого. Для них головне – інформація. У нас трудяться півсотні осіб. Але ми теж конспіруємося. Ховаємо човни, робимо засідки. Намагаємося уникати відкритого виходу, коли всі нас бачать. Бо зразу йдуть телефонні дзвінки. Мовляв, ховайтеся, бо виїхали. Однак ситуація змінюється. Я вже казав, що суспільство потроху стає нетерпимим до цих хижаків.
• Якісь кумедні випадки трапляються?
• Ну як без цього. У районі Тубільців затримали двох. Звечора заховали човен, наготували сітки й пішли пиячити. Напилися до поросячого вереску. Зранку виходити на річку, а вони не можуть знайти човна. Почали викликати поліцію. Прибули й наші хлопці. Знайшли не тільки човна, а й сітки. Сітки вилучили. Кажемо: «Вам пощастило, що не встигли наловити. Бо мали би серйозніші клопоти».
• Які суми хабарів пропонують?
• Ну, про конкретні суми не йдеться. Йдуть пропозиції про співпрацю: «Давайте порішаємо». Усі вирішення – в суді. Ще й претензії висловлюють. Ловимо дрібніших – кажуть, ловіть крупних браконьєрів. Ловимо крупних – радять ловити депутатів.
• А депутати й, скажімо, поліцейські трапляються?
• Це вже занадто. Твердження, що чим гірша економічна ситуація в країні, тим більше браконьєрів – хибна. Вчитель, який платить за комунальні послуги 1000 гривень, не піде кидати сітки, якщо отримає  платіжку у 2 тисячі. Зазвичай на це наважується молода людина років до 30 років. У 40 чи 50 браконьєрами вже не стають. З молодості ці люди не хочуть важко трудитися й заробляти собі на хліб щоденний. Для чого? Можна кинути сітки й мати місячний заробіток. Звісно, більшість із них ми вже знаємо.
• Є риби, які зникли з Дніпра?

Ще у 30-их роках минулого століття тут водилися осетри. Зараз і спогадів немає. Якщо не спинити браконьєрів, то до 2020 виб’ють усіх сомів. Зараз б’ють рушницями, ловлять сітками. Спіймаєш, а вони кажуть: «Це я на квок упіймав».

Віктор Михайлович веде до причалу.

– А це – вилучене в браконьєрів, – показує на півдесятка моторних човнів. – Чекає на рішення суду.

Цифра:

 1510

Актів про порушення правил риболовлі складено цього року працівниками черкаського рибоохоронного патруля. У браконьєрів було вилучено 3000 сіток. Нині ними забиті усі склади підприємства. До кінця року сітки будуть спалені.