Несподіване тепло, яке прийшло на Черкащину раніше звичного, змусило заметушитися аграріїв. Погода коригує плани й змушує вже зараз виходити в поле. Однак проблем на другому році війни менше не стало.
Нині аграрії готують добриво та підживлюють озимину. За словами керівника фермерського господарства “Джерело-Г” з села Лісове Звенигородського району Михайла Глийового, озимина в його господарстві перезимувала гарно.
— Добра новина полягає в тому, що ціни на селітру поступово знижуються. Це відбувається на тлі здешевлення газу в усій Європі. Однак погано, що виходити в поле треба вже зараз, а не чекати травня. Тому з міндобривами ситуація невизначена. Більше покладаюся на органічні добрива, бо тримаю невелику ферму на 200 голів ВРХ і 1000 свиней. Цього вистачає, аби внести органічні добрива на площі 100 гектарів. Звісно, цього мало, але з кожним роком площа полів із органікою зростає. Бо якщо внесеш гній, то його вистачить на кілька років, а селітри — максимум на рік.
А от альтернативи паливно-мастильним матеріалам немає. Тож висока вартість дизеля надалі вплине на формування вартості хліба
Попри всі труднощі фермери не відмовилися від посівних площ, зауважує керівниця відділу агропромислового виробництва Черкаської ОДА Валентина Сокирко:
— Ми зробили опитування в департаменті і склали структурні плани площ на 2023 рік. Загальна посівна площа по області не зміниться, вона буде в межах мільйона двісті гектарів.
А от у структурі посівних площ, швидше за все, відбудуться зміни. Цього року кукурудзи посіють мало, бо минулий рік був дуже невдалим. Навіть зараз у полях стоїть незібраний врожай.
— Кукурудза минулого сезону додала нам клопотів, — розповідає 42-річний фермер Леонід, він господарює в Черкаському районі. — Вологість цієї культури просто зашкалювала. При нормі в 14% я привіз на тік партію, в якої цифра вологості сягнула 24%. За кожен відсоток вологості — 300 гривень доплати за сушку. Виходило, що лише за сушку я мусив заплатити 3000 гривень за тонну. Та ще й світла постійно не було. При цьому тонна кукурудзи коштувала 5000. Солярка з 20 гривень підскочила до 50. Тому, якщо відкинути вартість пального, оренди техніки, то все вийшло в нуль. Врятував мене соняшник, якого я посіяв три гектари.
Замість кукурудзи, якої планують засіяти 365 тисяч гектарів, зростуть посіви соняшника і сої.
— Зараз усі говорять, що сіятимуть сою. Гарна культура, але перед цим я сіяв її два роки. Тому мій основний вибір — пшениця, бо ще, коли починав, дав собі слово, що застосовуватиму сівозміну. Грошей на підживлення з нинішніми цінами в мене немає. Трохи відкладаю на обробку, бо треба буде боротися з хворобами та бур'янами. У кращому випадку знову вийду на нуль. Також трохи посію соняшника, який неабияк виручив мене цього року.
За словами Валентини Сокирко, разом із соняшником та соєю більше сіятимуть ріпаку. Втім, остаточно вирішать ближче до квітня, коли стартує посівна, і кожен фермер корегуватиме свій план посівів.
Найурожайнішим роком за всю історію України виявився передвоєнний 2021 рік. Тоді аграрії зібрали зернових культур 85,6 мільйонів тонн. Минулий 2022 виявився найгіршим за останні 5 років — лише 50,9 мільйонів. Завадила окупація частини території, високі ціни на пальне й особливо — мінеральні добрива.
