24 річна черкащанка Таїсія Педько зізнається: коли уявила, скільки сміття залишить на землі, вирішила жити так, щоб смітити по мінімуму. Тая максимально відмовляється від усього, що не тліє і не розкладається. А ті речі, від яких відмовитися не може, уважно сортує та здає на перероблення. Деякі види вторсировини відсилає переробникам, які працюють в інших містах України.
Дедалі більше черкащан намагаються мінімізувати кількість утворено ними сміття
Відмовитися заради життя
— Я просто не хочу мати стосунку до того, що людство засмічує землю. Коли я бачу оці сюжети про звалища, засмічені водойми, думаю, що там може бути соломинка від моєї кави, і ця думка мені не дає спокою, — розповідає про причини свого рішення Таїсія Педько. — Так я не врятую світ, але, принаймні, не братиму участі в його знищенні.
Близько двох років Тая намагається вести екологічно безпечний спосіб життя. І чим довше вона так живе, тим від більшої кількості шкідливих для довкілля речей відмовляється. Дівчина не користується пластиковими соломинками для напоїв. Для тих, хто без соломинок життя не уявляє, є багато альтернатив — бамбукові, очеретяні, залізні соломинки. Альтернативна пластику зараз у моді, тож такі речі не важко придбати в інтернет-магазинах. Чимало дівчат, які шиють багаторазові торбинки, продають їх через соцмережі. Тая носить із собою також термокружку, аби не купувати каву, чай у пластикові чи разові стаканчики.
— Зараз немає проблем, щоб у кав’ярні попросити каву на виніс у свою чашечку. Так само і в магазинах та на базарі практично завжди важать продукти у мої багаторазові пакетики й торбинки. Стікер із ціною можна наклеїти прямо на продукти – гілку бананів, диню, баклажан, кабачок, капусту, — розповідає Тая.
Відмовилася від звичних зубних щіток, знайшовши їм альтернативу — бамбукові. Таїсія практично не користується косметикою, зараз шукає альтернативу зубним пастам, аби більше не викидати тюбики. Вікна миє нашатирним спиртом, ванну — содою, для прання використовує виключно безфосфатні порошки.
Теорія у дії
Ідемо із Таєю на закупи до центрального ринку Черкас, аби на ділі переконатися, що без поліетилену та пластику можна обійтися. Як на ринку, так і в магазинах дівчина купує м’ясо, рибу, ковбасу у пакетики з зіп-застібками. Їх перевага в тому, що вони можуть довго служити. Після кожного використання такий пакетик можна помити. Коли ж пакет втрачає товарний вигляд, Тая використовує його ще декілька раз для заморозки овочів та фруктів. Решту товару як то овочі, фрукти, сипучі дівчина бере у шиті торбинки. Їй їх подарували друзі, які знають про її дбайливе ставлення до природи. Декі продукти передають батьки з села, а в селі хай там як, та поліетилену й пластику використовують менше.
Продавчиня овочів на центральному Черкаському ринку п'ятдесятитрирічна Валентина зізнається, що останнім часом до неї дедалі частіше приходять за покупками черкащани зі своїми екоторбинками. Найчастіше на це звертає увагу молодь.
Розподіляй та сортуй
Таісія розповідає: вивчила навіть види пластику, аби купувати лише той, що піддається переробленню.
— Є пластик, який не можна використовувати вдруге. Наприклад, ПЕТ-пляшки. Але ж люди часто беруть їх під молоко, компоти чи просто воду, — ділиться Тая.
У перші місяці сортування сміття її квартира перетворилася на склад, бо на початку Тая ще не знала, куди віддавати та викидати посортоване сміття. Зараз вона мріє купити компостер, який би дозволив їй переробляти органічне сміття — лушпиння, залишки продуктів. Дівчина сортує макулатуру, залізо, скло, пластик, батарейки та енергозберігаючі лампочки. Усе своє сміття Тая накопичує в гаражі, а коли назбирує певну кількість тієї чи іншої сировини, то вивозить фірмам та компаніям, які його переробляють. Зараз дівчина зіштовхнулася з проблемою, що в Черкасах переробляють не всі види вторсировини, тож деякі упаковки збирає та відправляє поштою столичним переробникам. Таїсія бідкається: в Україні проблематично знайти організацію, що прийматиме пластик, навіть той, який підлягає переробці, тому основним завданням має бути мінімізація його використання. Так само і щодо батарейок, адже далеко не всі фірми спроможні їх переробити. Часто ті, які їх приймають, перебивають їх на крихти й дістають речовини, які використовують надалі, а решту — викидають. Тож допоки Таїсія не знайшла, хто ж таки повністю утилізує батарейки, вона їх збирає і намагається замінити багаторазовими акумулятори.
Поради від Таї:
- Не відмовляйтеся одразу від усіх речей, які ви зазвичай використовуєте і які можуть зашкодити довкіллю. Поетапно відмовляйтеся від них.
- Не сортуйте одразу ж усе своє сміття, бо ви можете просто у ньому погрузнути. Почніть з ПЕТ-тари, поступово додаючи інші речі: скло, папір, метал.
- Перед тим, як почати сортувати, дізнайтесь, куди можна здати сировину у вашому місті.
- Пам’ятайте, що сортування починається ще в магазині, коли ви робите вибір на користь тієї чи іншої упаковки.
Куди відвезти сміття
ТОВ «Черкасивторсировина» приймає ПЕТ-тару та поліетилен. Привозити зібраний пластик можна на виробництво за адресою Сурикова, 20 — (097) 526 78 21; (050) 750 50 52.
ТОВ «Полірмет» приймає макулатуру, метал, скло, ПЕТ-тара, поліетилен.
Працівники товариства готові забирати вторсировину від городян, якщо вони назбирали її понад 50 кг назбираної сировини.
Самостійно вивезти вторсировину можна за адресою Восточная, 10 (у районі вулиці Першотравнева) — (093) 157 38 02.
