Напередодні виборів до Верховної Ради України народні депутати, кому є про що говорити після майже п’ятирічної каденції, починають інформувати своїх виборців про зроблене в мажоритарних округах. Першим прозвітував перед жителями 197 округу один з найпродуктивніших народних обранців Черкащини Владислав Голуб. Цифри і картинки у його газеті-звіті «рясніють» переконливими здобутками: 118 млн грн вдалося залучити депутату на розвиток округу, за його сприяння встановлено 30 спортивних і дитячих майданчиків, осучаснено 30 навчальних закладів, 26 амбулаторій і ФАПів. Плідною була його діяльність і в сфері законотворення: 127 поданих законопроектів, 1530 депутатських запитів і звернень та понад 3000 опрацьованих звернень від громадян тощо. Проте ми вирішили поставити Владиславу Голубу 7 незручних запитань, які сьогодні хвилюють його виборця, але про які у звітах говорити не прийнято.
- Владиславе, у своєму звіті Ви стверджуєте, що залучили на розвиток Черкащини 118 млн грн. Проте ми розуміємо, що це кошти державного бюджету, передбачені на соціально-економічний розвиток регіонів. То в чому Ваша заслуга?
Все вірно. 118 мільйонів гривень – це кошти державного бюджету, які через субвенції виділяються районам і містам на вирішення їх проблемних питань. Проте варто розуміти і те, що ці кошти не розподіляють між усіма областями рівномірно, а лише під конкретні проекти і на конкурсній основі. Саме тут і починається робота депутата: вивчити потреби громад, визначити спільно з місцевою владою серед них пріоритетні, розробити проекти, підготувати документи, погодити проекти у всіх комісіях і парламентських комітетах, а потім проконтролювати їх цільове використання. Ось останній приклад. Нещодавно на придбання апарату УЗД для Мошнівської ЦРЛ було виділено з державного бюджету півмільйона гривень. Як ви думаєте, ця лікарня єдина в Україні, що потребує сучасного обладнання? Звісно, що ні. Але кошти прийшли саме у Черкаський район. Так, я звітую про залучення цих 118 млн грн на вирішення проблем 197 округу, але не стверджую, що це особисто моя заслуга. Це злагоджена спільна робота виборців, громад, місцевої влади і фахівців моєї команди. І результат у нас теж спільний.
- Подейкують, що Ви збираєтесь приєднатися до партії новообраного президента Володимира Зеленського і згадують Вашу причетність до політичної сили колишнього президента України. Тож, яке Ваше політичне кредо сьогодні?
Позапартійність – це те рішення, яке я ухвалив уже давно, тому що не хочу залежати від партійних «вождів» та їхньої політики. Саме тому я свого часу вийшов із БПП, саме тому не збираюся йти на вибори з будь-якою іншою партією. Це стосується і «Слуги народу», попри ажіотаж навколо цієї партії і бажання багатьох змінити свою політичну орієнтацію. При цьому я готовий підтримувати законопроекти Президента чи його партії, якщо вони будуть спрямовані на захист прав і свобод українців, на підвищення якості їхнього життя. А голосувати за недолугі законопроекти від якоїсь партії, лише тому, що я є її представником і так того хоче партійний лідер, – це не для мене.
- Сергій Соболєв і Юрій Косюк. Кажуть, що ці люди визначають вектор Вашого руху, що Ви не самостійна фігура в українському політикумі. Заперечите?
З 2005 року, відколи я розпочав свою трудову діяльність, ніхто і ніколи не диктував мені, що робити і як робити, особливо в політиці. Я маю власну позицію, яка не завжди співпадає з позицією більшості, і сьогодні з моєю думкою рахуються. Всі дані про те чи інше голосування депутата – відкрита інформація – і я жодного разу не лобіював інтереси названих вами осіб. Хоча я дійсно знайомий із цими людьми, як і з багатьма іншими знаковими для України постатями. А таке нав’язливе розкручування цієї теми я розумію лише як спробу моїх опонентів ухопитися хоч за щось, аби «збити» мене, як конкурента. Ці політичні маніпуляції перманентні, але зараз, перед виборами, у всіх загострення.
- У Вашому звіті йдеться про ремонт двох доріг. Ви вважаєте, що це результат?
Результатом не вважаю, але ж вони зроблені, ці 2 дороги. Треба розуміти, що проблема українських доріг має кілька аспектів. Перший - ремонт доріг. Це дуже дороге задоволення: сьогодні вартість капітального ремонту 1 км міської дороги складає близько 3,3 мільйонів гривень, а якщо це траса, то і всі 8 млн. грн. А тепер порахуємо скільки кілометрів доріг можна було б відремонтувати на 118 мільйонів, якби ми не робили на них нічого, а все витратили на ремонти доріг. Не багато, не мало, а всього близько 35 кілометрів міських чи 15 кілометрів позаміських доріг. Це при тому, що загальна протяжність дорожнього покриття Черкаської області складає понад 6 000 кілометрів. Тож, скажіть, що краще – вкласти ці 118 мільйонів у ремонт кількох доріг на окрузі, чи придбати сучасне обладнання в лікарні і цим покращити рівень надання послуг і врятувати чиїсь життя, чи зробити ремонти у школах, де щодня навчається підростаюче покоління українців, чи встановити спортивні і дитячі майданчики або провести освітлення туди, де його споконвіку не було. Проблем дуже багато і доводиться вибирати. І, так, вибір інколи дуже не простий.
Другий аспект – це інертність місцевої влади в питаннях ремонту автошляхів. Тільки за останні два роки на ремонт доріг Черкащина отримала з державного бюджету 1,2 мільярди гривень, але навіть не спромоглася повною мірою освоїти ці кошти.
І третій, це ганебне явище – «відкати» на всіх етапах руху коштів: від Кабінету Міністрів до райавтодорів. Тому дорогами займатися потрібно і буду це робити, але, насамперед, потрібно подолати корупцію в цій сфері.
- Владиславе, не скромне запитання, за що ви живете?
Мої доходи легальні. Наразі – це зарплата депутата. Крім того, родина має доходи від підприємницької діяльності моєї дружини, проте зараз вона перебуває у декретній відпустці. Із 2017 року мої електронні декларації у відкритому доступі, кожен охочий може їх переглянути. За роки депутатства в мене не з’явилося ні заводів, ні офшорів, ні розкішних палаців. У мене також немає і бізнесу на Черкащині. Намагання моїх опонентів назвати мене олігархом смішні, а порпання в майні і статках моїх родичів – брудні передвиборчі маніпуляції. Якщо витрачаються такі кошти на замовні статті, значить комусь дуже муляю.
- Ви йдете у нову виборчу кампанію зі слоганом «Сила результату». Як це має розуміти Ваш виборець?
Все очевидно. Виборець хоче бачити результат роботи народного обранця, якому він віддав свій голос і довірив право представляти його інтереси в Раді. І саме результат є мірилом ефективності роботи народного депутата. Сила результату – в кожному з нас, бо всі ми хочемо змін, всі ми прагнемо якісного життя, добробуту та стабільного майбутнього для своїх дітей.
- Уже сьогодні близько 10 осіб заявили про своє рішення балотуватися до Верховної Ради 9 скликання у 197 мажоритарному окрузі. Ви вважаєте, люди оберуть Вас? Чим ви кращі за інших?
Ніколи цього не говорив. Справді, багато гідних людей хочуть кращого життя в Україні і в нашому 197 окрузі. Так, за 5 років я вивчив його краще за будь-кого із обласних владців: знаю і проблеми громад, і їхні успіхи, і людей. Маю бажання і сили продовжити ту справу, яку ми розпочали разом із громадою 197 округу. Хочу добудувати сучасну амбулаторію у Бобриці, хочу довести до ладу навчальні заклади, особливо у маленьких селах, хочу, аби сучасний дитячий майданчик був у кожному населеному пункті чи мікрорайоні наших міст. І ще багато планів та наказів виборців.
Потрібно також розуміти, що депутати Верховної Ради мають не лише задовольняти місцеві потреби, а мислити категоріями всієї держави, категоріями блага для всього народу. А я маю достатньо професійних знань і відповідну освіту, щоб писати такі закони, які будуть слугувати гарантією конституційних прав і свобод українців.
