Після ухвалення нового «ресурсного» закону плата за паї може зменшитись

Верховна Рада України ухвалила так званий «ресурсний» закон №5600, яким передбачається додаткова плата за користування ресурсами. Зокрема, всі власники землі в Україні, які мають не менше 50 соток городу й нічого не вирощують на продаж, а лише для власних потреб, змушені будуть додатково платити за користування землею.

Особливо зміни відчують власники земельних паїв, яких в Україні нараховується 7,8 мільйона осіб. Тепер кожен із цих власників змушений буде сплатити щонайменше 1500 гривень за кожний гектар у своїй власності. В Черкаській області власники земельних паїв мають у середньому трохи більше 2 гектарів. Тепер кожен із цих людей має сплатити щонайменше 3 тисячі гривень до бюджету.

– Я думаю, що додаткові гроші платитимуть не такі власники 2 гектарів як я, а орендарі, яким ми віддаємо в оренду землю, – каже Валерій Чамлай із Тального. Чоловік має материн пай в колишньому колгоспі імені Чкалова. – Орендар відчуває велику конкуренцію на цьому ринку й не захоче ризикувати, перекинувши плату на орендодавця. Бо завжди знайдуться ті, для яких 3 з хвостиком тисячі додаткових грошей на пай не є проблемою. Тому я не переймаюся якоюсь додатковою платою.

Його слова підтверджує Михайло Глийовий – власник фермерського господарства «Джерело-Г» у селі Лісове Звенигородського району.

– Ми орендуємо паї місцевих селян площею 2 з хвостиком гектари. Вже зараз я виплачую на пай 15 тисяч гривень. Не думаю, що стане проблемою ще 3 тисячі. Думаю, найбільші проблеми виникнуть у одноосібників, які обробляли свою землю. Тепер їм точно доведеться платити за неї.

Фермер Василь Курдус із села Чижівка цього ж району прояснює суть такого закону:

– Постраждають у першу чергу землевласники, які вважаються одноосібниками, хоча насправді віддають свою землю в оренду й нічого за неї не сплачують. Тепер цей механізм уникнення від сплати податку буде перекрито. Хоча думаю, що ці суми власникам паїв не доведеться носити особисто. Зроблять так, як уже зроблено з податком на доходи фізичних осіб. Тобто орендар платить власнику, грубо кажучи, за 2 гектари 15 тисяч гривень. Після відрахування ПДФО ця сума зменшується до 12 тисяч 600 гривень. А після сплати за новим ресурсним законом ця сума зменшиться ще. Десь до 9 тисяч 600 гривень. Фактично, зменшиться саме орендна плата. Погано, що держава пішла шляхом найменшого спротиву. Тобто не стала шукати орендарів і накладати плату на них, а просто взяла усіх власників земельних паїв і обклала їх новим податком.

Василь Олександрович каже, що державу зрозуміти можна.

– Аграрний бізнес – один із небагатьох прибуткових у нашій державі. І держава хоче, аби ті, хто отримує прибуток, ділилися ним із державою. Але не дає собі праці глибоко продумати й розробити цей закон із перспективою розвитку й заохочення, а йде шляхом найменшого спротиву – сьогодні закон, а завтра гроші в бюджет.

Бельгійський фермер Том Ван Гоі, який господарює в селі Деньги Золотоніського району, погоджується з думкою, що новий податок – це спроба держави наповнити бюджет.

– Уявіть собі 8,7 мільйонів гектарів розпайованих земель, і за кожний гектар треба буде сплатити 1500 гривень. З усіма проблемними виплатами очікується  щонайменше 30 мільярдів гривень до бюджету.

Олександр Тищенко має 10 гектарів землі в Уманському районі. Село просить не називати

– Об’єднав паї покійного діда, бабин пай і материн. Обробляю кілька років. Плачу за землю. Тепер ця сума збільшиться. Вважаю, що держава мала вчинити мудріше: не перекладати цю суму лише на власників, а й на орендарів у рівних долях.  

Міський голова Кам’янки Володимир Тірон вважає закон позитивним.

– Плата за землю перераховуватиметься в місцевий бюджет, і це дуже добре. Я не хочу вдаватися в стосунки орендарів і орендодавців. Думаю, вони між собою розберуться, хто його сплачуватиме. Але для малих міст Черкащини це, безумовно, позитив. Скажімо, Кам’янська громада після приєднання ще кількох сіл має великі проблеми з виконанням бюджету. Ми не впевнені, що закриємо захищені статті. А як підуть ці гроші, то це суттєво допоможе. Можливо, навіть з’явиться бюджет розвитку, бо зараз про це немає й мови.

Депутат Черкаської обласної ради від партії «Слуга Народу» Ігор Новицький задоволений законом.

– Закон взагалі супер, виведе з тіні так званих чорних одноосібників, які обробляють землю «в чорну», продають сировину за готівку і при цьому не платять податки. Таким чином людина, що здала офіційно в оренду пай, – за неї оплатить орендар; якщо ж обробляє самостійно – то заплатить особисто. Це мінімальний податок, що становить 4% від нормативно-грошової оцінки землі. Я б його зробив ще більшим, наприклад 6%. Ці податки підуть у місцеві бюджети, і громади зможуть розвиватись. У Тальнівській ОТГ до 10 тисяч гектарів – це необліковані землі, посадки, міжпайові шляхи, одноосібники, невраховані й господарські двори. З цього всього ні копійки не йде в бюджет. А це вже 15 млн грн в рік. Плюс ті, хто платять сукупно менше 1500 гривень  за гектар, навіть обробляючи офіційно, мають доплатити. Таких ще до 10 мільйонів буде. І ОТГ може мати до 25 млн гривень щорічно на розвиток. Це в рік по одному басейну чи за 4 роки повністю відновити замок і парк Шувалова. Або щорічно поверхневим ремонтом класти по 4-5 км асфальту. Закон, по суті, не навантажує нікого додатково, а вирівнює офіційних і неофіційних. Хто працює офіційно, нічого додаткового не платитиме, а от «чорним» доведеться заплатити. Вважаю, що це цивілізований нормальний європейський спосіб: заплати податки і спи спокійно.

За підрахунками членів бюджетного комітету у Верховній Раді новий закон може додатково принести в бюджети різних рівнів від 20 до 30 мільярдів гривень.