Завдання для Президента

Політика та футбол — галузі, в яких експертом є ледь не кожен українець. Так вже склалося, що ми відстежуємо, співпереживаємо, сперечаємося та дискутуємо на політичні теми. Ми живемо цим та маємо обґрунтовану позицію. Що ж у першу чергу необхідно зробити новообраному Президентові, «Вечірка» запитала в експертів – представників різних сфер суспільного життя.

Чим має зайнятися Гарант у першу чергу після виборів

Чим має зайнятися Гарант у першу чергу після виборів

Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан:

 «Правитель правдою будує край, а хабарник руйнує його». Це слова зі Священного Писання, книги Приповістей Соломона, глава 29. Тому я бажав би, щоб новообраний президент моєї країни вніс у своє гасло, як головний орієнтир, таку якість правління, — як праведність. Праведність — це чинення правди в усіх своїх діях. Тоді він підбиратиме команду керівників усіх ланок такого ґатунку, щоб вони не руйнували те, що він збирається розбудовувати.

Також у напрямку розвитку громадянського суспільства я вважаю за необхідне, щоб керівник держави сприяв розвитку народовладдя, яке є головною умовою прогресу в усіх сферах суспільного життя. По-перше, сприяти зняттю недоторканості з народних депутатів.

По-друге, надати виборцям право окрім обрання депутата — відкликати його, якщо він обманює своїх виборців. Після цього у людей почне активніше з’являтися особиста відповідальність за все, що коїться в державі та почнуть розвиватися необхідні юридичні, законодавчі ініціативи, які позитивно змінюватимуть суспільні відносини.

Микола Каплій, генерал-майор міліції, екс-керівник МВС України в Черкаській області та управління СБУ:

На мою думку, Президент у першу чергу має створити дієву адміністрацію, створити команду, яка б його підтримувала і допомагала втілити заплановане. У нас так склалося, що ще від Леоніда Кравчука і до Петра Порошенка оточення шкодить їм. Свідомо чи ні, вони підставляють свого Президента, бо кожен із тої свити вирішує свої меркантильні інтереси. Ви що думаєте, тільки в оборонпромі зараз така ситуація, це у кожній галузі, просто не всюди це викрили.

Зрозуміло, що одним із головних завдань Президента є зовнішня політика, але в його силах навести лад і в правоохоронній системі. Хто б не був президентом, він має призначити фахового генерального прокурора та міністра внутрішніх справ. Бо людей в Україні зараз просто нікому захищати.

Сергій Саєнко, директор Першої міської гімназії:

Хто б не став Президентом України, він у першу чергу має викорінити корупцію. Я не знаю як цього досягти, але якщо він не переможе корупцію — країна просто пропаде. У нас нею пронизана вся держава від двірника до президента, тому за таких обставин будь-які зміни у будь-якій галузі країни — не можливі.

Як освітянин, я хотів би отримати відповідь: ми всі роки незалежності вибудовували систему освіти, де мали місце гімназії та спеціалізовані навчальні заклади. Українська школа досягла у цьом певного рівня, пишалися своїми результатами, однак зараз ми запроваджуємо нові стандарти освіті — Нову українську школу. Нам пояснюють, що це європейські стандарти. Але що ж це за стандарти такі, коли наші учні, які показували не найкращі результати, зараз, живучи за кордоном, стали відмінниками. І як назвати усе те чим ми займалися 27 років.

Петро Душейко, заслужений працівник сільського господарства України, народний депутат України II скликання:

Я перечитав програми всіх кандидатів і можу сказати, що жоден із них не поставився до цього ґрунтовно. Головною повинна бути людина – це центр, мета та завдання, довкола якої має будуватися політика, економіка і сама держава.

У багатьох країнах сільське господарство отримує від держави дотації. Українські аграрії на це навіть не сподіваються та не розраховують, бо зрозуміло, що державі дотувати аграріїв просто нема звідки. Сільгоспвиробникам сьогодні потрібне пільгове податкове законодавство. І не потрібно цих програм із підтримки кролівництва, садівництва і так далі, бо так бюджетні гроші просто розпорошуються.

Щодо децентралізації. Головною ідеєю було об’єднати громади та при їх об'єднаних отримати більше коштів на розвиток цих самих громад. Однак ніщо ні звідки не береться. Звідки в бюджеті громади мають взятися ці кошти? Тут або має бути своє джерело надходжень – якесь виробництво, або ж надходження з державного бюджету.

У селах сьогодні сільгоспвиробники підтримують та фінансують соціальну сферу. Нашим коштом ремонтуються дороги, водопостачання, вуличне освітлення, у зимовий час села розчищаються від снігу, у деяких селах аграрії допомагають селянам на похорони, наше підприємство безкоштовно годує дітей у школах. Словом, кожен сільгоспвиробник, виходячи зі своїх можливостей, підтримує село. Тому було б справедливо, аби держава не оподатковувала хоча б ті кошти, які виробник витрачає на підтримку громади. Дійшло до абсурду, в одному із сіл фермер отримав 400 тисяч штрафних санкцій за те, що відремонтував дорогу, бо з'ясувалося, що він не мав права цього робити. Тому хотілося б, щоб держава шанобливо ставилася до сільгоспвиробника, який працює на суспільство, створює матеріальні блага та наповнює бюджет.