Мешканці Жашківського, Маньківського і Тальнівського районів б’ють на сполох. Попри рясні дощі, які лили увесь травень, у річці Гірський Тікич – дуже мало води.
– Дощі почалися на початку травня, – розповідає голова Буцької селищної ради Сергій Залізняк. – Лило щодня, а, бувало і по декілька разів на день. Однак води в Гірському Тікичі – дуже мало, – дивується Сергій Степанович. – Просто катастрофічно мало. Ніби не річка, а струмок. Лише в кілька останніх днів почався невеличкий підйом. Але до справжнього повноводдя – ще дуже далеко.
Із Залізняком погоджується заступник директора ТОВ «Гідроресурс-К» Михайло Атаманюк. Він керує кількома ГЕС на Гірському та Гнилому Тікичах.
– У неділю, 31 травня закінчився період нересту, – каже Михайло Григорович. – У цей час нас дуже жорстко контролює Асоціація водних ресурсів України. Дозволявся скид не більше 10 сантиметрів води. Але води не було. Ми маємо гідроелектростанції на Гнилому й Гірському Тікичі. Й бачимо нонсенс: річки – приблизно однакові за своїм стоком. Навіть Гірський Тікич потужніший за Гнилий. Але зараз Гнилий Тікич – набагато повноводніший. Там вода з’явилася разом із дощами і її рівень не знижувався. У Гірському Тікичі і на Юрпільській ГЕС вище за течією, і на Кривоколінській, що майже при впадінні в Синюху, все навпаки: дощі ллють, а вода не з’являється. Юрпільська ГЕС потужністю 550 кВт працює одну годину на добу, бо немає води.
Слова Атаманюка підтверджує директор Черкаської філії ЗЕА «Новосвіт» Ігор Мікрюков. Гідроелектростанції «Новосвіту» стоять як на Гірському, так і на Гнилому Тікичі.
– У Гірському Тікичі вода почала з’являтися лише з 30 травня, – каже Мікрюков. – До цього в річці, попри рясні дощі, води не було. У Гнилому Тікичі водостік більший.
У селі Червоний Кут Жашківського району поливом займається ТОВ «Кищенці Фрутс». Однак товариство зараз воду на полив городини не використовує.
– Ви смієтеся з мене, – каже директор Іван Іжко. – Який полив, коли щодня ллє, як із відра? Звісно, ми зараз воду не беремо й на її рівень у річці ніяк не впливаємо. Винуватців треба шукати в іншому місці.
Селищний голова Буків Сергій Залізняк підозрює, куди насправді дівається вода.
– У Жашківському районі кілька сотень ставків – саме на Гірському Тікичі, – розповідає. – Зима була тепла й суха. Сніг за зиму так і не впав. Рибалки, які розводять рибу, ще з осені поспускали ставки. А взимку й ранньою весною води не набрали. Зараз, коли пішли дощі, вони надолужують згаяне хоча дозволів на спецводокористування не мають. Тобто набирають водою ставки й лише потім відкривають заставки.
У Черкаському Гідрометеоцентрі кажуть, що підйом води в малих річках – незначний.
– Лише останні дні почався незначний підйом води, – каже начальник Черкаського обласного Гідрометцентру Віталій Постригань. – Ми мали суху осінь і зиму, а весною, до початку дощів у деяких районах почали фіксувати ґрунтову засуху. Зараз дощі зволожують ґрунт, а вже потім починають стікати в ставки й річки. І не факт, що рівень води в них збільшується. В Росі, наприклад, просто зараз рівень води впав на 40 сантиметрів. Про що це говорить? Однозначно, про результат людської діяльності.
Інспектор Черкаської екологічної інспекції Максим Сидоренко каже, що однієї причини бути не може.
– Причини такої діяльності завжди комплексні. Люди беруть воду для зарибнення ставків. Ніхто комплексно не розчищає русла річок. Буває, впаде дерево, перекриє річку й утворює невеликий ставок. Сільські ради не займаються очисткою, бо в них своїх проблем вистачає. Та й коштує це недешево. Я би сказав неспіврозмірно дорого. Часом проект з очистки русла річки коштує так само, як і саме очищення. З таких невеликих проблем виростає одна велика. Держава повинна врегулювати законодавство й почати займатися річками комплексно. Тоді буде результат.
Гірський Тікич має протяжність 167 кілометрів. Він витікає біля села Фронтівка, Оратівського району Вінницької області, а біля села Криві Коліна Тальнівського району зливається із Гнилим Тікичем. При впадінні Висі утворюють річку Синюху, яка далі тече Кіровоградською областю.
