До кінця року кількість ОТГ в області може збільшитися до 40

Пер­шоп­ро­хід­ці

За два ро­ки від по­чат­ку ад­мі­ніс­тра­тив­ної ре­фор­ми в об­лас­ті бу­ло ство­ре­но усьо­го 6 об­'єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. По три в 2015 та 2016 ро­ках. Пер­шоп­ро­хід­ця­ми в об­лас­ті ви­я­ви­ли­ся Бі­ло­зірсь­ка, Єр­ківсь­ка та Мок­ро­ка­ли­гірсь­ка гро­ма­ди. Їх­ній прик­лад у 2016 ро­ці нас­лі­ду­ва­ли Таль­нівсь­ка, На­бу­тівсь­ка та Стеб­лівсь­ка гро­ма­ди. 

Не­за­ба­ром до чис­ла ОТГ при­єд­на­ють­ся ще чо­ти­ри, піс­ля то­го, як у них прой­дуть пер­ші міс­це­ві ви­бо­ри. Зок­ре­ма, ни­ні три­ва­ють ви­бор­чі кам­па­нії в Рот­міс­трівсь­кій, Сте­па­нець­кій, Се­ли­щансь­кій та Шпо­лянсь­кій гро­ма­дах. Та­ким чи­ном, уже не­за­ба­ром в об­лас­ті ді­я­ти­ме 10 ОТГ. Але ма­хо­вик де­цен­тра­лі­за­ції за­пу­ще­ний, то­му кіль­кість об­'-єд­на­них гро­мад у май­бу­тньо­му бу­де пос­тій­но рос­ти. Так, нап­рик­лад, ми­ну­ло­го тиж­ня бу­ло під­пи­са­но звер­нен­ня до ЦВК про про­ве­ден­ня ви­бо­рів у Млі­ївсь­кій ОТГ. Так са­мо сто­їть пи­тан­ня ви­бо­рів у Зо­рівсь­кій, Ір­клі­ївсь­кій та Мо­ренсь­кій гро­ма­дах. Окрім  то­го, на фі­ніш­ну пря­му ви­хо­дять ще де­кіль­ка гро­мад.

Сі­рі зо­ни

Та, поп­ри це, про­цес доб­ро­віль­но­го об­'єд­нан­ня гро­мад в об­лас­ті да­ле­ко не без­хмар­ний. На ма­пі ОТГ об­лас­ті ви­ді­ля­ють­ся 7 "сі­рих зон" – ра­йо­ни, де про­цес ство­рен­ня об­'єд­на­них гро­мад від­бу­ва­єть­ся ли­ше для га­лоч­ки або не від­бу­ва­єть­ся вза­га­лі. Зок­ре­ма, це Умансь­кий, Хрис­ти­нівсь­кий, Жаш­ківсь­кий, Мань­ківсь­кий, Ли­сянсь­кий, Зве­ни­го­родсь­кий, Кам­'янсь­кий та Дра­бівсь­кий ра­йо­ни. При­чо­му си­ту­а­ція тут ус­клад­ню­єть­ся.

– Є се­ла, де лю­ди на­віть не зна­ють про цю ре­фор­му або не зна­ють прав­ди про неї. Час­то ке­рів­ниц­тво на­се­ле­них пун­ктів прос­то не хо­че бра­ти на се­бе від­по­ві­даль­ність. Нап­рик­лад, до пен­сії за­ли­ши­ло­ся рік-два і та­ко­му ке­рів­ни­ку ні­-яких склад­нос­тей уже не тре­ба. Та най­гір­ше, ко­ли за­ва­жає ке­рів­ниц­тво ра­йон­них рад. Нап­рик­лад, у 2015 ро­ці Зо­ло­то­нісь­кою ра­йон­ною ра­дою прий­ня­то рі­шен­ня про не­до­ціль­ність про­ве­ден­ня ад­мі­ніс­тра­тив­ної ре­фор­ми. Ін­ший прик­лад – Дра­бівсь­кий ра­йон, де го­ло­ва ра­йон­ної ра­ди від­вер­то агі­тує про­ти ад­мін­ре­фор­ми. До ме­не на­віть над­хо­ди­ли звер­нен­ня від ак­ти­віс­тів ра­йо­ну, які скар­жать­ся на тиск го­ло­ви, – по­яс­нює зас­туп­ник го­ло­ви об­лдер­жад­мі­ніс­тра­ції Ярос­лав Бе­ре­зань.

Не го­рять ба­жан­ням спри­я­ти ство­рен­ню ОТГ і рай­дер­ж-ад­мі­ніс­тра­ції, ад­же піс­ля ре­фор­ми їх іс­ну­ван­ня втра­чає сенс, а роль ра­йон­них рад стає  до­сить сим­во­ліч­ною. Від­так, зро­зу­мі­лим ви­да­єть­ся внут­ріш­ній опір де­цен­тра­лі­за­ції з бо­ку міс­це­вих чи­нов­ни­ків. Во­ни прос­то бо­ять­ся втра­ти­ти те­ри­то­рію впли­ву дже­ре­ла над­хо-джень гро­шей.

– Піс­ля на­бут­тя ста­ту­су ОТГ гро­ма­ди ста­ють са­мос­тій­ни­ми й фі­нан­со­во не­за­леж­ни­ми від сво­їх ра­йо­нів. Ви­нят­ком мо­же бу­ти, як­що во­ни ук­ла­дуть із ра­йо­на­ми уго­ди про спів­пра­цю. Фак­тич­но те­ри­то­рі­аль­на гро­мада при­пи­няє фі­нан­со­ві від­но­си­ни з ра­йо­ном й пра­цює нап­ря­му з дер­жа­вним бюд­же­том, – роз­по­вів Ярос­лав Бе­ре­зань.

За­ли­шити все, як є, і в той же час ре­фор­му­ва­ти­ся – чер­го­вий ви­на­хід міс­це­вих чи­нов­ни­ків. Зок­ре­ма, ство­ри­ти ОТГ в ад­мі­ніс­тра­тив­них ме­жах ра­йо­нів із цен­тра­ми у ни­ніш­ніх рай­цен­трах доте­пер ви­но­шу­ва­ли в Умансь­ко­му та Чи­ги­ринсь­ко­му ра­йо­нах. Щоп­рав­да, в чо­му різ­ни­ця, чи­нов­ни­ки по­яс­ни­ти не мо­жуть, але й від пла­нів сво­їх не від­мов­ля­ють­ся.

За сло­ва­ми Ярос­ла­ва Бе­ре­за­ня, та­ка ідея заз­да­ле­гідь при­ре­че­на, ад­же від­по­від­на ме­то­ди­ка  пе­ред­ба­чає гра­нич­ну від­стань від цен­тру ОТГ до на­се­ле­но­го пун­кту. Во­на не мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 25 кі­ло­мет­рів. А в ме­жах ра­йо­нів є 50 кі­ло­мет­рів і біль­ше. У Чи­ги­ринсь­ко­му ра­йо­ні цей фо­кус та­кож не прой­де, ад­же ми­ну­ло­го тиж­ня місь­кра­да прий­ня­ла рі­шен­ня про не­до­ціль­ність ство­рен­ня ОТГ в ад­мі­ніс­тра­тив­них ме­жах Чи­ги­ринсь­ко­го ра­йо­ну.

"Плюш­ки" і "стра­шил­ки"

До ре­чі, "ста­шил­ки" про­тив­ни­ків ад­мін­реф­орми про те, що по до­від­ки лю­дям до­ве­деть­ся їз­ди­ти за три­дев­'ять зе­мель, не вип­рав­да­ли­ся. Олек­сандр Мак­си­мов, ста­рос­та смт Ір­динь, яке в 2015 ро­ці об­'єд­на­ло­ся в Бі­ло­зірсь­ку ОТГ, ка­же, що жи­те­лі Ір­ди­ня ли­ше виг­ра­ли від об­'єд­нан­ня.

– Нам вда­ло­ся збе­рег­ти шко­лу, де за­раз нав­ча­єть­ся 90 ді­тей. Ви­рі­шу­ють­ся ін­ші со­ці­аль­ні пи­тан­ня. Про­тив­ни­ки об­'єд­нан­ня на­го­ло­шу­ва­ли на то­му, що по от­ри­ман­ня до­ві­док до­ве­деть­ся їз­ди­ти в Бі­ло­зір­'я. Але прак­ти­ка по­ка­за­ла, що це не так. Усі важ­ли­ві пи­тан­ня, як-то: до­від­ки для от­ри­ман­ня суб­си­дій та ін­ші, лю­ди мо­жуть от­ри­ма­ти на міс­ці, – під­су­му­вав Олек­сандр Мак­си­мов.

Ди­рек­тор Чер­кась­ко­го під­роз­ді­лу "Цен­тру роз­вит­ку міс­це­во­го са­мов­ря­ду­ван­ня" Сер­гій Слинь­ко заз­на­чає, що піс­ля об­'єд­нан­ня се­ла заз­на­ли по­зи­тив­них змін. Зок­ре­ма це сто­су­єть­ся Бі­ло­зірсь­кої, Єр­ківсь­кої та Мок­ро­ка­ли­гірсь­кої ОТГ, які вже від­чу­ли пер­ші ре­зуль­та­ти ре­фор­ми.

"Над­ход­жен­ня від пря­мих по­дат­ків збіль­ши­ли­ся за­га­лом у 4 ра­зи. Тоді як по Ук­ра­ї­ні ці по­каз­ни­ки зрос­ли ут­ри­чі. Тоб­то чер­кась­кі ОТГ – се­ред най­кра­щих. Гро­ма­ди до­сить ус­піш­но ви­ко­рис­то­ву­ва­ли кош­ти. Є ще мо­мен­ти, над яки­ми до­ве­деть­ся поп­ра­цю­ва­ти. Нап­рик­лад, у се­лі Мок­ра Ка­ли­гір­ка не­має лі­ка­ря. А от у Бі­ло­зір­'ї під­ви­щи­ли зар­пла­ту лі­ка­ря і тим ви­рі­ши­ли пи­тан­ня. До то­го ж там од­на з най­кра­щих шкіл", – ци­тує ек­спер­та сайт vikka.ua.

Доб­ро­віль­не об­'єд­нан­ня мо­же ста­ти при­му­со­вим

За­раз дер­жа­ва за­о­хо­чує ство­рен­ня об­'єд­на­них гро­мад різ­ни­ми бюд­жет­ни­ми пер­спек­ти­ва­ми. Зок­ре­ма, піс­ля ство­рен­ня ОТГ в їх­ніх бюд­же­тах за­ли­ша­єть­ся біль­ше по­дат­ку з до­хо­дів фі­зич­них осіб –  із  40 до 60 від­сот­ків. Окрім то­го, ОТГ от­ри­му­ють пря­мий дос­туп до суб­вен­ції на роз­ви­ток, а та­кож до фі­нан­су­ван­ня з фон­ду ре­гі­о­наль­но­го роз­вит­ку. Тим не мен­ше ле­во­ва час­тка гро­мад не пос­пі­ша­є об­'єд­ну­ва­ти­ся, а то­му вже за­раз по­чи­на­єть­ся дис­ку­сія на те­му, чи дов­го доб­ро­віль­не об­'єд­нан­ня за­ли­ша­ти­меть­ся доб­ро­віль­ним.

Не вик­лю­чає та­кої пер­спек­ти­ви і Ярос­лав Бе­ре­зань. За йо­го сло­ва­ми, ни­ні що­до цьо­го не­має на­віть і за­ко­ноп­ро­ек­ту, про­те чим да­лі, тим час­ті­ше ек­спер­ти го­во­рять про не­об­хід­ність приб­ра­ти "доб­ро­віль­ну" нор­му із за­ко­ну про об­'єд­нан­ня гро­ма­дян. При цьо­му ек­спер­ти Каб­мі­ну на­віть да­ту на­зи­ва­ють – із 1 січ­ня 2018 ро­ку. 

Та­ким чи­ном, при­хиль­ни­ки те­о­рії "по­ре­фор­му­ють і за­бу­дуть" мо­жуть пов­то­ри­ти до­лю про­тив­ни­ків де­ко­му­ні­за­ції. Спо­чат­ку їм да­ли мож­ли­вість са­мим виз­на­чи­ти­ся  з но­ви­ми наз­ва­ми об­'єк­тів то­по­ні­мі­ки, а ко­ли всі стро­ки ми­ну­ли, од­но­го чу­до­во­го дня їм зго­ри спус­ти­ли свої наз­ви.