Селяни Вітового дали дозвіл на будівництво птахофабрики

Бі­ля сіль­сько­го клу­бу в се­лі Ві­то­ве Чи­ги­ринсь­ко­го ра­йо­ну люд­но. Кіль­ка груп жі­нок го­лос­но сва­рять­ся од­не з од­ним. Чо­ло­ві­ки па­лять ци­гар­ки. У жов­то­му шкіль­но­му ав­то­бу­сі – пів­то­ра де­сят­ки по­лі­цейсь­ких. Сьо­год­ні сіль­ська гро­ма­да ви­рі­шу­ва­ти­ме до­лю пта­хо­фаб­ри­ки "Пе­ре­мо­га Но­ва", яку пла­ну­ють по­бу­ду­ва­ти на зем­лях Ра­цівсь­кої сіль­ської ра­ди. До її скла­ду вхо­дить і се­ло Ві­то­ве.

При вхо­ді в зал – чер­го­ві. Пе­ре­пи­су­ють при­бу­лих. Се­ля­ни Ві­то­во­го си­дять у за­лі на ста­рих де­рев­'я­них стіль­цях по­чат­ку 60-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­літ­тя. Жур­на­ліс­ти – на дов­гих де­рев­'я­них ла­вах. Час­ти­на се­лян при­бу­ла з Ра­це­во­го. Во­ни сто­ять у про­хо­ді бі­ля сті­ни. Час від ча­су по­чи­на­ють сва­ри­ти­ся із міс­це­ви­ми.

– Як бу­дуть збо­ри в Ра­це­во­му – від нас ніх­то не по­ї­де, – кри­чать міс­це­ві у бік опо­нен­тів.

З ни­ми згри­за­єть­ся фар­бо­ва­на блон­дин­ка у чор­но­му паль­то. Її об­лич­чя ви­ра­жає впев­не­ність у влас­ній пра­во­ті. Зда­ле­ку на­га­дує фа­на­тич­ну бо­я­ри­ню Мо­ро­зо­ву з од­ной­мен­ної кар­ти­ни Су­рі­ко­ва.

На кі­но­ек­ра­ні де­монс­тру­ють фільм про до­по­мо­гу се­лу. Пта­хо­фаб­ри­ка "Пе­ре­мо­га Но­ва" до­по­ма­гає Ві­то­во­му з 2015 ро­ку. Зве­ла ди­тя­чі май­дан­чи­ки, про­ве­ла ву­лич­не ос­віт­лен­ня, ку­пи­ла на­сос для во­до­го­ну в се­ли­щі Ор­бі­та, прид­ба­ла меб­лі для шко­ли та кос­тю­ми для сіль­ських ар­тис­тів. Ко­ли­шньо­му по­ло­не­но­му, учас­ни­ку бо­їв за до­нець­кий ае­ро­порт Ва­ди­мо­ві Ба­бен­ку да­ли по­над 60 ти­сяч на лі­ку­ван­ня. До­по­ма­га­ють усім, ко­му вкрай пот­ріб­на опе­ра­ція.  За два ро­ки пта­хо­фаб­ри­ка вкла­ла в ін­фрас­трук­ту­ру Ра­це­во­го й Ві­то­во­го по­над 2 міль­йо­ни гри­вень.

Те­пер тут хо­чуть збу­ду­ва­ти пта­хо­фаб­ри­ку по­туж­ніс­тю 9 бри­гад, де ут­ри­му­ва­ти­меть­ся 1 міль­йон ку­рей. Міс­це­ві се­ля­ни ма­ти­муть 500 ро­бо­чих місць, з яких от­ри­му­ва­ти­муть офі­цій­ну зар­пла­ту.

– До­сить нам їз­ди­ти по за­кор­до­нах, – ка­же сіль­ський го­ло­ва Ра­це­во­го Ла­ри­са Пос­три­гань. – На­реш­ті ми діж­да­ли­ся по­туж­но­го віт­чиз­ня­но­го ін­вес­то­ра, який дасть на­шим лю­дям ро­бо­ту й гід­ну зар­пла­ту.

Міс­це­ві зус­трі­ча­ють її про­мо­ву оп­лес­ка­ми. При­їж­джі сва­рять­ся й пе­ре­би­ва­ють. Да­ють сло­во ди­рек­то­ро­ві пта­хо­фаб­ри­ки "Він­ниць­кий брой­лер" Іго­рю Ле­щен­ко­ві.

– Ні­я­ко­го смо­ро­ду, яким вас ля­ка­ють опо­нен­ти, в се­лі не бу­де. У Ла­ди­жи­ні ви­ро­щу­ють­ 24 міль­йо­ни ку­рей. За три ро­ки бу­де 48 міль­йо­нів. А у вас бу­де ли­ше 1 міль­йон. На­шу про­дук­цію ку­пу­ють  у 70 кра­ї­нах сві­ту.

На слай­дах по­ка­зує, як ути­лі­зу­єть­ся ку­ря­чий пос­лід. По­ка­зує єм­нос­ті, спе­ці­аль­ні ав­то­мо­бі­лі, яким його ви­во­зять­.

– Спе­ці­аль­ні єм­нос­ті є в Ка­не­ві. Тут не ли­ша­ти­меть­ся ні­чо­го. Ма­ти­ме­те 4800 тонн. Для по­рів­нян­ня: в Ла­ди­жи­ні – 270 ти­сяч тонн.  Фер­ме­ри за­мов­ля­ють це доб­ри­во со­бі на по­ля. Та­кож ви­во­зи­ти­меть­ся бруд­на во­да, якою ми­ють пташ­ни­ки. По­їдь­те на пта­хо­фаб­ри­ку в се­ло Бу­ди­ще Чер­кась­ко­го ра­йо­ну. Там бі­ля на­ших пташ­ни­ків, за яки­хось де­сяток мет­рів, – при­ват­ний ста­вок. Від ри­ба­лок від­бою не­має. Це все, що вам тре­ба зна­ти про ні­би­то заб­руд­нен­ня дов­кіл­ля. Пти­цю, яка ги­не, теж ути­лі­зу­ють­ і ви­во­зять­, – під­су­мо­вує Ігор Ва­си­льо­вич.

Гро­мадсь­кий ак­ти­віст із Чер­кас Дмит­ро Ку­хар­чук зак­ли­кає ста­ран­но зва­жи­ти всі ар­гу­мен­ти й ли­ше то­ді ух­ва­ли­ти рі­шен­ня. Йо­му ап­ло­ду­ють. На­то­мість де­пу­та­ту об­лас­ної ра­ди Сер­гію Во­ро­но­ву вчи­ня­ють обс­трук­цію. Він агі­тує про­ти бу­дів­ниц­тва.

– Бу­де­те зна­хо­ди­ти дох­лих ку­рей у по­сад­ках.

– Зап­ро­по­нуй­те ін­шо­го ін­вес­то­ра, як­що ви – де­пу­тат. Не ма­є­те, ну то не за­ва­жай­те лю­дям бу­ду­ва­ти, – ка­жуть се­ля­ни.

При­їж­джі з Ра­це­во­го на­ма­га­ють­ся за­тяг­ти збо­ри. Зак­ли­ка­ють до но­вих три­ва­лих і мар­них дис­ку­сій.

– Усе ба­гатс­тво Ук­ра­ї­ни на­ле­жить ро­ди­нам 10 олі­гар­хів, – ка­жуть.

– А в нас у се­лі теж є 10 ро­дин, які гар­но жи­вуть і не хо­чуть ма­ти кон­ку­рен­тів, – па­ри­рує сіль­ський го­ло­ва. – Бо до­ве­деть­ся гар­но пла­ти­ти лю­дям за паї і зар­пла­ту під­ви­щи­ти. "Пе­ре­мо­га Но­ва" пла­тить за пай пло­щею 2 гек­та­ри 19 со­ток – 8 ти­сяч 519 гри­вень. Плюс за під­пи­сан­ня уго­ди од­но­ра­зо­ва до­по­мо­га – ще 8 ти­сяч. Реш­та фер­ме­рів пла­тить у се­ре­дньо­му 6 ти­сяч 800 гри­вень. Їм та­ка кон­ку­рен­ція ду­же не по­до­ба­єть­ся.

Гру­па із Ра­це­во­го по­чи­нає кри­ча­ти "Гань­ба". На­то­мість се­ляни з Ві­то­во­го під­три­му­ють Ла­ри­су Пос­три­гань. По­чи­на­ють го­ло­су­ван­ня.  Пра­во го­ло­су ма­ють ли­ше се­ля­ни Ві­то­во­го. Здій­ма­єть­ся ліс рук. Лі­чиль­на ко­мі­сія під­би­ває під­сум­ки: 237 го­ло­сів "за" і ли­ше 3 про­ти. Нас­туп­но­го тиж­ня ана­ло­гіч­ні збо­ри прой­дуть у Ра­це­во­му.