У Корсуні вимагають перейменувати вулицю Сергія Білоушенка

Жителька Корсуня-Шевченківського Лідія Логвинова судиться із міською радою. Вимагає перейменувати вулицю вулицю Сергія Білоушенка. Сергій – учасник АТО, воїн 95 бригади. Загинув на фронті.

– Це провина Черкаської обласної державної адміністрації, – каже учасник АТО, колишній воїн полку «Азов» Олег Собченко. – Коли вийшов закон про декомунізацію, від самого початку виник варіант перейменувати вулицю Котовського в честь Сергія Білоушенка. Однак в обласній адміністрації носилися з іншим варіантом – Володимира Великого. Дотягли до останнього, а потім погодилися з нами. Цією прогалиною скористалася пані Логвинова. Однак тоді до справи взялася Корсунська міська рада. Вона перейменувала вулицю на Білоушенка з дотриманням усіх необхідних процедур. Після цього Логвинова від імені житлово-будівельного кооперативу «Елітний» подала судовий позов. Це виглядає не дуже гарно, бо на громадських слуханнях на підтримку варіанту в честь Сергія Білоушенка прийшло 200 осіб, а іншу сторону представляла лише Логвинова. Спочатку суди відмовляли їй в праві подавати судовий позов, бо вважали її неналежним позивачем. Однак одна суддя в Черкасах, яка вже ухвалювала рішення на користь цієї жінки, все ж погодилася й зареєструвала позов. Тепер чекатимемо на розгляд.

Олег Собченко впевнений, що пані Логвинова діє не сама.

– Думаю, їй допомагає якийсь із юристів, бо вона не настільки розбирається в тонкощах законодавства, як це  відзначено в позовах. Я не можу назвати цю жінку представницею «руського міра». Принаймні зовні вона вдає патріотку. Але чомусь її зовсім не бентежить присутність на судах матері Сергія Білоушенка. Пані Лідія вперто домагається перейменування.

Лідія Логвинова так коментує ситуацію.

– Заяву до суду подала не я, а кооператив. Сергій Білоушенко на цій вулиці ніколи не проживав. Він жив на вулиці Шевченка. Я не розумію, чим не догодив нашим патріотам і атовцям Володимир Великий? Чому вулицю, яку вже назвали на його честь знову заходилися перейменовувати.

Сергій Білоушенко був військовим-контрактником, гранатометником. Загинув під Торезом у 2014 році. На момент загибелі Сергію був 21 рік. Він був єдиною дитиною в матері.