— Я щороку з жахом чекаю кінця серпня - початку вересня, коли в місті буяє цвітом амброзія. Пилок цієї рослини буквально валить мене з ніг. Якщо він потрапляє на слизову носа, мені не допомагають жодні ліки. Набрякають гайморові пазухи, я чихаю, з очей течуть сльози й страшенно болить голова. Не те щоб працювати, звичайні побутові речі як то приготувати їжу чи прибрати в помешканні я не спроможна зробити. За сезон на препарати я можу витратити близько 500-700 грн, — ділиться 40-річна черкащанка Ірина Ващенко. Жінка розповідає — алергиком стала у 28 років. З того часу по можливості довкола свого домоволодіння вириває амброзію ще до моменту її цвітіння. Якби так робили й інші черкащани та комунальні служби міста, життя місцевих алергіків стало б значно легше.
Нерівний бій
Міська влада запевняє, що амброзії в Черкасах немає, а та, що є, росте не на муніципальній землі, тож і боротися з нею мають власники тієї території, де вона росте. Як запевняє керівник відділу екології Черкаської міської ради Володимир Гусаченко, згідно з Законом України «Про благоустрій населених пунктів» городяни, власники магазинів, фірм, керівники установ та організацій мають дбати, щоб на прилеглій території, а це 50 метрів від власної, був наведений лад. У промисловій зоні прилегла територія до підприємств становить 300 метрів. З тими, хто цього не робить, має працювати управління інспектування Черкаської міськради: складати протоколи та накладати штрафи в розмірі від 340 до 1,5 тис. грн.
На решті території з карантинними бур’янами й у тому числі з амброзією борються комунальники. Всього вони обробляють територію загальною площею 300 гектарів.
На боротьбу з бур'янами цьогоріч міська влада виділила 550 тис. грн. За ці гроші їх винищували на площі у 60 гектарів.
— Ми боремося з карантинними рослинами трьома способами, кожен із яких вибираємо залежно від того, де вони ростуть — у густонаселених районах міста чи ні, — роз’яснює Володимир Гусаченко. — Агрохімічний спосіб — витравлюємо шкідливі рослини, а на їхньому місці засіюємо газон. Цим способом ми цьогоріч перемогли амброзію у районі вулиць Менделєєва та Панченка. Використовуємо й біологічний метод – сіль, якою обробляємо амброзію у населених районах міста, біля шкіл та дитячих садків. У результаті такої обробки рослина в’яне, ми її скошуємо та утилізуємо. Та хімічний спосіб — звичайний гербіцид, яким ми знищуємо цей бур’ян, у промисловій зоні міста. Окрім обробки препаратами, карантинні бур’яни ми ще й скошуємо до трьох разів протягом сезону.
У червні цього року в мікрорайоні Черкас «Поляна» долучитися до війни з амброзією запрошували всіх охочих городян. Черкащанам пропонували виривати кущі рослини з корінням, охайно складати їх у пакети і приносити до місцевого садового центру за адресою Онопрієнка, 26. У садовому центрі зважували улов і виплачували преміальні з розрахунку 10 грн за кілограм. Ініціатива діяла протягом червня, за цей час черкащани принесли понад 200 кілограм рослини.
Спеціалісти рекомендують
Науковці зауважують: хоч як борються з амброзією комунальники, відзначити, що вони це роблять успішно, не можна.
— У санітарно-захисних та промислових зонах нашого міста амброзія росте заввишки з людину, — констатує доцент кафедри біології, екології та агротехнологій Інституту природничих та аграрних наук ЧНУ ім. Б. Хмельницького Вікторія Осипенко. — Вважаю, причина в тому, що боротьбу з нею ведуть неправильно. Часто люди думають, що цю рослину треба косити, але ж від того вона розгалужується. Виривати її з корінням на великих площах нереально, тому найефективніше в промислових мікрорайонах міста застосовувати гербіциди. Також ефект дасть випалення рослини за допомогою спеціальних знарядь, як це практикують робити в інших країнах на узбіччях шляхів. У заселених мікрорайонах результативним буде біологічний метод: якщо висіяти багаторічні злакові рослини, то їх кореневище утворить сітку, яка не дасть рости амброзії.
Лікарі констатують: кількість звернень пацієнтів, що страждають алергією на амброзію, з кожним роком збільшується. Причина цього не лише у збільшенні кількості алергенних рослин, а й в освіченості пацієнтів та їх вірі в те, що лікарі їм допоможуть. Окрім того, в Україні змінюється клімат, спекотних і безвітряних днів теж стає більше, тож росте і тривалість часу, протягом якого людина може контактувати з пилком амброзії. Люди страждають на алергію від амброзії з середини липня по жовтень.
— У сезон цвітіння ми можемо допомогти людям, лише полегшивши прояви алергії та запобігти ускладненням, лікувати ж алергію треба у зимовий період, — пояснює лікар-алерголог вищої категорії відділення алергології Черкаської обласної лікарні Олена Кисельова. — Ми наполегливо просимо не займатися самолікуванням, а звертатися до спеціалістів, які допоможуть підібрати препарати та визначити їх дозування.
Поки всі зусилля кинуті на боротьбу з амброзією та порятунок від неї городян у Черкасах почав з’являтися борщівник. Володимир Гусаченко констатує — його викошують вже два роки підряд. І найбільше цих рослин росте на в’їздах у місто: по кілька десятків рослин по проспекту Хіміків, вулицях Смілянській, Онопрієнка, Канівській. Імовірно, насіння цієї рослини привозять із собою фури. І якщо амброзія дає алергійний риніт то сік борщівника при потраплянні на шкіру загрожує серйозними опіками.
Врізка:
На боротьбу з бур'янами цьогоріч міська влада виділила 550 тис. грн. За ці гроші їх винищували на площі у 60 гектарів.
Довідка
Понад 100 років тому, випадково, зі своєї батьківщини – Північної Америки, разом із насінням конюшини та жита амброзія потрапила на поля Європи. Згодом цей бур’ян потрапив і в Україну. Уперше 1925 році її посіяв агроном Крекер, у Дніпропетровській області, як лікарську рослину. В народній медицині надземна частина рослини інколи застосовується як засіб від лихоманки та гіпертонії. Сьогодні вона стала масовим бур’яном України.
