Щороку професіонали Черкаської обласної дитячої лікарні рятують 40 дітей, видаляючи сторонні тіла з дихальних шляхів, шлунку, стравоходу. Ще 30 черкащан щороку рятують санавіацією. Востаннє з трахеї дев’ятирічного черкащанина дістали шпильку для шиття.
Медики Черкаської обласної дитячої лікарні минулого тижня врятували 9-річного школяра, який вдихнув залізну голку. Він грався голкою, роздивлявся її, а тоді поклав на язика. І… вдихнув.
За рахунок розширення асортименту сторонніх тіл, а це і голки, і магніти, і батарейки, і ковпачки ручок, навіть видалені в стоматолога зуби, які діти вдихають, у рази додали роботи. Юнаки і юначки, за совами Анатолія Шкляра, влаштовують змагання і за певну плату ковтають швейні голки. Анатолій Данилович у медицині – із 1974 року. Уже чотири роки чолює хірургічне відділення Черкаської обласної дитячої лікарні.
- Були в нас такі пацієнти, що на спір за тисячу гривень робили це. Обійшлось без операції, однак це тривалий процес, поки голка вийде з кишківника, – розповідає Анатолій Шкляр і демонструє останні видалені предмети – булавку, насіння і «намисто» з магнітних кульок. - Школяр із Чигиринщини на уроці нанизав ці 12 неонітових магнітів один до одного і поклав собі на язик. Рефлекторно язик спрацював і він проковтнув гірлянду. Ціна цієї безконтрольної забави – дуже висока: перфорація в товстій і тонкій кишках.
Найбільше Анатолія Шкляра вразив випадок, коли дитина півроку кашляла й лікували то бронхіт, то пневмонію, а коли зробили знімок грудної клітки, побачили гвіздок. Він уже заіржавів, коли його дістали бронхоскопом. Із гортані видаляли верхівку новорічної іграшки.
Діти граються батарейками, а ковтаючи їх, отруюють свій організм.
– Були такі випадки, коли батарейка знаходилась у стравоході 21 день. Батьки поскаржились, що дитя 2,5 років не їсть щільну їжу, а п’є тільки узвар і молоко. Почали дослідувати, а там – батарейка. Її видалили, дитина пролікувалась протягом двох тижнів, а перед випискою в неї відкрилась сильна кровотеча, яку ми не змогли зупинити. Дитину не врятували, - пригадує Анатолій Шкляр.
Дітей приваблюють яскраві пляшечки з побутовою хімією, і вони п’ють рідину. Локальна дія хімічного агенту може становити небезпеку для життя. Як наслідок – звуження стравоходу, рубцювання і споживання тільки рідкої їжі.
Анатолій Данилович закликає бути обережними з таким продуктом, як риба. Був випадок, коли дитину, якій риб’яча кістка префорувала, тобто проколола стравохід, довелось оперувати, розкриваючи грудну порожнину. Пошкодження стравоходу є надзвичайно небезпечним.
Ідемо з Анатолієм Даниловичем коридором в операційну. По дорозі на стіні – інформаційний стенд зі зразками видалених сторонніх предметів. Булавки, голки, ключі, верхня металева частина кріплення для ялинкової іграшки, ґудзики, гвіздки, монети, значки, гарбузове й соняшникове насіння – все це медики хірургічного відділення Обласної дитячої лікарні діставали з дихальних шляхів, стравоходу й шлунку.
Заходимо в операційну. Анатолій Шкляр акуратно розкладає інструментарій, із допомогою якого діагностують і видаляють сторонні тіла. У дерев’яних чохлах – бронхоскопи. Обидва – німецькі. Одному – більше 45 років, два інших з’явились у відділенні чотири роки тому.
За словами головлікаря Черкаської обласної дитячої лікарні Миколи Кондрацького, який проводить подібні операції вже більше 40 років, два апарати німецької компанії Karl Storz із відеоприставкою, один із яких придбав благодійник, дозволяють проводити операції з видалення сторонніх тіл під контролем зору.
- Раніше ми діставали тіла всліпу, так сказать на дотик, а зараз під контролем зору з допомогою сучасного бронхоскопа, ми бачимо, де знаходиться стороннє тіло і як краще його дістати, – пояснив Микола Кондрацький.
Бронхоскоп формується таким чином: вставляється тубус, приєднується дихальний апарат і через голосову щілину вставляється в трахею. Через оптичний прилад, який вводиться у бронхоскоп, розглядають, що знаходиться в трахеї і бронхах. Тубус просувають, діагностуючи ту чи іншу патологію. Камера з’єднана з дихальними апаратом, за допомогою якого проходить забезпечення повітря. Локалізувавши тубус біля стороннього тіла, щипцями захоплюють його, закривають щипці і дістають стороннє тіло.
Анатолій Шкляр пригадав, як у радянські часи під кінець року на кожне відділення виділялись невикористані кошти, за які завідувач міг придбати найнеобхідніший інструмент.
- Пригадую випадок, коли трирічна дитинка вдихнула таблетку аспірину. Завідував відділенням тоді Морозов Віктор Федорович, який приймав мене на роботу і я пишаюсь, що пройшов його школу. Дитині треба було дати наркоз, однак цього робити не вміли. Зібрали консиліум, дитину поклали під кисневу камеру, і я як молодий лікар мав спостерігати за дитям. І я робив це. А о четвертій ранку дитина померла в мене на руках. Я плакав… І від того, що не зміг надати допомогу, - пригадав із сумом Анатолій Шкляр.
Після цього він поклявся і дав зарок оволодіти методикою забезпечення дихання й потрібними маніпуляціями для порятунку дітей. У 32 роки вже володів цією методикою обстеження, бронхоскопії і бронхографії.
Зверніть увагу!
Якщо дитина проковтнула сторонній предмет, ви:
- Не панікуєте.
- Не намагаєтесь дістати стороннє тіло самостійно. Предмет, який вдихнувся, із бронхів і трахеї вам не дістати.
- Не перевертаєте дитину, не бийте по спині – це не допоможе.
- Якщо дитина закашлялась, посиніла, не втрачайте час – звертаєтесь негайно до медпрацівників. Якщо ви живете в селі – звертайтесь до фельдшера. У місті викликайте «швидку допомогу». У Дитячій обласній лікарні є цілодобовий черговий лікар.
