Черкаська обласна державна адміністрація не хоче реєструвати громаду Православної Церкви України в Бужанці Лисянського району. Місцевий храм Віри, Надії й Любові та матері їхньої Софії залишається в священика Василя Яводчака. Чиновники роблять усе аби в селі залишилася церква Московського патріархату – впевнені селяни.
– Ще в 2019 році ухвалили рішення перейти до нашої української церкви, – розповідає представник церковної громади Олексій Багателя. – Зібрали понад 400 підписів на підтримку цього рішення. Набридло слухати, які піп славить московського патріарха Кіріла. Якби ще хоч його представника в Україні Онуфрія, а тож самого Кіріла, який благословляє росіян убивати українських воїнів на Донбасі й слова не сказав проти окупації Криму. Це нас обурює, але влаштовує Черкаську обласну державну адміністрацію.
Багателя каже, що окремо збирали членів релігійної громади.
– Із 50 присутніх у Московській церкві забажали залишитися 9 осіб. Це включно із священиком та попадею. 41 людина захотіла мати українську церкву. Священик говорив, що рішення про зміну патріархату має ухвалювати він. Але за тлумаченням міністерства культури рішення ухвалює сама громада. Ми подали документи на реєстрацію в Черкаську ОДА. Тодішній голова Ігор Шевченко зареєстрував нашу громаду. Потім кинувся скасовувати. Скасував із формулюванням «у зв’язку із утратою чинності». Ми звернулися з позовом до адміністративного суду. Справу в Черкасах програли. Подали апеляцію до Києва й виграли. Суд повернув справу на розгляд адміністративного суду. Той своїм рішенням зареєстрував нас. За цей час збігло багато води. Я мав зустріч із колишнім очільником Черкаської обласної державної адміністрації паном Романом Боднаром. Той сказав: «Ми виконаємо рішення суду. Апеляцію не подаватимемо».
Від зустрічі минуло кілька тижнів і Багателя дізнався, що Черкаська обласна державна адміністрація таки подала апеляцію.
– Змінилася обласна влада й вони знову звернулися до апеляційного суду у Києві. Суд ухвалив рішення, що справа підлягає розгляду не в адміністративному суді, а в суді загальної юрисдикції. Рішення про подачу апеляції підписав не нинішній голова Сергійчук, а якась його підлегла з прізвищем Бережна. Тепер ми готуємося розпочинати все спочатку.
За словами Багателі вони в області не одні такі.
– Я телефонував секретареві єпископа Черкаського і Чигиринського УПЦ Іоанна. Він каже, що в ОДА лежать мертвим грузом 8 заяв про перехід громад. Чиновники кажуть, що, мовляв, дочекаємося рішення по Бужанці, а тоді візьмемося за вас. Хоча до чого тут Бужанка? Якщо документи в порядку, то треба реєструвати. Хай тоді звертаються до суду ті, хто вважає інакше.
Слова Багателі підтверджує митрополит Черкаський і Чигиринський Іоанн.
– Дійсно, в Черкаській області має місце свідомий саботаж рішення про перереєстрацію релігійних громад із Української православної церкви (Московського патріархату) в Православну Церкву України. Свідомо протидіяв такому рішенню вже колишній голова Черкаської ОДА Ігор Шевченко. Він скасував рішення про перереєстрацію Бужанської громади. Інші голови саботують цей процес. Я пов’язую це з виконанням чиновниками ОДА негласних вказівок колишнього першого заступника Офісу президента пана Сергія Трофімова. Він є ревним вірянином УПЦ Московського патріархату. Ця людина жорстко карала чиновників за подібні рішення. Ухвалення таких рішень в Черкасах у компетенції радника нинішнього голови Сергія Сергійчука пана Миколи Сухового. Саме він вишукує причини аби відмовити громадам, заперечуючи їхнє законне право.
За словами митрополита Черкаського в Україні є області, де перереєстрація громад проходить мирно, без скандалів. У Черкаській області йде активний саботаж з боку Черкаської ОДА.
Минулого тижня вірян Православної церкви України масово викликали на допит у прокуратуру після скарги священика Василя Яводчака про нібито незаконні дії під час переходу громади до ПЦУ. Слідчі розпитували чи обирали голову, секретаря, як голосували, хто ставив підписи.
Найбільше громад у Черкаській області із УПЦ МП в ПЦУ перейшли навесні 2019 року після отримання Православною церквою України Томосу про незалежність.
