32-річна черкащанка Ніна Чернишук із села Заячківка стала героїнею телешоу каналу Інтер «Стосується кожного». На телепроєкт звернулися односельці Ніни, бо підозрюють її у змові з нечистю та чаклунстві. Місцеві стверджують: ще півтора року тому — одразу після того, як Ніну звільнили з роботи, вона настільки важко переживала несправедливість, що зацікавилася чорною магією. Чоловік Ніни не вірив, що дружина проводить таємні обряди на кладовищі, а завішані дзеркала у будинку вважав проявом післяродової депресії. Безпідставні звинувачення сусідів чи нез'ясовна потойбічна загроза? Тож що насправді відбувається з молодою жінкою, яку поза очі охрестили чорнокнижницею намагалися з’ясувати у студії «Стосується кожного».
Односельці із Заячківки звинувачують свою сусідку у заняттях чорною магією
Біснувата…
— Розпихала гроші по книжках на прибуваючий місяць. Носила якесь пір'я на кладовище викидала, то сіль розсипала по вулиці. Сусідка йшла на роботу, то Ніна всю дорогу поперед неї сипала сіль, у садок прийшла дітей сіллю посипала, у криницю на вулиці теж солі всипала. Колись у своїй хаті вікна повибивала, тікала та казала що там відьма. Знаю, що її возили до батюшки в Монастирищенський район, то він сказав, що вона щось поробила і закопала на подвір’ї й в отому закопаному і є суть та корінь зла. То розповідає, що живе на кладовищі, то каже, що вона Божа Мати. У них в хаті немає жодного дзеркала, вона що в них щось бачить. Буває що вона наче й нормальна жінка, а буває ніби щось на неї находить, ніби вселяється хтось, — розповідає про свою сусідку Олена Сулига. — Вони як з чоловіком були при роботі, то видавалися цілком нормальними. А як їх звільнили, то отаке зробилося з Ніною.
Односельці не знають, що й думати. Дехто вірить у магічні вміння Ніни, інші ж припускають — вона не сповна розуму, чи то втрата заробітку чи періодичні побої чоловіка позначилися на її здоров’ї.
— Я думаю, що вона біснувата. Колишній чоловік мій якось розповідав, що Ніна попросила його піти до церкви та купити їй свічки. Мене це здивувало, чого ж їй самій не піти до храму та не купити що їй там потрібно? Але ж видать, вона просто не може увійти в дім божий. Я боюсь Ніну, вона не контролює себе, ніхто не може передбачити, що їй в голову прийде. — ділиться своїми припущеннями Лариса Саленко. — Я неодноразово казала її чоловікові Миколі, аби він порадився зі священником, що робити. Думаю, щось у неї вселилося і вона не може з цим справитися?
Олена Сулига ж переконана — Ніна не має ніяких особливих здібностей та знань, вона просто маніпулятор та гарна артистка: «Я її не боюся. Я підійшла до неї — гарно стукнула, то вона більше до мене своїх магічних здібностей не проявляла. Не мож було повз неї пройти, підходить, кричить, обзивається проклинає, Придумала собі, що я її чоловіка хочу забрати. Та нащо воно мені здалося»!
— З нею щось почало робитися півтора року тому. Почала чорною магією цікавитися, з солі круг насипала увійшла в нього та казала: «Чорні сили відійдіть». Вона не раз ходила на кладовище, може дійсно в неї вже щось вселилося, — розмірковує цивільний чоловік Ніни — Микола. — Я по хаті знаходив у пакетиках то копійки, то землю. Якісь книжки купила, щось по ним робила. То зі свічкою по хаті ходить, у кутках світить та приказує ніби щось вигонить. Купається з сіллю, прям усе тіло сіллю натирає, а потім воду якою змивалася виливає і каже: «Диви скільки нечисті»! Що вже з тим робити я не знаю?!
Місцеві пригадують: на місці де стоїть Нінина садиба колись була сільська церква та кладовище. Жінки припускають: жити на кістках не можна, там енергія погана, може то і є причина, що Нінине життя пішло шкереберть.
Коваль свого нещастя…
Років сім тому Ніна переїхала у Заїнчківку із сусіднього села. Має жінка ще двох дітей, на яких позбавлена батьківських прав. Одного із синів виховує її колишня свекруха, іншу дитину всиновила сім’я.
У стосунках з нинішнім цивільним чоловіком Миколою вона народила двох дітей, зараз виховує шестирічного сина та тримісячну доню.
— До того як вона у наше село переїхала, люди кажуть, що й випивала і розгульний спосіб життя вела. На двох дітей її позбавили батьківських прав. А як до нас переселилася, то купила хату, ніби як і за розум узялася, — пригадує односелець Іван Чорнокінь. — У неї було усе: вона працювала, купила корову, мала кози, свині… Я її нашим у приклад ставив. Але одного прекрасного дня життя пішло шкереберть.
— Коля мені не чоловік — він сожитель і я його хочу та не можу вигнати. Він весь час мене б’є. Діти мої! Я не записувала його батьком своїх дітей, бо то не батько, який не дає гроші, не виховує дітей і ходить по курвах, — ділиться своїми життєвими проблемами Ніна. Жінка підозрює, чоловік б’є її через жінок до яких ніби ходить і звинувачує сусідок у зрадах чоловіка. Закиди сусідів щодо занять чорною магією Ніна відкидає. Каже що сусідки не сповна розуму і самі їй намагаються «поробити».
— Купила хату і теличку, працювали з чоловіком наче все в нас добре було та потім нас звільнили, корову довелося продати. І в цей період я на своєму городі знайшла яйця, потім знайшла на веранді. Це все люди сільські роблять, заздрять та проклинають, через що й життя отак розладилося, — своєю чергою звинувачує сусідів жінка.
Сестра Ніни — Олена Тарасенко розповідає — причина в іншому: «Ніна була нормальна, вони жили, мали господарство. Ніна скаржилася, що Микола їй не допомагає, ображає та б’є, все господарство вона тяга, але ж жили якось. Та коли то на роботі якийсь дід почав до неї чіплятися і приставати. Ніна поскаржилася Колі, той пішов і набив залицяльнику морду і через цей інцидент Ніну та Миколи вигнали з роботи. На цьому фоні, що по відношенню до неї несправедливо поступили з Ніною наче щось зробилося».
Сьогодні ні Ніна ні Микола ніде не працюють — живуть на дитячі гроші та соціальні виплати. Микола зізнається — б’є жінку, але виправдовує себе тим, що не може з нею справитися і не може вже витримати того пекла, що вона влаштувала у їхньому житті.
Щастя та нещастя у парі — заслуга обох як чоловіка так і жінки. Якщо ця сім'я не змінить свій стиль життя — найбільше постраждають діти. На жаль, у Ніни вже є невдалий досвід материнства, дуже не хотілося б щоб вона повторила його і по відношенню до цих малюків.
Протоієрей Валентин Макаров:
— Вам будь-який історик і архітектор скаже, що там, де стояла церква за її вівтарною стороною завжди було кладовище. У нас усі старі великі міста — кладовища. Кладовище — це свята земля, перед тим як його засновують — землю певним чином освячують, обходять молитвами та святою водою. Усі ці обряди — підкидання жаб, яєць, посипання солі — це все дурня. Я бачу що Ніна просто зацькована, і я знаю, що таке українське село, повірте усі всього бояться. Скажу вам простіше — хто боїться Бога, той більше нічого не повинен боятися.
Я не думаю, що у ситуації з Ніною є магія, хоча якісь загравання з нечистю мають місце. Важко зрозуміти, до якої міри це дійшло, але якщо вона й далі це продовжить, то вже темні сили заграватимуть, а не вона. Винен у цьому звичайно й Микола. Кожна жінка мріє про жіноче щастя: дім, чоловік, діти. І ми знаємо, що Ніна багато робила, аби це щастя у неї було. Та вона омріяного не добилася. Чоловік своє плече не підставляє — він їй не чоловік, він нахлібник. Саме тому Ніна сьогодні в такому нестабільному психічному та емоційному стані.
Парапсихолог Рената Раєвська:
— Коли людина починає цікавитися подібним — це затягує. Тут присутня магія, але, думаю, що є й певні психічні проблеми. Ніна відкрила свого роду портал. Я звернула увагу, що в неї вдома немає дзеркал. Імовірно вона таки ходила на кладовище, де робила певні якісь обряди чи дійства. Ті померлі, яких вона потурбувала, тепер приходять до неї вона бачить їх через дзеркала, тому й повиносила їх з дому. Те що вона бачить, що її переслідує, що сниться їй — позначилося на її психологічному стані.
Я припускаю, що місцеві підкладали Ніні яйця й жабу, аби продемонструвати, що не бояться її. Переважно таке робиться для того, щоб залякати людину. Це своєрідний протест односельців проти неї. Це погіршило й без того непрості її взаємини з місцевими.
