Колишнього начальника управління Пенсійного фонду в Тальнівському районі поновили на роботі. Багатостраждальний Максим Сухонос, який понад 2 роки судився із Пенсійним фондом, зрештою отримав наказ про поновлення на роботі. Однак за 4 місяці роботи державна установа не спромоглася заплатити чоловікові бодай копійку зарплати.
– Мені скоро банально не буде за що жити, – каже Максим Віталійович. – І якби ще мова йшла про приватну структуру, то можна було зрозуміти. Але ж це державна служба, а не шарашкина контора!
Історія почалася в 2015 році. Тоді під час візиту до Тального чиновникам обласного Управління пенсійного фонду не сподобалося, що Максим Сухонос перевів працівників у малий зал, оскільки надворі було холодно, а Максим Віталійович мав виконувати попереднє розпорядження свого черкаського начальства – економити газ.
Згодом тальнівський підлеглий обласного керівника Світлани Зінник набрався нахабства й попросив відремонтувати автомобіль. У підсумку отримав догану. Пішов у суд і скасував її.
– Звісно, такі дії мені не подарували, – згадує Максим Віталійович. – Невдовзі управління пенсійного фонду в Тальнівському районі реорганізували. Замість нього створили відділ. Керувати призначили іншу особу. Мене звільнили. Я став на облік у центрі зайнятості.
Сухонос подав до суду й переміг. Суд зобов’язав пновити його на посаді й виплатити гроші – 90 тисяч гривень. Пенсійний фонд скрипнув зубами й повернув Сухоноса на роботу в травні 2018.
– Зранку я прийшов на роботу, а увечері мені вручили новий наказ про звільнення, – каже Максим Віталійович. – За кілька днів я оскаржив наказ у суді, як незаконний.
Минув ще рік судової тяганини. Всі суди, починаючи від суду першої інстанції і до апеляційного стали на бік Сухоноса. Чиновників Пенсійного фонду зобов’язали поновити його на роботі й виплатити гроші за ще один рік вимушеного простою. Рішення набуло законної сили.
– Цього разу Пенсійний фонд вирішив поступити хитріше. Голова правління Пенсійного фонду пан Євген Капінус видав наказ про моє поновлення на роботі. Одночасно із наказом має бути зроблено запис у трудовій книжці. Ніхто ніякого запису не зробив! Якщо немає запису в трудовій, значить мене не внесено в штатний розпис. Не внесено в штатний розпис – немає зарплати. З 22 квітня я ходжу на роботу й не отримую грошей.
У Пенсійному фонді Максиму Сухоносу сказали самому зробити собі запис у трудову книжку.
– Логіка в цьому є, – каже Максим Віталійович. – Оскільки мене поновили на посаді начальника управління Пенсійного фонду в Тальнівському районі, то і запис я маю робити сам. Але поки тягнулися судові позови, управління ліквідували. Печатку знищили. За їхньою логікою я маю за власні кошти відновити печатку. Але, коли в травні 2018 мене поновили на один день на роботі, то тоді всі записи в трудовій здійснювали в Головному управлінні Пенсійного фонду.
Максим Сухонос вважає, що Пенсійний фонд навмисне не виконує рішення суду.
– Вони цинічно демонструють, що ніякі суди їм не указ.
Максим Віталійович каже, що Пенсійний фонд уже має досвід невиконання судових рішень.
– За два роки сума стягнень і штрафів із Світлани Зінник та всього Пенсійного фонду сягнула 35 тисяч гривень. Жодної копійки з власної кишені винні не заплатили.
У Головному управлінні Пенсійного фонду не хочуть говорити про штрафи. Кажуть, що це Максима Сухоноса не стосується.
