Понад 10 років вихованці Черкаського обласного клубу службового собаківництва ТСОУ разом зі своїми господарями допомагають черкаським діткам із вадами розвитку та різного роду захворюваннями. Така реабілітація називається каністерапія і дає хороші, та інколи навіть несподівані результати. Малюки, граючись із чотирилапими друзями, на позитивних емоціях та переживаннях починають краще рухатися, спілкуватися, і за лічені тижні часто показують такі результати, яких без тварин не могли досягнути роками.
На шляху до одужання…
— Через карантин наша терапія тривала лише два з половиною місяці, але і цього виявилося достатньо, щоб побачити суттєві зміни у розвитку дитини та відчути хороший результат, — розповідає Ольга Івановська — мама п’ятирічного Іванка, який народився із синдромом Дауна. — Син почав говорити більше звуків і навіть слів, але справжній прорив відбувся у його фізичному розвитку. Він зміцнів, став спритніший, покращилася координація рухів — і все це завдяки тренуванням на смузі перепон із собаками. Вони рухаються разом сходами, планкою, син старається тримати рівновагу. І найголовніше, що тренування відбуваються на позитиві, на яскравих хороших емоціях.
Сім’я Івановських сподівається повернутися до цих занять, адже ніщо не дарує дітям таких емоцій, як спілкування з тваринами. Найбільше Іванкові подобалося працювати з вівчаркою Габі та улюбленцем дітей й учасників клубу собаківництва — дворянином (дворняжкою) Марсом.
Трирічний Марс — один з активістів-реабілітологів у клубі собаківництва. Разом зі своїм господарем 27-річним Олександром Кириченком вони близько року працюють з дітками.
— Ми з Марсом займалися в клубі. Якось нас запросили з’їздити до дітей у літній табір, потім ще кілька разів — і нам обом це сподобалося. Коли бачиш, які емоції викликає у дітей твоя собака, хочеш якомога більше радувати їх, — розповідає Олександр. — Марс дуже любить працювати. Але зазвичай ми з ним робимо сеанси по 30 хвилин. Коли бачу, що Марс психологічно втомлюється, стараюсь його не обтяжувати й закінчую заняття. Зазвичай після такої роботи він спить ледь не пів доби.
Марса його господар підібрав на вулиці. Розповідає: пізно ввечері вони з мамою поверталися додому, і до нього з кущів вийшло цуценя, підійшло заглянуло в очі та лягло біля ніг. А вже за кілька секунд собача із безпритульного перетворилося на домашнього улюбленця.
Пухнасті реабілітологи
— Ми працюємо здебільшого з хворими дітками. Контактуючи з тваринами, діти відключаються від життєвих реалій і концентрують свою увагу на тварині, взаємодії з нею. Собака ж, відчуваючи настрій та стан людини, інтуїтивно старається їй допомогти, — розповідає керівник Черкаського обласного клубу службового собаківництва ТСОУ Наталія Кривоколінська. — Часто ми працюємо з дітками-аутистами, із синдромом Дауна. Не можна сказати, що ми їх лікуємо якось радикально, але у них покращується моторика, координація рухів, вони починають краще розмовляти.
У клубі розповідають: працюють із дітьми, які не можуть ходити. Батьки буквально переставляли їм ніжки, але у прагненні підійти ближче до собаки, погладити її чи наздогнати, малюки починають краще і швидше рухатися, ходити. Лежачі діти, торкаючись до тварин, тактильно відчувають, яка у них шерсть, несвідомо намагаються дотягнутися до них, погладити.
Працюють також з онкохворими дітьми, сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. З усіма малюками, яким дуже потрібна підтримка і хоча б на якийсь час відірватися від реальності та отримати радісні емоції.
— Часто батьки нам говорять, що після наших занять малюки почали краще щось робити. Вони ліпше почуваються, і, звичайно, сумують за нашими чотирилапими реабілітологами, — ділиться кінолог клубу службового собаківництва Наталія Стрельченко. — У нас дуже багато позитивного досвіду. От нещодавно Іванко — сонячна дитина, мало того, що почав ходити, так він уже тримає у ручках ложечку і намагається донести у ній до собаки ласощі. Ми бачимо результат і хочемо допомогти дітям.
Професійний відбір
Тут розповідають: далеко не кожна собака підійде для такої роботи, тому дуже уважно підбирають реабілітологів, аби їх співпраця з дітьми дала максимально хороший результат і не нашкодила ані самим тваринам, ані дітлахам.
Для роботи реабілітологами, як правило, підбирають дорослих собак зі сталою психікою. Тварини проходять соціалізацію, навчання та спеціальну підготовку, і лише після успішно пройденого тестування допускаються до роботи з дітьми. Так само важливо, щоб і власник тварини був готовий до такої роботи. Співпрацювати із хворими дітьми часто морально важко. У клубі зізнаються: були ситуації, коли господар із собакою кілька разів прийшов на заняття, а потім був вимушений відмовитися, бо сам не міг пережити дитячих страждань.
Сеанс терапії у середньому триває до пів години. Тварина та її господар увесь час мають бути пильними, адже дитина може несвідомо схопити, притиснути та навіть вкусити собаку, і вона при цьому не повинна різко зреагувати. Бажано таких ситуацій уникати, саме тому на господареві собаки лежить велика відповідальність.
Майже магія
У Черкаському клубі службового собаківництва зізнаються: собаки – не просто чудові терапевти, інколи вони буквально лікують своїх господарів, перебираючи на себе їхні захворювання. Тут розповідають про випадки, коли собаки помирали від серцевих та онкозахворювань, а у їх господарів була ремісія або здоров'я йшло на поправку. Пригадують історію, коли у господаря від онкології померло в різні періоди дві собаки, а він сам одужав і живе вже не один рік. Зрозуміло, що науково це не доведено, але такі спостереження демонструють певну закономірність.
— Хворим людям собаки буквально продовжують життя. Було кілька випадків, коли смертельно хворим черкащанам родичі дарували собаку і цим продовжували їх життя на роки. Це можна пояснити, бо у людини з’являється новий інтерес, вона починає працювати з твариною, займатися на майданчику, отримує позитивні переживання — все це разом покращує якість життя і продовжує його, — ділиться спостереженнями з власного досвіду Наталія Стрельченко.
Хочеться перефразувати відомий вислів: не людина собаці друг, а собака часто для людини і друг, і лікар, і оберіг. Вони готові пожертвувати собою, аби господар та його оточення були здорові, мали гарний настрій та лише приємні переживання.
