За чотири тижні карантину ми майже звикли до життя без громадського транспорту, розважальних й учбових закладів, самоізоляції, а також щоденних медичних масок та антисептиків. Але для черкащан, які через карантинні обмеження залишилися без роботи, найбільшим випробовуванням стала фінансова ізоляція. Від початку карантину роботодавці відправили у відпустки без збереження зарплат тисячі своїх працівників. Для більшості з них зарплата була єдиним джерелом доходів.
Жителька Черкас Валентина Анісімова три роки працює в одному з черкаських кафе. З 17 березня вона, як і решта працівників закладу, пішла у відпустку за свій рахунок. Сподівалася повернутися на роботу через два тижні, але після продовження карантину вже й не знає, на що сподіватися.
— Бухгалтер дала мені зразок заяви на відпустку за свій рахунок, — розповідає Валентина. — Ми всі її і переписали. Зазначили, що йдемо із 17 березня, але кінцевої дати у заяві не було. Думали, вийдемо на роботу 4 квітня. А потім карантин продовжили. Кажуть, і 24 квітня не межа. Не уявляю, як далі жити. Я б уже пішла на якусь іншу роботу, так спробуй знайди її зараз. Навіть спитати ніде — все закрито. Наступного тижня поїду з малою до батьків. Відсиджуватимемося там, поки все не налагодиться. Сама тут з дитиною не витягну. Я б і раніше поїхала, тільки автобуси ж не ходять, добре хоч знайомі погодилися підкинути нас у Корсунь. А так хоч караул кричи: роботи немає, грошей немає, ще й чорта з два виберешся кудись. Як потім борги за квартиру погашати, навіть не знаю, бо карантин-карантином, а платіжки приходять стабільно.
Скільки таких, як Валентина, не рахував ніхто. Навіть приблизної цифри сьогодні не можуть назвати ані в обласному центрі зайнятості, ані в управлінні Держпраці у Черкаській області. Про те, як ударив карантин по доходах черкащан, можна було б судити по сплаті єдиного соціального внеску або відрахувань до Пенсійного фонду, однак такі дані ніхто спеціально не відстежує. Наприклад, у Державній податковій адміністрації «Вечірнім Черкасам» пояснили, що не можуть надати порівняльні дані про те, як змінився обсяг сплати ЄСВ.
— Будуть дані за квартал, тоді можна буде щось коментувати й аналізувати. Поки їх немає, — повідомили нам у прес-службі ДПА у Черкаській області.
Директор обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко каже, що у центів зайнятості подібних даних не може бути, оскільки це внутрішнє питання роботодавця і найманого працівника.
— Ми знаємо ситуацію на ринку праці, завжди допоможемо знайти роботу, але те, що відбувається між роботодавцем і найманим працівником — це суто їхні робочі питання. Щодо реакції ринку праці на карантин і пандемію загалом, поки що без особливих змін. Якщо порівнювати березневі дані цього року і минулого, то в області збільшилася кількість безробітних, а кількість вакансій навпаки зменшилася. Так, у березні 2019 року в центрах зайнятості області було зареєстровано 2100 безробітних і понад 5700 вакансій. Цього ж року маємо 2600 безробітних і 4000 вакансій. Але це загальна тенденція на ринку праці і не є свідченням реакції на пандемію. Ринок праці дещо інертний і чотири тижні для нього не строк, — розповів Григорій Дендемарченко.
Голова федерації профспілок Черкаської області Петро Шевченко каже, що відпустки без збереження заробітних плат на Черкащині не рідкість. За його словами, це не є порушенням трудового законодавства, якщо ініціатива дійсно належить працівнику, а не роботодавцю. Насправді ж, ініціатива зазвичай належить саме роботодавцю, а у найманого працівника іншого виходу, ніж погодитися, немає.
— Про такі випадки профспілкам відомо, — говорить Петро Шевченко. — Інша річ, що у більшості випадків працівники не хочуть конфліктувати з роботодавцями й тим більше скаржитися на примус писати заяви на відпустки без збереження зарплати. Тим часом зупинка роботи підприємств, організацій, установ не з вини працівника передбачає виплату в розмірі двох третин посадового окладу на період простою. Карантин і обмеження, пов’язані з ним, якраз той самий випадок. Нині парламентом прийняті рішення щодо полегшення ведення бізнесу, сплати податків. Але будемо чесними – мова йде про бізнес, а сьогодні потрібно думати про кожного жителя держави й насамперед про найбільш вразливих. Анонсована доплата у розмірі однієї тисячі гривень пенсіонерам, які отримують менше 5 тисяч гривень — це дуже добре, але хто підтримає працююче населення нашої держави, яке, нехай і тимчасово, залишилося без роботи? На відміну від пенсіонерів, зарплата — їхнє єдине джерело доходу. Зважаючи на нинішню ситуацію, звертаюсь до роботодавців та власників підприємств, керівників організацій, установ області в цей складний час разом з профспілковими організаціями, представниками трудових колективів знайти можливості зберегти працівників та забезпечити своєчасність їх фінансової підтримки.
Тим часом, як свідчать дані соціологічного опитування проведеного групою «Рейтинг», більше половини громадян України майже не мають заощаджень, тож без роботи їхніх коштів вистачить менше, ніж на місяць життя. Так, майже 60% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень за умови припинення отримання доходів вистачить менше, ніж на місяць. Ще 16% респондентів зазначили, що їм вистачить збережень не більше, ніж на 2 місяця. 7% опитаних матимуть, на що жити, до 3-ох місяців, 6% - до півроку. І лише 3% українців вистачить заощаджень на рік і більше.
При цьому дві третини опитаних зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них 35% продовжують працювати у "звичному режимі" й після запровадження обмежень, 29% – працюють дистанційно, 32% – перебувають у відпустках за власним бажанням, а 4% – втратили роботу.
Коментар до теми:
Ректор Східноєвропейського університету Сергій Шамара:
Пандемія розкрученого вірусу відволікає нас від кризових явищ в економіці України, де кілька “інфікованих” підприємств торкаються десятків ще здорових. Задекларована державою підтримка малого і середнього бізнесу навряд чи буде реалізована тією мірою, як напевно вимагають обставини. То що ж нас чекає? Скажімо, до 24 квітня чи до 31 травня.
Підприємства малого і середнього бізнесу мають нелегкі часи “розмов із персоналом”. Їхні працівники або підуть “у неоплачувану відпустку” в квітні, чим збережуть робоче місце собі і антикризові кошти власникам. Або матимуть повідомлення про “зміни істотних умов праці” і десь на 31 травня скоріше за все розпрощаються з роботодавцем.
Звісно ж є ще декілька шляхів оздоровлення економіки: як-то витрати українцями своїх заощаджень (які є далеко не в кожного, як і бажання це робити), розумне щотижневе вливання державою 4-5 млрд. грн. в економіку тощо. Проте такі “заходи” сприймаються суб’єктами витрат як ризикові, та й у реальності є більше косметичними, ніж ефективними для порятунку “всіх потопаючих” в умовах економічної пандемічної рецесії.
