На Кременчуцькому водосховищі горить сухий очерет. З берега черкащани годинами спостерігають як вигорають цілі острівці. Надзвичайники навіть не беруться їх гасити, адже не мають на це технічної можливості. Та хто палить очерет і навіщо?
- Цього понеділка з вікна свого будинку, мабуть, протягом трьох-чотирьох годин спостерігала як горить острів. Було вітряно і він буквально палав, адже, я так розумію, ніхто й не брався його гасити. Було це десь навпроти черкаської «Бочки», - розповідає черкащанка Галина Бевзенко, яка стала свідком пожежі на Дніпрі. - Ми щороку спостерігаємо як горять плавні то з цього боку дамби то з того.
В Управлінні ДСНС у Черкаській область розповідають — фізично не спроможні ліквідувати подібні пожежі, адже не мають техніки, яка б доставила їх водою до вогню. Єдиний острів, де регулярно ліквідовують пожежі наші надзвичайники — Жовнино на межі Черкаської та Полтавської областей.
- Ми можемо брати участь у ліквідації таких пожеж, якщо нас туди доставлять. Ситуація дійсно складна, однак вплинути чи оштрафувати людей, які це роблять ми не можемо, бо не маємо на це жодних юридичних підстав. Роз'яснювальна робота - на жаль, єдина можливість вплинути на людей, - пояснює речник УДСНС у Черкаській області Костянтин Проценко. – Очевидно, що причина пожежі підпал, бо часто займається у кількох місцях водночас. Думаю, випалювати отак по-варварськи плавні зараз вигідно браконьєрам. Ви ж подивіться скільки зараз на базарах риби з ікрою, щучу ікру продають ледь не відрами, рибалки ставлять сітки на щуку по 1,5-3 кілометри. А рибінспекція в таких плавнях робить засідки та ловить браконьєрів.
Такі пожежі завдають надзвичайної шкоди птахам, які саме зараз гніздяться. У диму та вогні гинуть тварини.
Тим часом у Державній екологічній інспекції в Черкаській області запевняють, досі не отримали жодного звернення від громадян, тож про пожежі на дніпровських плавнях нічого не знають.
