Випускники черкаських шкіл скаржаться, що карантин і перенесення ЗНО зруйнували їхні плани зі вступу до вищих навчальних закладів. Особливо потерпають майбутні абітурієнти, які збиралися вступати в закордонні вузи.
– З одного боку тішать заяви уряду, який запевняє, що навчальний процес обов’язково завершиться до 1 липня, – каже Віталій, 11-класник однієї з черкаських шкіл. Прізвище не хоче називати. – Вже зрозуміло, що ЗНО відбудеться із запізненням. Добре, якщо встигнуть повести сесію в липні. Тоді термін зсунеться лише на місяць. Але в гіршому сценарії передбачається, що зовнішнє незалежне оцінювання можуть розпочати лише 25 серпня. Тоді вступна кампанія припаде на жовтень. Я вступатиму в Київський політехнічний інститут. Вже зараз відчуваю певні труднощі. Дистанційні уроки математики не йдуть ні в яке порівняння зі справжніми. Репетитор теж переніс заняття в інтернет. Грошей став брати менше, але ж і якість – гірша. А під час ЗНО ніхто ніяких поблажок через цю пандемію нам не даватиме.
16-річна Оксана мріяла навчатися на дипломата в університеті бельгійського міста Антверпен.
– Усі необхідні документи зібрала ще взимку: довідку про рівень знань англійської та французької мов, виписку з табеля про оцінки, завірену нотаріусом. Однак несподівано в університеті вирішили додати до переліку документів результати ЗНО. А вони будуть улітку. Мені пообіцяли, що мою заявку залишать відкритою до червня. Після початку епідемії коронавірусу я написала нового листа. З Бельгії відповіли, що в разі переносу ЗНО на серпень я не встигну отримати студентську візу в бельгійському посольстві. Тому мені варто задуматися про вступ уже в наступному 2021 році. Цей лист мене просто вбив. Боротимуся за свої шанси до останнього, але розумію, що вступити зможу лише за вкрай сприятливого збігу обставин. У найгіршому випадку вступатиму до університету Шевченка, де вчитиму нідерландську мову.
Вікторія – ще одна випускниця – мріє про навчання у Франції.
– Я здала всі документи в вищу школу політичних досліджень у Парижі, – розповідає. – Мала їхати на співбесіду. Пропонували один із кількох варіантів – Париж, Варшава чи Вільнюс. Обрала Варшаву, де мала бути 4 травня. Однак тепер співбесіду перенесли на червень. Що буде далі – не знаю. Так само ніхто не знає, коли відновиться авіасполучення з Європою. Найгірше – сидіти вдома й відчувати, що від тебе нічого не залежить. Я розумію уряд, який піклується про абітурієнтів українських вузів. Мої проблеми – справді лише мої і моїх батьків. Допомоги нам чекати немає звідки.
За найгіршими прогнозами навчальний рік для майбутніх абітурієнтів може розпочатися аж у листопаді.
