30-річна Каріна Кревсун із Христинівки стала сурогатною матір’ю для подружжя з Китаю. Жінка не приховує: на такий крок зважилась, аби поліпшити своє матеріальне становище. Народила минулого року. На той момент вже мала власного сина від першого шлюбу.
Христинівчанка народила дитину для подружжя з Китаю
У мене немає батьків, які б мали змогу допомагати грошима, - розповідає Каріна. – Я сама по житті справляюсь зі всіма проблемами. Завжди на двох-трьох роботах. Власного житла не мала. За рік 9 разів переїжджала з квартири на квартиру. Зарплати у нас в провінції надзвичайно низькі. Отримувати 5 тисяч за півтори ставки й майже стільки ж платити за газ... Доводилося виживати. А я маю малу дитину. Тому не бачила іншого виходу і зважилась на сурогатне материнство. Рік думала про це. Зрозуміла, що зроблю добру справу для людей та й свого сина забезпечу.
Жінка звернулась до однієї із сертифікованих клінік. Ті займаються пошуком охочих народити для інших.
– В Україні багато таких. Ти їдеш туди й по твоїх медичних показниках підбирають батьків. До сурогатного материнства мене готували два місяці. Мала здати не лише аналізи, а й, наприклад, довідку про несудимість. В таких закладах є чималі черги з батьків. Вони приїжджають, здають свої матеріали, з яких вирощується ембріон. Вже потім підбирається майбутня сурогатна мама. Але не у всіх цей ембріон приживається. Буває таке, що із восьми жінок лише в однієї все виходить. У мене все вийшло добре. Жодних проблем не виникло. Так тривало і всю вагітність, - розповідає жінка.
З донорами біометеріалів для майбутньої дитини був укладений контракт.
– Нічого особливого в ньому не було, – пояснює Каріна Кревсун. – Головне: не можна було переривати вагітність, адже батьки платили клініці шалені гроші. Інакше я б мала віддати круглу суму штрафу. В моєму випадку це було близько 100 тисяч гривень. Під час вагітності біологічні батьки брали на себе всі витрати.
Із перших місяців вагітності Каріна не приховувала, для кого виношує дитину.
– У нас невеличке містечко з населенням 10 тисяч людей, - говорить христинівчанка. – Тут як у селі: один одного знають. Я не вмію брехати. Коли в мене запитували, кого чекаю, відповідала – дитина не моя. Пояснювала, що виношую для бездітної пари. Хто мене знає, розуміли, що я не маю допомоги ні від кого. Можливо й були такі, що осуджували. Особисто я вважаю, що таке материнство є проривом у науці. Не бачу нічого поганого. Маю знайомих жінок, яким за 40 і вони не можуть мати дітей. Боляче дивитися на них, бо вони їх дуже хочуть.
До і після пологів жінка розуміла, що дитина не її.
– Усю вагітність я себе морально налаштовувала, що вона не моя і що я це роблю, аби забезпечити свою власну дитину. Віддавати не було важко. Хоча все ж був момент, коли везли немовля до батьків і я плакала. Та наступного дня все минулося, – розповідає Каріна. – Батькам віддають таку дитину лише після тесту ДНК. Підтверджують, що біологічно належить їм. У моєму випадку навіть без тесту була зрозуміла національність малюка. Це був маленький китаєць
За послугу сурогатної матері христинівчанка отримала 12 тисяч євро.
– Я заробила 12,5 тисяч євро, – каже Кревсун. – Щоправда, чимало витратила, коли жила у Кропивницькому в останні місяці вагітності. Винаймала квартиру, бо жила з мамою й сином. На залишок купила крихітну квартиру на 30 «квадратів» в Ірпіні під Києвом. Грошей не вистачало, тому ще добрала кредит. Житло поки будується. Давно хотіла власний дім. Навіть планувала на заробітки їхати за кордон. Та сина не було на кого лишити. Квартиру я купила саме для нього.
Сину Каріни зараз 6 років. Виховує його разом зі своїм хлопцем. Живуть цивільним шлюбом.
Про сурогатне материнство в українському законодавстві мало інформації. Проте воно не заборонене, пояснює черкаська юристка Анна Кушнір.
– Єдина стаття щодо цього є в Сімейному кодексі Україні. І все, – коментує фахівець. – Ніде немає підзаконних актів, які б регламентували порядок процесу. По судовій практиці є ризики щодо подальшої долі народженої дитини. Жінка не захищена, якщо біологічні батьки відмовляються від немовляти. І навпаки, коли вона відмовляється віддавати. Є рішення Уманського міськрайонного суду. Сурогатна мати не захотіла віддавати дитину і її намагалися позбавити материнства. Справу вона таки програла. Тому необхідно ретельно складати договір.
Кримінальна відповідальність чекає на жінок лише у випадку, коли вони продають власну дитину.
