Черкащина вже жнивує. По всіх категоріях господарств області до збирання заплановано 625 тис. га зернових культур. Аграрії кажуть, що середня урожайність має бути не гірша за торішню. Тож мають намолотити понад 3 млн тонн зерна, зазначив начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець.
Керівник фермерського господарства “Лідер” із Новомайданецького Тальнівської громади Олександр Мегей очікує непоганий врожай пшениці.
— Вчора пробували запустити комбайна в поле, але завадив дощ. Але чисто візуально мені бачиться, що пшениця дасть 60 центнерів із гектара, Я вважаю, що для нинішніх умов це непогано, — стверджує Олександр Васильович. — Соя не зійшла, та й ціна на неї нікудишня. А люди засіяли нею великі площі. Соняшник малий, хоч би дав половину минулорічного врожаю. Перспективи кукурудзи оцінювати рано. Дощі їй добряче допомогли і, якщо буде тепла й затяжна осінь, то цілком можна розраховувати, що рік для кукурудзи буде врятовано. Якщо холодна й рання осінь — перспективи погані.
Відомий аграрій із Черкас Микола Булатецький давно спеціалізується на кукурудзі.
— Вчора я проїхав кілька областей дорогою із Миколаївщини в Черкаси. Можу скласти загальну картину — пізні культури, такі як соняшник, кукурудза і соя через засушливу весну мали проблеми з розвитком, але з допомогою останніх дощів активно надолужують ріст. З досвіду скажу, що для кукурудзи були й гірші часи, коли травень і червень були спекотними, але зміна спеки на дощі й прохолоду в другій частині літа зазвичай рятували ситуацію. Минулий рік був унікальний для кукурудзи через те, що більшість господарств через високу вологість і проблеми з електрикою восени взагалі не збирали її, залишивши на зиму. Фактично, основна збиральна кампанія почалася в квітні цього року, коли теж активно дощило. Ми ж дочекалися травня, коли вологість дійшла до потрібної цифри в 14%. Але згодом втратили в іншому — на місці зібраної кукурудзи мали сіяти сою й просо, але не було вологи. Тому поля залишили під пар — восени засіємо їх пшеницею.
За словами Миколи Булатецького, зараз кукурудза стала кращою, але посіви частково зріджені через засуху в травні й червні.
— Культура починає цвітіння й нинішні дощі їй дуже доречні. Те саме стосується й соняшника. Через останні дощі дещо полягли ранні зернові, але ситуація не критична. Очікую врожай на рівні минулого року, але набагато гірший, аніж до війни. Через дорожнечу добрив та засобів захисту рослин ми економили й не давали пшениці того, чого завжди давали до війни, — сказав Микола Іванович.
— Дощів уже досить, — каже фермер із села Деньги Золотоніського району Том Ван Гоі. — Якби дало два-три тижні спокою, щоби зібрати пшеницю. Види на врожай маємо непогані — вище від середнього й вище минулорічного. Кукурудза й соя теж мають бути кращими, ніж минулого року.
Селищний голова Катеринополя Володимир Коваленко каже, що в громаді лише почали обкошувати поля з ріпаком.
— Зараз наші комбайнери в очікуванні свого врожаю допомагають аграріям Одеської області. Кажуть, що там ячмінь дає 35 центнерів а ріпак — 30. У нашій громаді сільгосппідприємство “Агровікторія” почало обкошувати ріпак, який дає за 30 центнерів. Озимий ячмінь дотягне до 40. Про кукурудзу говорити рано, але після останніх дощів вона пішла в ріст. З дня на день має зацвісти соняшник й тоді можна буде бачити, що він дасть у цьому році. Загалом сільськогосподарський рік мені бачиться не як провальний і далеко не блискучий. Середній робочий рік.
Водночас фермер Михайло Глийовий із Лісового Тальнівського району скаржиться на ціни.
— Можна до безкінечності обговорювати види на врожай, але якщо не буде ціни й кінцевої вигоди саме для товаровиробника — то гріш ціна такому врожаю. У кращі довоєнні часи я продавав пшеницю по 230 доларів за тонну. Зараз дають 135-140. І це при тому, що мало не щодня зростають ціни на пальне, на засоби захисту рослин, на запчастини. Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, то сільське господарство стане збитковим з усіма відповідними наслідками для держави.
