Третій етап реформи системи охорони здоров'я та формування мережі медичних закладів розпочнеться у 18 областях України та у Києві. Цей етап назвали інфраструктурним. Із наявних на сьогодні в Черкаській області 41 лікарні до спроможної мережі лікарень після узгодження з Кабінетом Міністрів планують внести 28-29.
У Черкаській обласній військовій адміністрації одразу запевнили: мова не йде про закриття лікарень, а йдеться про пріоритезацію. Тобто забезпечення чіткого переліку медичних послуг у визначених медичних закладах. Голова Черкаської ОВА Ігор Табурець зазначає, що саме до спроможної мережі лікарень першочергово будуть спрямовані відповідні ресурси.
– Протягом трьох місяців ми проводили глибинну роботу щодо відбору медичних закладів, яким чином класифікувати. Ми провели спільну роботу з обласною радою, з депутатами, з представниками районних адміністрацій, з керівниками громад, з керівниками медичної спільноти, з представниками департаменту охорони здоров’я міста Черкаси. Практично, задіяли до цього процесу весь спектр зацікавлених осіб. Подивилися на медичні звіти. Нами попередньо був сформований проект спроможної мережі, який ми подали до МОЗ, – розповів Ігор Табурець.
Тож, відповідно до проєкту, в Черкаській області мають працювати два надкластерні заклади, які лікуватимуть складні і рідкісні захворювання, — Черкаська обласна лікарня й Черкаська обласна дитяча лікарня. Окремими надкластерними закладами з надання спеціалізованої допомоги планують залишити Черкаський обласний онкологічний центр, кардіоцентр, обласну психлікарню, обласний психдиспансер, шкірно-венерологічний диспансер, наркодиспансер, туберкульозний диспансер, Черкаський спеціалізований медичний центр та інфекційну лікарню.
У Черкаському районі кластерними закладами, тобто лікуватимуть найбільш поширені захворювання, будуть: перша, друга й третя міські лікарні, міська дитяча лікарня, міський пологовий будинок, поліклініка “Астра” й міська консультативно-діагностична поліклініка, Смілянська багатопрофільна лікарня й Смілянська міська лікарня. У Золотоніському районі кластерний заклад буде один — Золотоніська багатопрофільна лікарня міської ради. У Звенигородському — Звенигородська багатопрофільна лікарня. В Уманському — районна та міська лікарні. На Уманщині Уманські міська й районна лікарні
До загальної мережі потрапили Чорнобаївська лікарня на Золотоніщині, Канівська, Корсунь-Шевченківська, Городищенська, Кам’янська та Черкаська районна разом із шпиталем для ветеранів — у Черкаському районі, Тальнівська, Катеринопільська та Шполянська лікарні на Звенигородщині й Маньківська, Жашківська, Христинівська й Монастирищенська лікарні на Уманщині. Драбівська, Чигиринська, Черкаська районна в Мошнах, Лисянська, Ватутінська, Уманська психіатрична та Уманський пологовий будинок стануть лікарнями громад.
– Саме до спроможної мережі лікарень першочергово будуть спрямовані ресурси, які дозволять відновити систему та забезпечити її розвиток. Заклади, які не потрапили до спроможної мережі (лікарні громад), закриватися не будуть та контрактуватимуться з Національною службою здоров’я України. Однак питання їхнього розвитку буде покладено на власників таких закладів, – зазначив Ігор Табурець.
Тепер упродовж двох місяців Міністерство охорони здоров’я проводитиме консультації, за результатами яких буде затверджено спроможну мережу закладів Черкаської області.
Головний лікар Кам'янської лікарні Костянтин Тамко каже, що був готовий до того, що лікарня може не потрапити в число загальних.
— За великим рахунком ми мало що втратили би. І лікарні громад, і загальні лікарні так само отримуватимуть пакети на лікування від Національної служби здоров'я України (НСЗУ). Єдина відмінність — закупівля обладнання та медичних препаратів за рахунок держави. Єдине, що держава нам купила за роки мого керування, — флюорограф у 2012 році. Цей апарат ламається щонайменше чотири рази на рік. Ще одна графа державного фінансування — препарат бетаферон для неврологічних хворих, який коштує 2 тисячі гривень. Тобто це не те фінансування, за яким треба лити крокодилячі сльози. Левову частку наших витрат взяла на себе Кам'янська громада. Саме громада купила нам кисневу бочку й тепер усі 100 ліжок, які ми маємо, підключені до кисню. Днями Кам'янська громада придбала нам за 3,5 мільйона гривень рентген-апарат. Тому левова частка нашого фінансування припадає саме на громаду.
У Чигирині лікарня стане лікарнею громади.
— Все залежить від того, чи матимемо пакети НСЗУ, — каже головлікар Ігор Огиренко. — Зараз Чигиринська лікарня цілком самодостатня. Громада платить нам лише за комунальні послуги. Якщо цей пакет збережеться, думаємо, ми не пропадемо. Якщо ж пакету від НСЗУ не буде, то громада нас не потягне. Бо сама громада невелика. Коштів тут небагато. Звісно, нам теж допомагають, але не такими об'ємами, як у Кам'янці.
У Лисянці теж далекі від оптимізму.
— Досі невідомо чи отримаємо ми пакети від НСЗУ. І які ті пакети будуть? — каже головний лікар Лисянської лікарні Олександр Ніколюк. — Відтак не знаємо чи лікуватимемо, скажімо, хірургічних хворих? Переведення нас до лікарні громади спричинить можливий відтік кадрів. Лікарі почнуть втрачати свою клієнтську базу. Кожен лікар має своє коло пацієнтів, які лікуються саме в нього. А можливий від'їзд лікаря навіть до Звенигородки цю базу запросто зруйнує. Я вже не кажу про побутові питання. Тому сподіваємося на наших депутатів обласної ради, які не дозволять перевести наш заклад до лікарні громад.
Чутки про можливе закриття малих лікарень на Черкащині ходять ще з тих часів, коли в медицині впроваджували перші етапи реформи.
