Перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у повітрі, воді та землі навколо підприємств ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», що працюють у Канівському та Черкаському районах, немає. Принаймні таких, які б свідчили про негативний вплив цих підприємств на екологію. Такі висновки 11 грудня представили фахівці трьох різних установ на засіданні спеціально створеної робочої групи облдержадміністрації, яка вже три місяці намагається з’ясувати вплив діяльності ПрАТ «Миронівська птахофабрика» та ДП «Перемога нова» на навколишнє природне середовище. Та, як виявилося, для професійних екологів та контролюючих організацій така інформація не стала несподіваною. Впродовж останніх років вони регулярно роблять подібні дослідження і їхні результати досі не викликали ніяких тривог.
Контрольні проби повітря, води та ґрунту проводили Державна екологічна інспекція Центрального округу, Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, а також регіональний офіс водних ресурсів
5000 проб і всі в нормі
Так, наприклад, за останні два роки держпідприємство «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» провів 1998 лабораторних досліджень повітря на межі санітарно-захисних зон виробничих об’єктів ПрАТ «Миронівська птахофабрика» у селі Степанці Канівського району.
— Досліджувалося повітря на вміст діоксиду азоту, сірчаного ангідриду, пилу, аміаку, сірководню, формальдегіду тощо. Перевищень гранично допустимих концентрацій у цих дослідженнях не зареєстровано, — заявив на засіданні робочої групи директор ДП «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» Михайло Сьомак.
Крім того, за його словами, фахівці лабораторного центру також проводили дослідження якості води у мережах питного водопостачання. Зокрема, дослідили 70 проб питної води за санітарно-хімічними показниками та 73 проби – за мікробіологічними. Відхилення були виявлені лише у 15 пробах.
— Йдеться про перевищення вмісту заліза…. Можу відзначити особливість — вище місця скиду залізо перевищує норму, а нижче — немає. Це свідчить про те, що система очищення на підприємстві є і вона працює. До речі, щодо перевищень по залізу – ця проблема спостерігається майже по всій області: як на правобережжі, так і на лівому березі. Причому, рівні забруднення залізом дуже високі. І це — природній факт, — пояснив Михайло Сьомак.
Подібна ситуація і навколо ДП «Перемога нова». Зокрема, лабораторним центром були відібрані 106 проб ґрунту та проведено 2919 досліджень повітря на межі санзахисних зон виробничих об’єктів та послідосховища. В усіх випадках перевищень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин не виявлено.
Звідки вітер віє?
Загалом, на вимогу робочої групи, в жовтні цього року свої контрольні проби повітря, води та ґрунту проводили Державна екологічна інспекція Центрального округу, Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, а також регіональний офіс водних ресурсів. Так, у грудні 2017 року, а також у липні та жовні цього року фахівцями Держекоінспекції були відібрані проби зворотних стічних вод, які після очищення підприємством скидаються у річку Росаву. В усіх випадках перевищень концентрацій забруднюючих речовин не зафіксовано.
Аналізи проб питної води, а також поверхневих вод у Черкаському та Канівському районах здійснили й фахівці ГУ Держпродспоживслужби.
— У пробах, відібраних 8 жовтня у річці Росава, реєструвалися перевищення хімічного споживання кисню в 1,2-1,4 рази. За іншими показниками відхилень від гігієнічних нормативів ми не виявили. Щодо питної води. Проби відбиралися як з артезіанських свердловин на території самого птахокомплексу ДП «Перемога нова», так і в навколишніх селах, зокрема, в Будищах, Мошнах, Степанцях, а також із джерела централізованого водопостачання садівничого кооперативу «Дружба». В усіх цих пробах відхилень від нормативів виявлено не було, — доповів членам робочої групи начальник управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області Володимир Папач.
Якщо для обізнаних в темі курячих війн ситуація зрозуміла, то для обивателя наведені результати досліджень можуть свідчити лише про дві речі — або підприємства МХП не труять довкілля, а тим більше людей, або ж усі перевіряльники дружно і безбожно брешуть. Для прихильників теорії змови останній варіант, звісно, більш прийнятний. Як і міф і про 25 років, протягом яких «Миронівська птахофабрика» висушить унікальне Степанецько-Козарівське родовище підземних вод й забереться геть. Його, до речі, на засіданні робочої групи спростував заступник директора науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України Юрій Руденко, який свого часу досліджував це родовище. За його словами, запаси родовища поповнюються за рахунок інфільтраційного живлення й щодня з нього можна викачувати понад 25 тисяч кубометрів води. Підприємство ж бере лише близько 8 тисяч, хоча має дозвіл на видобуток 16 тисяч кубів.
— Щодо 25 років, поясню, де взялася ця цифра: за нормативами запаси підземних вод оцінюються строком на 25 років. Але це не значить, що через цей час закінчиться вода. Це лише означає, що через 25 років організація, яка видобуває воду, повинна буде перезатверджувати ці запаси, — пояснив Юрій Руденко.
Крім того, він розвіяв інший популярний міф про те, що обсяг водоспоживання «Миронівської птахофабрики» веде до зниження рівня ґрунтових вод.
— Нами був здійснений прогноз на моделі, як вплине в тому числі і на стан рівнів води у першому водоносному горизонті, з якого більшість населення бере воду з колодязів. Якщо забирати всі ці 16 тисяч кубометрів води на добу, дійсно формується невелика зона пониження рівня. Так, на відставні 125-200 метрів від свердловини може відбутися пониження рівня води від 1 до 2 метрів. Але на більшій відстані змін рівня води не відбувається, — заявив науковець.
А хлопчик був?
Голова облдержадміністрації Роман Боднар, який очолює роботу групи, за результатами засідання заявив, що у нього «склалося враження, що екологічні проблеми цих регіонів не пов’язані з діяльністю ПрАТ «Миронівський хлібопродукт». Він заявив, що незабаром має намір об’їхати навколишні села й особисто поспілкуватися з людьми, а також відвідати самі підприємства.
Коли не бути прихильником теорії змови, виникає логічне питання, звідки тоді скарги людей, якщо вони не підтверджуються. Аж тут цікава деталь — за ці роки жодного офіційного звернення щодо негативного впливу ПрАт «Миронівська птахофабрика» або ДП «Перемога нова» безпосередньо від громадян до контролюючих установ або органів влади не було. Хоча активістів з плакатами типу «Ні курникам!» можна було побачити на багатьох політичних тусовках.
— Однією із підстав для проведення позапланової перевірки підприємства є звернення громадян. На диво, за останні три роки жодного звернення на адресу головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від жителів Канівського та Черкаського району щодо можливого негативного впливу до нас не надходило, — зазначив Володимир Папач, пояснюючи чому його установа не проводила позапланових перевірок цих підприємств.
Так само ніхто з громадян не звертався і до Черкаської та Канівської райдержадміністрацій, про що зазначили їхні представники, що були присутні на засіданні. Відтак інше питання — до чого весь цей сир-бор з комісією? Може для того, аби потенційні інвестори побачили, які специфічні хотєлки можуть виникати у наших чиновників? Он начальник управління екології облдержадміністрації Олена Звягінцева наполегливо радить МХП офіційно ініціювати перевірку власних підприємства. Мовляв, ви нас попросіть, і ми вас ретельно перевіримо. І байдуже, що на засіданні дві години говорили, про відсутність негативного впливу, а наступного року мають відбутися дві планові перевірки цих підприємств.
