На Черкащині стає все більше переселенців. За недавньою інформацією, станом на 1 листопада в області обліковано 161 тисячу 398 внутрішньо переміщених осіб. Зрозуміло, що коштів у розмірі 2 тисячі на дорослу людину і 3 тисячі на дитину недостатньо. Тож багато хто шукає роботу. І нині ВПО підсилюють Черкащину у різних галузях.
«Були думки покидати країну, але кожен раз я відчувала, що хочу допомагати своїм»
Юлія Губченко – лікар-ревматолог зараз вже кардіоревматологічного відділення Черкаської обласної лікарні. До 24-го лютого проживала і працювала в м. Сєвєродонецьк, що на Луганщині.
– Як ви всі знаєте, в 2015 році наше невеличке місто звільнили від російських загарбників, і ми почали повертатися до звичного ритму життя… Згодом ситуація з окупованою частиною області стала складна, і до нас переїхали підприємства та Луганська обласна клінічна лікарня. У той час заклад поповнився багатьма молодими працівниками, які стали розбудовувати кожен свою ланку медицини. Я очолювала ревматологічну служби, яка з маленького зернятка перетворилася на злагоджений механізм допомоги усім мешканцям області. Але подих війни ми відчували постійно, як ніхто інший і до останнього не вірили, що найстрашніше нас чекає попереду… – пригадує Юлія Миколаївна. – 24-го лютого, як і вся країна, ми прокинулися від вибухів, які лунали на нашому місцевому аеропорту, і зрозуміли, що почалася повномасштабна війна…. Чоловік на той час працював судинним хірургом Луганської обласної лікарні. Вранці він поїхав на роботу . Вже після 15.00 ми вирішили виїжджати з міста…. І, як зараз пам’ятаю, чоловік сказав, що ми сюди більше не повернемося…. На руках було троє дітей та повне нерозуміння, що далі робити…
Спершу всі їхали на Дніпро. Машин було багато.
– Дісталися Дніпра близько 22.00, там нас чекав мій рідний брат, який зараз боронить нашу країну. Через 5 днів ми виїхали з міста в напрямку західної України, через 3 доби виснажливої подорожі приїхали до своїх друзів в Трускавець, які радо нас прийняли та усіляко допомагали…. І далі треба було шукати окреме житло…. Житло, як кажуть, само знайшло нас, подруга моєї мами запропонували жити в її квартирі, яка довгий час працює в Італії. І так ми опинились в Дрогобичі Львівської області… Щоб хоч якось налагоджувати своє життя, почали шукати роботу…. В державних лікарнях ми чули тільки: « Пройшла реформа, вільних робочих місць немає…..» Були думки покидати країну, але кожен раз я відчувала, що не хочу лікувати іноземців, хочу допомагати своїм…. Так ми стали шукати спочатку роботу моєму чоловікові, а потім вже мені… – пригадує пані Юлія.
З ранку до вечора вона телефонувала своїм знайомим лікарям і питала за роботу. Всередині травня написала повідомлення своїй колезі з Черкаської обласної лікарні.
– Це був останній дзвінок з питанням допомоги по роботі мені та моєму чоловіку. Тож у липні ми почали новий етап нашого життя, вже в Черкасах. Колеги допомогли не тільки добрим словом, але і житлом. Перше враження про місто було приємним: ліс, Дніпро, привітні люди…. Воно дуже схоже на Сєвєродонецьк, у нас також багато хвойних дерев та широка ріка (але не така, як Дніпро)! Чоловік працює судинним хірургом в обласному відділенні судинної хірургії. Зараз оперує багато наших військових, максимально допомагає відновити здоров’я. Той досвід, який ми здобули в 2014-2022 роках в нашій області максимально імплементується в обласній лікарні Черкас. Головне, що ми не почуваємося тут «чужими», наші погляди розділяють колеги і ми в сучасних умовах підтримуємо як військових, так і цивільних людей. Як буде далі, не знаю, і повернення додому теж під великим питанням. Поки кожен працює на своєму фронті.
Найбільше роботодавці потребують працівників зі сфери переробної промисловості
На Черкащину приїздять люди з дуже різноманітним професійним досвідом та навиками. Переважно це жителі Донецької, Луганської та Харківської областей. Це люди, які раніше працювали в гірничо-видобувній, нафтопереробній сферах, займалися науковою діяльністю, або ж мали вузькопрофільну спеціальність, яка була вкрай важливою на конкретному виробництві.
Знайшовши житло на новому місці, люди починають шукати роботу. З цим допомагають фахівці служби зайнятості. Від початку введення воєнного стану в Україні і по 2 листопада до Черкаської обласної служби зайнятості звернулися 3043 внутрішньо переміщених громадян, 2701 особа отримала статус безробітної.
На цей час більшість вакансій Черкащини зосереджена на підприємствах переробної промисловості (36,8%), оптової та роздрібної торгівлі (13,1%), а також в галузях освіти (10,6%), сільського господарства (10,3%), транспорту (7,1%) та охорони здоров’я (5,5%).
Середня заробітна плата, яку роботодавці нині подають у вакансіях до обласної служби зайнятості, становить 9105 грн, що є меншим за середній рівень по Україні. При цьому, 30% від загальної кількості вакансій обласної служби зайнятості – це пропозиції роботи з мінімальною заробітною платою, а саме – 6700 грн. Для порівняння – у січні 2022 року середня заробітна плата на Черкащині була у розмірі 12,3 тис. грн, у той час, коли по Україні цей показник перевищував 14,5 тис. грн. На початку року Черкащина посідала 13 місце за рівнем оплати праці по Україні, поступаючись таким великим містам, як: Київ, Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв та ін. Саме тому люди, які переїхали з великих міст України до Черкас часто відчувають різницю в оплаті праці.
З урахуванням цих особливостей для кожного, хто звернувся до служби зайнятості складають індивідуальний план працевлаштування. Дехто обирає тимчасову зайнятість, комусь підбирають роботу за спеціальністю, а хтось обирає шлях перенавчання відповідно до потреб локального ринку праці. Приміром з початку повномасштабної війни 14 переселенців пройшли професійне навчання та вже працюють за професіями, які опанували за сприяння обласної служби зайнятості.
Важливо враховувати і кількість робочих місць, які може запропонувати та чи інша громада області. Так, з початку року роботодавці Черкащини створили 388 нових робочих місць, 214 з яких укомплектовані обласною службою зайнятості. Найбільшу кількість робочих місць створено у галузях: сільського господарства, будівництва, торгівлі, транспорту та ін. Переважно на Золотоніщині, Тальнівщині, Канівщині, Лисянщині та в місті Черкаси.
– Зараз для нас цільова програма одна – чітка і безперебійна робота обласної служби зайнятості в умовах війни. Ми ведемо постійні перемовини з місцевими роботодавцями, які потребують працівників і готові взяти на роботу громадян з інших областей України. Пропонуємо скористатися компенсаційними та грантовими програмами. Наразі сума компенсаційних виплат роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб становить 8,6 млн. грн. Ті підприємці, які здобули право на отримання мікрогрантів, зобов’язалися створити майже 120 робочих місць. На сьогодні 28 грантових бізнес-проєктів вже профінансовано, – зазначає директор Черкаського обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко.
До теми
По допомогу можна звернутися до будь-якого центру зайнятості України, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Водночас, консультації з питань пошуку роботи та реєстрації в службі зайнятості, можна отримати онлайн на офіційному телеграм-акаунті Черкаської обласної служби зайнятості: https://t.me/Pidtrimka_klientiv, а також за номерами телефонів «гарячої лінії»: +38 (093) 1617861; +38 (068) 2212174; (0472) 63-98-04.
