Серед локацій Середнього Подніпров’я, які приваблюють туристів, істориків, краєзнавців і просто поціновувачів краси, село Бучак неподалік Канева займає особливе місце. У цьому вкотре пересвідчилися 11 травня цього року учасники Весняної майстерні під Козацьким шпилем. Громадські активісти, фахівці окреслили не лише проблеми, а й озвучили способи та методи розв'язання нагальних питань, пов'язаних із розвитком Бучака як важливого мистецького, культурного і туристичного об'єкта.
Фото підпис: на місці цієї хати Дмитро Іванов планує створити хостел. Перша толока запланована на вересень цього року
Територія поблизу Бучака є справді унікальною через насиченість археологічними пам'ятками: на прибережній смузі завдовжки 6 кілометрів і завширшки 2,5 кілометра знаходиться 14 поселень, 5 городищ та два могильники, які представляють практично всі археологічні культури, відомі на Середньому Подніпров'ї - від Трипільської культури (IV тис. до н. е.) до пізнього середньовіччя та козацької доби. Аналогів такого історико-археологічного скарбу на Подніпров'ї більше немає. Проте більшість пам'яток лише означені і досі повністю не досліджені.
Драматичний період випав на долю цього краю у 80-ті роки минулого століття - на території Бучака та на його околицях розпочали будувати Канівську ГАЕС. У зону впливу будівництва потрапили 85 домогосподарств, а це - практично все населення села на той момент. Бучак був знищений. І не лише село, але й дубовий ліс, археологічні пам’ятки, зокрема, на горі Лисусі, порушилася вся екосистема цієї місцевості. Після Чорнобильської катастрофи будівництво ГАЕС призупинилося, а остаточно припинилося в 1992 році за браком коштів.
Однак сьогодні ідея спорудження Канівської ГАЕС можновладцями знову реанімувалася, що, власне, й об’єднало активістів, і вони докладають максимум зусиль, аби не допустити руйнівного для цього унікального краю будівництва. Натомість пропонують створити село-музей Бучак. Окрім багатої історії, ця місцевість має природну родзинку, яка залишилася після спорудження нижнього котловану недобудованої ГАЕС - це озеро, назване Блакитним. Його живлять холодні джерела, що б'ють на дні, тому озеро самоочищується й живе життям природного озера, перетворившись на улюблений туристичний об'єкт цих місць.
Учасники Весняної майстерні під Козацьким шпилем мали прекрасну нагоду разом із краєзнавцем і громадським активістом Дмитром Івановим пройтися стежками, де знімали свої фільми Довженко, Параджанов, Тарковський, Денисенко. Зустріли тут і Фагота – соліста гурту Танок На Майдані Конго Олега Михайлюту, який написав про Бучак свою пісню «Буча-Чака».
Ідея створити в Бучаку село-музей належить одразу кільком організаціям. Одна з них – громадська організація «Фонд розвитку «Шевченків край», яку очолює Яків Прогнімак.
Аби не допустити руйнації унікального краю, пропонують збудувати село-музей та зберегти старий млин
За підтримки програми Culture Bridges, що фінансується Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою в Україні у партнерстві з EUNIC – Мережею національних інститутів культури Європейського Союзу, у травні цього року Бучак отримав реальний поштовх для реалізації проекту в життя, – розповідає Яків Прогнімак. – Найважливіше, що ми зробили для збереження першого унікального туристичного об’єкта – старого млина – обробили його захисною протипожежною та протиінсектицидною речовиною. На даху встановили сонячну панель, яка забезпечує напругу на два USB порти. Отже, туристи вже сьогодні мають можливість підзарядити свої мобільні пристрої. Панель також дає напругу для освітлення приміщення млина і шатра для проведення засідань чи просто відпочинку.
Проект “Село-музей Бучак відроджує традиції” досить масштабний. На порадні, котра відбулася в рамках проекту, краєзнавці, фахівці, активісти окреслили найважливіші його напрямки і на найближчий період, і на перспективу. Яків Прогнімак пропонує відреставрувати крила млина, Дмитро Іванов – відтворити давньоруське село, створити хату-музей села Бучак, хату пасічника, відновити хату відомого поета Володимира Затуливітра, який тут жив і тут похований, а також відбудувати у вересні цього року толокою хату місцевого жителя і створити костел на 20-25 місць. Микола Чорний, голова Черкаського обласного товариства охорони природи, пропонує включити цю територію до складу майбутнього Національного природного парку, аби захистити від зазіхань будівельників і зберегти для нащадків.
Перший відчутний крок для збереження перлини української історії – села Бучак активісти зробили. Вони чекають у своїх лавах однодумців, фахівців, інвесторів.
