Один із них - командир рейдового буксира «Яни Капу», інший - після закінчення навчання в лютому 2019 року мав стати командиром артилерійського катера «Нікополь»
Серед захоплених росіянами моряків двоє уродженців Черкащини – 23-річний Олег Мельничук зі Сміли і 24-річний уродженець Христинівки Владислав Костишин.
У складі команди малого броньованого артилерійського катера «Нікополь» перебував старшина 1 статті Владислав Костишин. Мати хлопця працює медичною сестрою в дитячому садку.
– У нас робітнича сім’я, – розказує Людмила Анатоліївна. – Батько має інвалідність, але працює водієм і сторожем. Владик учився дуже гарно. Десь із 9 класу почав мріяти про море. У 2012 році поступив у Севастопольське училище. Після зради керівництва й більшої частини курсантів переїхав в Одесу. Двічі ходив у далекі походи в закордонні країни. Стажувався на «Нікополі». Був штурманом. Після закінчення навчання в лютому 2019 року мав стати командиром цього човна.
Владислав Костишин про похід у Маріуполь нічого не розповідав рідним.
– Коли не подзвониш, відповідав коротко: «Мамо, в мене все добре». Востаннє говорила з ним у четвер, 22 листопада. Проговорився, що скоро йтимуть у похід. Куди – не сказав. Зараз знаю, що він у полоні, але не поранений. Він у нас – великий патріот. У російськомовній Одесі син розмовляв виключно українською. З інституту, де він навчався, мені вже телефонували. Сказали, що син у полоні і його витягатимуть звідти. Хочу, аби всі помолилися за нього.
Окрім сина родина має ще й молодшу доньку. Вона – студентка одного з місцевих вузів.
За інформацією генерального штабу катер «Бердянськ» до останнього не здавався росіянам. Саме його обстріляли і поранили українських моряків. Малий броньований катер «Нікополь» узяли на абордаж. По ньому не стріляли.
23-річний командир рейдового буксиру «Яна Капу» Олег Мельничук народився й виріс у Смілі. Навчався у місцевій школі №5. Пізніше перевівся до «сьомої» школи. Його батьки розлучені.
- Після школи пішов до черкаського професійного ліцею, - розповідає комісар Смілянського військкомату Володимир Старовойтов. – Молодий хлопчина. До цього мав лише одне навчання. Після чого одразу пішов до лав Збройних сил. Йшов від нашого міста. Відслужив строк і з 2014-го року підписав контракт.
Батькові Олега Михайлу Мельничуку із сином поговорити не дали. Поспілкувався лише з російським слідчим. Про сина розповідати не хоче. Каже, не хоче нашкодити, тому інтерв’ю журналістам намагається не давати.
- У понеділок телефонував слідчий із Керчі, - каже Михайло. Працює на смілянському КП «Водгео» зварником. - Передав, що син живий і здоровий. Сказав про суд у вівторок. Мав бути з самого ранку, але його перенесли на 14-ту годину. Більше інформації я не знаю. Розмова тривала 15 секунд. Все, що я встиг запитати, це чи жива моя дитина і де перебуває. З екіпажом теж усе добре. О 6-ій ранку 27 листопада вони всі були вже в Сімферополі.
