Зранку 24 квітня рівень води в Дніпрі в межах Черкас зріс на кілька сантиметрів. Старожили кажуть, що ніколи в квітні на міських пляжах не було стільки води.
— Жінка щоранку купається в Дніпрі, а я її супроводжую, — розповідає 55-річний черкасець Володимир Меленчук. — Минулого тижня вода зростала, а потім перед вихідними підйом її рівня спинився. Однак у понеділок ми пішли зранку на річку й чисто візуально можу сказати, що рівень зріс сантиметрів на 10. Не знаю, чи це найбільший рівень за всю історію, але за останні років десять то точно. І це при тому, що всі кажуть про спад рівня води.
Сільський голова Ліпляви Золотоніського району Сергій Геращенко стверджує, що вода падала на вихідних, а в понеділок її спад знову призупинився.
— У Келеберді нашої громади вода наробила багато лиха, заливши 87 гектарів угідь місцевого фермера Леоніда Ременюка. Із них 52 гектари засаджено лохиною. Очевидно, фермер зазнає збитків. На вихідні вода спадала по кількадесят сантиметрів у день, й більша половина угідь звільнилася від неї. Але сьогодні спад повені спинився. Навіть якщо вода піде з плантації в найближчі кілька днів, рослини все одно постраждають, бо їхнє коріння тривалий час перебувало під водою. З досвіду я знаю, що з людських городів вода піде швидко і з мінімальними збитками для господарів. А от у пониззях жаби квакатимуть аж до осені.
Фахівці ДСНС за допомогою дронів слідкують за кордонами, куди дістає висока вода.
— Ситуація трохи покращилася, але говорити про повне завершення паводку на Черкащині ще дуже рано, — розповідає для Про все речниця ГУ ДСНС в Черкаській області Юлія Норовкова. — У нас розгорнуто два пункти управління: у Каневі та у Матвіївці Золотоніського району. Декілька разів на день ми моніторимо ситуацію з повітря за допомогою безпілотних літальних апаратів. Так ми бачимо, чи збільшується притік води, чи зменшується. Деякі будинки відрізані водою від суші. Доріг, як таких, там наразі немає і треба пересуватися на човнах. Евакуйовуємо не тільки людей, а й тварин. Наприклад, у селі Хрещатик ми евакуйовували собак, котів і навіть курей. Людям, які вирішили залишитися вдома і перечекати паводок, ми підвозимо питну воду, їжу й медикаменти.
Коли є можливість, рятувальники відкачують воду з будинків та погребів. В деяких населених пунктах ДСНСникам доводиться залучати спецтехніку, аби дістатися до людських осель.
— Вода повністю затопила будинки та погреби, — каже речниця. — Там, де є можливість, ми не відмовляємо людям і відкачуємо воду. Загалом, ми готові до ліквідації різного роду надзвичайних подій. Звичайно, є певні перешкоди. Наприклад, у тому ж Хрещатику від місця, де немає води і до людських домівок, нам близько кілометра треба пересуватися водою. Для цього ми використовуємо снігоболотохід «Богун» або водолази дістаються на гумових човнах.
Керуючий справами Канівської міської ради Володимир Святелик запевняє, що пік повені в Каневі вже пройдено.
— Вода активно спадає останні кілька днів і можна впевнено казати, що пік повені на Канівщині минув, — каже Володимир Іванович. — Ще буде вода після квітневих дощів, але то далеко не той об'єм, який може накоїти біди.
В Ірклієві ніякої повені поки не відчули.
— Жодних підтоплень навіть людських городів ми не маємо і, сподіваюся, не матимемо, — каже сільський голова Анатолій Писаренко. — Традиційно, Дніпро у нас не надто страшний під час повеней. Єдине місце, за яке я переживаю — міст об'їзною дорогою з боку Чехівки понад річкою. Там є запас в один метр і я сподіваюся, що через нього вода вже не піде.
Між тим Черкаська обласна військова адміністрація готується запобігти можливим наслідкам повені.
За словами начальника ОВА Ігоря Табурця, медичний центр контролю та профілактики захворювань і Держпродспоживслужба стежать за епідеміологічною складовою, управління екології та екоінспекція – за наслідками для Дніпра і навколишнього середовища.
— Ми перебуваємо у готовності і будемо в такій готовності до 1 травня, аж тоді у нас буде очікуваний спад напруженості. Мною була надана вказівка головам Золотоніського і Черкаського районів щодо підготовки місць можливих евакуацій. Зараз надходять поодинокі звернення домогосподарств зі скаргами щодо їхніх збитків. Відповідно до визначеної постанови Кабміну, державні підприємства, які підпадають під такі збитки, компенсуються державою, приватні домогосподарства — будуть компенсовані місцевими громадами. До цього ми всі були готові, тому зробили певні запаси.
Директор ННІ природничих та аграрних наук ЧНУ ім. Б. Хмельницького Максим Гаврилюк розповідає, що водопілля не лише звичне явище, а й дуже корисне для природи.
— Шкоди довкіллю від водопілля немає, адже це цілком природне явище, — пояснює науковець. — Це мало б відбуватися щороку, але Дніпро зарегульований каскадом водосховищ і цим нівелюється висока вода. Чим це корисно для природи: відбувається міграція хімічних елементів, адже переносяться маси осадових порід з одного місця на інше. Відбувається збагачення заплави. Тому після підйому води в заплаві потім краще ростуть дерева й інша рослинність. Також це позитивно для нересту риби, адже вона має більшу площу для розмноження і більше рослин, куди можна відкладати ікру.
Для деяких представників екосистеми чим довше відбувається водопілля, тим краще.
— Для риб, наприклад, чим довший період високої води, тим краще, бо має розвинутись як ікра, так і мальки, — пояснює Максим Гаврилюк. — Щоб не вийшло, що віднерестилися, а вода швидко відійшла і вся ікра залишилася на березі. Для рослин також не дуже важливо, скільки повінь буде продовжуватися, бо коли вона закінчиться, то рослини відростуть знову. І для птахів теж це не проблема. Мільйони років вода опускалася і підіймалася. Це ми забули, що 10 років тому були повені. А птахи пам’ятають дуже добре. Зараз середина квітня і у водоплавних птахів ще тільки почався період розмноження. Звичайно, окремі кладки можуть постраждати від підйому води. А так, то птахи обирають місця на більш підвищених ділянках або перечікують цей період і розмножуються вже після того, як вода спаде. Це характерно для видів, які гніздяться на островах: крячки, кулики та деякі інші. Цього року будуть деякі відмінності у термінах та місцях гніздування, але для популяцій птахів це зовсім не критично.
До теми:
Від підтоплення можуть постраждати сосни
На Золотоніщині затопило 2,3 тисячі гектарів лісів. Як повідомила фахівчиня зі зв’язків з громадськістю та пресою Центрального лісового офісу Тетяна Будько, це може спричинити загибель дерев.
— Постраждали соснові насадження Деньгівського, Ліплявського, Прохорівського і Вільхівського лісництв. У тому числі вода стоїть у молодих насадженнях сосни звичайної до 10 років — там затопило 51 гектар.
Загалом затоплення є у лісах, які знаходяться у пониззі річки Дніпро, пояснила речниця. Фахівці стверджують, якщо такий рівень води буде стояти понад 20 днів, то лісові культури почнуть гинути, особливо молоді насадження, яким до 10 років. Сосна звичайна не потребує багато води і така кількість для неї згубна.
Небезпека також загрожує і тим лісовим культурам, які не стоять у воді, але ростуть поблизу місць локалізації підтоплення. Від високого рівня ґрунтових вод і перезволоження ґрунту корінь дерев може почати гнити.
