Ізраїлець Хайм Хазін рятує життя уманчанам. Живе в районі паломництва. Працює за медичними стандартами своєї країни. Спеціалізованої вищої освіти не має. Закінчував курси й має дворічний стаж надання першої допомоги.
Хасид-волонтер рятує життя уманчанам
Зараз Україна переходить на нову реформу в медицині, - каже Хайм. Розмовляє ламаною російською. Просить з ним розмовляти українською. Сповідує хасидизм. – До 2020 року, сподіваюсь, тут буде, як в Америці чи Ізраїлі. Я працюю за нашою системою вже зараз і є волонтером. Тобто грошей не отримую за це. Навчався 200 годин на спеціальних курсах. Знаю, що робити при зупинці дихання чи серця та багато іншого. Ця система пройшла дуже тривалі перевірки. В Ізраїлі у 90 відсотках нещасних випадках людей рятують саме волонтери. Там їх багато.
За 2 роки хасид встиг врятувати 7 життів. Вважає це найбільшим задоволенням.
Важко передати відчуття, коли витягуєш когось з лап смерті, - продовжує Хазін. – Це, як унікальний різновид задоволення. Навіть приємніше, ніж мати багатьох друзів. За 2 роки мені вдалося врятувати 3 хасидів і 4 уманчан. Я їх постійно зустрічаю на вулиці. Був такий випадок: 26-річний хлопчина втратив свідомість. Не міг дихати, бо запав у горло язик. Я прибіг на допомогу. Витягнув його язик, провентилював легені. Вже пізніше приїхали місцеві медики. Щоразу, коли бачу його, розумію, що не даремно живу.
Кожен медик має при собі сумку із запасом необхідних ліків на понад 5 тисяч гривень. Окрім цього в районі паломництва чергує 3 «швидкі», обладнані за останнім словом техніки.
У нас є сумка, в якій лікарських засобів на 200 доларів. Там кисень, ліки від серця, від астми і так далі, - перераховує чоловік. - Тобто, все, що потрібно в перші 7 хвилин, коли можна врятувати життя. Їздимо на «швидкій». В автівці теж є все необхідне. Якщо звичайні громадяни України почнуть працювати по такій системі, стане значно менше смертей. Якщо дивитися на статистику, багато українців помирають просто так. Бо їм не встигають допомогти. Взяти війну на Сході. 80 відсотків солдатів помирають через втрату крові. За нашою ж системою у 95 відсотках випадків ми рятуємо військових. Потрібно тиснути на місця, аби зупинити крововилив. Також є спеціальна гумка для цих потреб. Звичайно, хороше обладнання необхідне. Та більш важливо навчитися розуміти, де, що і як розташоване в людському організмі.
Ізраїльська система надання першої допомоги поділяється на 3 рівні.
Перший – навчатися 200 годин. 2 рівень – 200 годин плюс досвід. Це потрібно рік-два попрацювати з людьми і що два місяці додатково проходити 80-годинне навчання для закріплення знань. Після двох років волонтер отримує «спеціаліста». Третій рівень – парамедик. Має право робити те, чого нам не можна. Наприклад, хворий задихається і потрібно робити надріз у горлі. Зараз я на другому рівні поки. Хоча була ситуація, коли я таки робив зазначену операцію, бо вмію. На трасі під Одесою сталась страшна аварія. Постраждалий не міг дихати, а медиків не було. Я ж не міг дати йому померти. Зателефонував за спеціальним номером до парамедика. Давав мені інструкції, як правильно робити надріз.
Інформацію про постраждалих ізраїльські волонтери отримують з «гарячої лінії». Кожен має при собі пристрої для відстежування місцеперебування. Таким чином до місця події прибувають вже за кілька хвилин. До уманчан поки виїжджають після дзвінка з місцевої станції швидкої допомоги.
Повідомлення про людину, якій недобре, надходить у спеціальну групу, - пояснює волонтер. – Ті, хто найближче, біжать і рятують. Даю все, що потрібно і чекаю на парамедика. В Умані є близько 30 осіб, які роблять те, що і я. Хтось є бізнесменом, хтось звичайним працівником. Іноді кілька чоловіків прибігає на виклик. Можуть ще й посваритися, хто перший допомагатиме хворому. Україні треба рухатись до того, аби в кожній школі чи на підприємстві було 2-3 людини, які б знали цю систему. Грошей за таку діяльність я не отримую. Навіть більше: Інакше врятоване за гроші життя не цінується. Я бізнесмен. Мені гроші не треба. Якось їхав по трасі. Побачив, що трапилась аварія. Підбіг і побачив стікаючого кров’ю хлопця. Закрив рану. Дочекався медиків і поїхав далі. Після цього у соцмережі побачив, як постраждалий дякував «якомусь хасиду». Це надзвичайно приємно.
За свою практику Хайм не зміг врятувати життя лише одного разу. Тоді померла дитина.
Це був виклик до однорічної дитини, - згадує бізнесмен. - Зранку прокинулась й почала задихатися. Коли ми прибігли, була ще теплою, але тривалий час не дихала. Скільки саме, не знали, бо мама не слідкувала в паніці. Пробували давати кисень і струм на серце. Врятувати не вдалося, на жаль. Дай боже, аби такого більше не повторилося.
Хайм нарікає на роботу уманських медиків. Каже, ті часто не мають необхідних речей у «швидкій».
Чому ми вирішили привезти в Умань нашу «швидку» й обладнання? Траплялись випадки, коли приїжджали ваші медики, а в них не було ні кисню, ні акумулятора в дефібриляторі, - розводить руками Хайм. – І таке не тільки тут. Під Одесою, коли трапилась аварія, у швидкій допомозі не було нічого окрім нош. В такій допомозі майже немає сенсу. Колись в молодого уманчанина стався інфаркт. У тутешній лікарні не було можливості допомогти. Для порятунку залишалося не більше двох з половиною годин. Ми дали йому препарат для розрідження крові і відвезли у Київ. Ще важливе ставлення до людей. Минулої суботи ми рятували безхатька. Упав зі сходів й травмувався. Надали йому допомогу. Лікарі, які приїхали, ще дивувалися, чому ми так переймаємося через нього. Має бути розуміння того, що життя – найважливіша річ. І не важливо, безхатька рятувати чи бізнесмена.
Хайм Хазін очікує успіху медичної реформи. Готовий начати українців всього, що знає сам. Поза волонтерською діяльністю має бізнес. Продає хасидам сувеніри.
