11-річний Олександр Перехрест із Драбова їздив у Японію. Хлопець зайняв третє місце в міжнародному конкурсі малюнків, який проводила автомобільна компанія «Тойота». Загалом надіслав п’ять робіт. Приз здобув малюнок «Антирадіаційний автомобіль».
– Саша намалював автомобіль у вигляді равликів, які повзають і очищають довкілля, – каже мати Зореслава Перехрест. – У конкурсі бере участь не вперше. Мав кілька перемог на загальнонаціональному рівні, а на міжнародному – ніяк. Цього року в українському конкурсі був другий. Зате виявився третім у міжнародному. Подзвонили із київського офісу компанії. Сказали, що нас нагородили путівкою до Японії. Утрьох (Саша, я і батько) полетіли до німецького Франкфурта. Звідти – літаком у Токіо. Ще один переліт – Токіо-Нагоя і ми в місті, де збудували перший у світі завод Тойота. Побували в цехах, де складають автомобілі. Дивилися на роботу конвеєра. Після зборки кожну випущену машину перевіряють півтори тисячі осіб. Лише тоді вона йде до покупця. Були в музеї автомобільного концерну. Бачили всі марки машин, які коли-небудь ним випускалися. Звідти поїхали швидкісним потягом до Токіо. Замість контакту з рейками він рухається завдяки магнітній подушці. У Нагої й Токіо жили в 5-зіркових готелях. З токійського відкривався чудовий вид на океан і Токійську затоку.
– Сашко мусив підтягнути англійську, бо презентація і обов’язкове інтерв’ю відбувалося саме цією мовою, – каже Зореслава . – Однак нам надали і перекладача. Він, щоправда, говорив російською, а не українською. На церемонію нагородження вдягнули японський національний костюм юкату. Організатори зробили незабутньою культурну програму: катали на гіроскутерах, поїзді без машиністів, водили на екскурсію до величезного робота, розміром із 5-поверховий будинок. Дали гроші на закупки в магазинах. Саша накупляв солодощів друзям. Дітей катали на дитячих автомобілях, які виготовляють перед тим, як запустити справжню модель у виробництво. В телефон установили гру, за допомогою якої можна конструювати автомобілі. Відвідували японські храми. Коли минули 5 днів і треба було повертатися додому, Саша заплакав. Так не хотів, щоби ця казка закінчувалася.
Мати Олександра Перехреста працює вчителькою малювання. Батько – у місцевій філії «Черкасигаззбут». Сашко мріє стати автомобільним конструктором.
