Голоси рахували 6 годин
Біля сцени клубу села Рацеве Чигиринського району – котел на твердому паливі, що зовні схожий на буржуйку. Димохід виведений аж під стелю. Труба закриває портрет Тараса Шевченка. Однак на це ніхто уваги не звертає. У Рацевому – збори селян. Люди вирішують бути чи не бути будівництву птахофабрики «Перемога Нова».
Противники будівництва пташників агітують надворі. Голова Чигииринської народної ради Павло Романенко кричить:
– Як би ви не проголосували, Чигирин своєї згоди не дасть! Курників тут не буде.
У залі – яблуку ніде впасти. Показують фільм про птахофабрику «Вінницький бройлер». Згодом – новий фільм про допомогу селу від птахофабрики. Збори мають розпочатися о 12-ій годині. Але початок затягується. О 12-20 до клубу заходить Романенко. Вимагає показати альтернативний фільм.
– Покажете після зборів, – каже сільська голова Лариса Постригань. Починає збори. Приїжджі з Чигирина кричать їй «Ганьба!».
– Прошу гостей заспокоїтися, – спокійно реагує Лариса Якимівна. – 11 грудня ми отримали від птахофабрики «Перемога Нова» листа. Просять дати дозвіл на будівництво першої черги птахофабрики в адміністративних межах сільської ради. Загалом буде 9 бригад, де утримуватиметься 1 мільйон птиці.
Сільська голова раптом хрипне. Їй важко говорити. Противники пташників перекривляють її.
Постригань передає слово директору птахофабрики «Вінницький бройлер» Ігорю Лещенкові. Тільки-но в його руках опиняється мікрофон, опоненти починають скандувати: «Ганьба». Ігор Васильович терпляче чекає. Так проходить кілька хвилин. Галас не стихає. Замість «ганьба» противники тепер кричать: «Банду геть!»
– Наскільки я розумію, тепер усім прийдеться виступати в таких умовах, – каже Лещенко. Надалі на крикунів не зважає.
– Одна бригада – три пташники, – розповідає. – 500 працюючих. Зарплата – офіційна від 8 до 10 тисяч гривень. Ніякого смороду, яким вас лякають опоненти, в селі не буде. У Ладижині вирощуються 24 мільйони курей. За три роки буде 48 мільйонів. А у вас буде лише 1 мільйон. Нашу продукцію купують Америка, Китай, Європа.
На слайдах показує, як утилізується курячий послід. Показує ємності, спеціальні автомобілі, яким він вивозиться.
– Спеціальні ємності є в Каневі. Тут не лишатиметься нічого. Матимете 4800 тонн. Для порівняння в Ладижині – 270 тисяч тонн. Фермери замовляють це добриво собі на поля. Також вивозитиметься брудна вода, якою миють пташники. Поїдьте на птахофабрику в село Будище Черкаського району. Там біля наших пташників, в якихось десятках метрів – приватний ставок. Від рибалок відбою немає, – підсумовує.
Починають обговорення. Один із фермерів просить проголосувати проти.
– Вам передавали привіт із податкової, – перебиває його сільська голова. Вона вже поборола хрипоту. – Ви – єдиний у селі, хто не сплатив податків.
Прихильники будівництва наводять інший аргумент:
– У селі понад 3 тисячі гектарів. Птахофабрика бере кілька сотень і дає 500 робочих місць. А решта фермерів тримають більше трьох тисяч гектарів, і роботи в них немає!
– Ви засмердите все довкілля! А це Чигиринщина – серце України, – не вгавають противники.
42-річна Людмила Ярема стоїть неподалік сцени. Жінка обурюється.
– У селі немає роботи. Я їжджу за 70 кілометрів у Черкаси. Працюю на рибопереробному заводі. Там смердить так, що курникам далеко. – Хліб нам теж возять із Черкас, бо місцеві підприємці не спромоглися налагодити його випічку. Коли збудують птахофабрику, люди отримають гарну зарплату згодом зароблять пристойну пенсію.
Обговорення триває. Невідь-звідки на сцену виходить представник сексуальних меншин із Черкас. Говорить російською.
– Вы можете называть меня как хотите, но я против того, чтобы на Чигиринщине был объект под названием петушатник! – кричить і йде геть.
За кілька хвилин починається таємне голосування за допомогою бюлетенів. Разом із селянами намагаються голосувати жителі Чигирина, декілька противників рвуть папірці для голосування та у такий спосіб зривають волевиявлення селян. Підрахунок провести неможливо. Сільська голова ухвалює рішення голосувати особисто. Голосують довгих 5 годин. Постригань називає прізвище, а людина із залу каже «за» вона чи «проти».
Увечері підраховують голоси: «За» – 400. «Проти» – 315. Тижнем раніше у сусідньому селі Вітове було 237 «за» і 3 – «проти». Всього 637 голосів «за» будівництво.
