Куди зникають черкащани та чому знайдених не завжди повертають додому
Зниклу людину шукають одразу
Звенигородським правоохоронцям вдалося знайти зниклу безвісти листоношу із села Попівка. Ніна Бондаренко пішла з дому ще 22 березня. Перед цим вона відвела 11-річну доньку до школи. Востаннє її бачили на дорозі за селом. Кілька днів тому вона вийшла на зв'язок із двоюрідним братом. Саме у нього зараз живе її дитина. Як з'ясувалося, жінка нині перебуває у Києві. За неофіційними даними, вона поїхала туди, аби заробити грошей. Має борги на суму близько 13-ти тисяч гривень. Чималу частину винна односельчанам.
- Коли вона зникла, ми майже усім райвідділом її шукали по всьому селі і у лісі, - розповів начальник кримінальної поліції Звенигородського райвідділу Олег Міщенко. - Ніхто не знав, де вона може бути. Навіть найближчі рідні. Розглядали версію, що могла покінчити з життям через ті борги. З дому пішла у робочому одязі. Знайшли завдяки її нещодавньому дзвінку до брата у Катеринопіль, бо дуже сумувала за донькою.
Минулої п'ятниці жінку планували викликати до місцевого райвідділу поліції. Проти неї можуть порушити кримінальну справу. На даний момент Бондаренко ще не повернулася в рідне село і на телефонні дзвінки не відповідає.
Чи не щотижня на Черкащині зникають люди. Чимало — з психічними захворюваннями або страждаючі на алкоголізм. Нерідко шукають і дітей. У порівнянні з 2010 роком статистика зниклих збільшилася в рази. Поліція пояснює це змінами у законодавстві. Раніше активні пошуки починалися за 10 днів після написання заяви. За цей час чималий відсоток людей повертали додому, тому їх і не вносили до офіційних цифр. Зараз пошуки починаються негайно.
- Причин, через які пропадають люди, безліч. Хтось посварився з батьками, хтось шукає кращого життя, хтось втрачає пам'ять, - пояснює речник ГУНП в Черкаській області Дмитро Грищенко. - Кохання теж може стати такою причиною: дівчина познайомилася з хлопцем і кудись поїхала, не попередивши про це батьків. Коли надходить повідомлення до поліції, працівники, в першу чергу, спілкуються з родиною і дізнаються, які останні були проблеми. А можливо, розшукуваний міг і загинути. Є люди, що вважаються зниклими безвісти і не факт, що вони живі. Тому одразу ж після звернення поліція порушує кримінальну справу за 115-ою статтею — вбивство.
Молодь іде в загул
Періодично повідомляють про розшук підлітків і студентів. Як правило, вони знаходяться цілими й неушкодженими. З 22 квітня у селі Руська Поляна шукали 17-річну Сніжану Тищенко. Одинадцятикласниця вийшла з дому і не повернулася. Понад місяць тривали її пошуки. Як виявилося, увесь цей час дівчина перебувала у своїх друзів. 1 травня не повернувся додому 16-річний черкащанин Максим Герасименко. Це не перше його розшукують. У грудні 2015 року хлопець тікав із дому. Після цього його вже вп'яте оголошують у розшук. Минулого року шукали 19-річного Віталія, студента одного з черкаських ВУЗів. Майже тиждень із ним не було зв'язку. Поки батьки збивалися з ніг у його пошуках, хлопець відпочивав із друзями в Умані.
- З батьками в мене непогані відносини. Але вони занадто мене контролюють, - запевняє колишній утікач. Прізвища не називає. - Я тоді тільки здав сесію. Вирішив абстрагуватися від усього, вимкнути мобільник і відпочити. Із знайомим поїхали до друзів в Умань. Не пиячили до втрати пульсу, а просто гуляли “Софіївкою” і містом. Приїхав сам додому. Зараз шкодую, що так вчинив із батьками, хоча й не хотів їм насолити.
Найчастіше тікають із неблагополучних сімей або після сварки з батьками. Тих, хто свідомо пішов із дому, не завжди вдається повернути назад.
- Це досить поширене явище, коли молоді люди щезають із дому. Ідуть в загул. І не важливо, наскільки добрі стосунки у них із рідними, - запевняє Олег Міщенко. - У 97 відсотках випадків вони знаходяться. Але не завжди хочуть повертатися. А ми не маємо права їх змусити, якщо це повнолітні. Не можемо навіть рідним повідомити місце перебування знайденого, інакше порушимо конституційні права людини. Повідомляємо тоді, що син чи донька знайдені та живі-здорові. Буває, що потрапляють у погану компанію, де можуть “підсадити” на наркотики.
Дворічного зниклого знайшли в лісі, дев’ятирічного – на горищі рідного дому
Чи не найгірше, коли губляться маленькі діти. Кілька днів тому на Корсунщині шукали дворічного хлопчика. Батько звернувся до поліції о 20.00. Дитина зникла близько 16.00. Шукати приїхало більш як 100 працівників поліції на чолі із керівником Валерієм Лютим. Найстрашніше було те, що навколо будинку батьків – ліс, ставки й болото. До того ж, ми не могли зрозуміти його інтересів і куди б він міг податися. Була версія, що пішов за машиною або трактором, бо дуже їх любив. На щастя, через 10 годин його таки знайшли у лісі. Малюк спав у кропиві на купі гілля. Батьки тепер відповідатимуть за неналежне виконання обов'язків.
Тікають діти й боячись батьківського гніву. У березні 2016-го року мешканці Катеринополя два дні безуспішно шукали 9-річного хлопчика. Згодом школяр сам повернувся додому. За його словами, він ховався на горищі батьківського будинку. Боявся покарання, бо не впильнував домашню птицю.
Чимало клопоту рідним приносять хворі на алкоголізм.
- Зараз шукаємо чоловіка із Рижанівки Звенигородського району. Минулого тижня він пішові з дому невідомо куди, - каже Міщенко. - Любить випити, хоча зникає вперше. Щоправда, якось він погрожував рідним, що вчинить самогубство. Зникали і з місцевого будинку для пристарілих. Якось літнього чоловіка знайшли аж під Києвом. Там він познайомився із жіночкою і жив у неї. Повертатися назад не захотів. Часом люди їдуть на заробітки і втрачають з тих чи інших причин зв'язок із домом. Або ж навмисно це роблять. Понад 50 відсотків розшукуваних — психічно хворі або ті, хто втратив пам'ять. Людина піде собі і знаходиться за багато кілометрів від дому. Одного чоловіка вже разів десять повертали додому.
У грудні 2016-го року з дому пішов 63-річний Петро Дубовий із Сухої Калигірки Катеринопільського району. Незадовго до цього чоловік скаржився, що впав і вдарився головою. На початку березня цього року його тіло знайшли у річці місцеві рибалки.
У Смілі правоохоронцям часто доводиться розшукувати пацієнтів місцевої психіатричної лікарні. Хворі тікають звідти мало не щодня.
- У нашому психоневрологічному відділені люди лікуються добровільно. Людині буває щось “находить” і вона йде кудись, - говорить смілянський оперативник. Просить не називати ім'я. - І таких багато. Одному, наприклад, інопланетяни сказали піти звідти. Мотиви психічно хворих тяжко зрозуміти. Майже щодня цифри по зниклих змінюються. Одних зразу відшукуємо, інших трохи пізніше. Тиждень тому дядько 41-го року народження так пішов. Знайшли аж за два села від Сміли. В загальному, зниклі протягом року знаходяться. Одиниці не відшукуються.
Невідомо куди може подітися й цілком здорова доросла людина. Із 4 червня шукають 34-річну жительку Сміли Лілію Пак. Вдома у неї залишилася 14-річна донька.
- Востаннє я її бачила вранці. Вона вмилась, одяглася і вийшла з будинку. Сказала, що через кілька хвилин повернеться, - плаче її матір Валентина Семенівна. - На зупинці доньку бачили з якимось чоловіком. Телефон і документи залишилися вдома. Вона, очевидно, нікуди не збиралася йти надовго. Я вже не знаю, що й думати. Може, потрапила в рабство до когось або й найгірший варіант.
Минулого року оголосили в розшук Андрія Хітрова із Умані. Чоловік мав доставити замовнику будматеріали на власному мікроавтобусі. Зранку 19 лютого він несподівано зник. Розшукали його більше як за добу живого, але дуже побитого у посадці під Уманню. Автівку у нього вкрали.
Наприкінці травня у Кам'янці знайшли мертвим АТОвця Олександра Темного. Його тіло підняли з дна річки Тясмин. За кілька днів до цього військовий приїхав у відпустку, але з невідомих причин зник.
Поліція радить не чекати як тільки з'явилися підозри, що рідна людина пропала. Необхідно одразу звертатися із заявою до найближчого райвідділу. Правоохоронці цього ж дня почнуть пошуки.