Підприємство розвивається, нарощує виробництво, але не стає від цього більш успішним та ефективним, на нові ринки вийти не вдається. Подібних прикладів серед аграрних компаній області доволі багато, і причини бувають різні. Конкуренція — одна з них. Причому на селі конкурувати доводиться не лише за землі, якість продукції, а й людей, від ефективності роботи яких напряму залежить успіх будь-якого виробництва.
Якщо у фермерів і керівників сільгосппідприємств спитати, що їм треба для того, аби збільшити свою частку на ринку, більшість назве дешеві добрива, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, техніку, низькі податки тощо. Тобто, принцип — вичавити із землі та людей по-максимуму й негайно. Це — хибне уявлення, адже якщо, наприклад, добрива чи пальне подешевшають, то це відбудеться для всіх, а не для конкретного господарства. У кращому випадку це призведе до перенасичення ринку продукцією і, як результат, — зниження її ціни. Частка ж виробництва і реалізації продукції залишиться незмінною, знову ж таки, в кращому випадку.
Тим не менше, більшість аграріїв області працює саме за радянським принципом вичавлювання. Натомість успішні й потужні підприємства вже давно йдуть шляхом підвищення ефективності: створення стимулюючих умов праці та навчання кадрів, управління персоналом тощо.
Фахівці з управління персоналом кажуть, що це — потужний механізм для розвитку. Компанії, які пішли цим шляхом 10-15 років тому, вже давно працюють на зовнішніх ринках, а їхній бізнес постійно розвивається. Це — закономірність, адже яким би розумником і трудягою не був керівник, успіх виробництва напряму залежить від ефективності роботи працівників.
Так, озброєний новими знаннями, скажімо, офісний працівник може генерувати нові ідеї і легко справлятися з поставленими завданнями. Мотивований же працівник, відчуваючи, що в нього вкладаються гроші, починає прагнути до максимальної продуктивності на робочому місці. Якщо до цього додати необхідні ресурси та ефективне керівництво, фірма буде розвиватися й мати успіх.
Прикладів подібного підходу до ведення бізнесу в області вистачає. До слова, значну увагу своїм кадрам приділяють такі підприємства як ТОВ "Олімп", ТОВ "Кищенці", ТОВ «Зернова компанія «Хорс», "Уманський тепличний комбінат". Зокрема, компанія «Хорс», в якій, до речі, рівень зарплат є одним з найвищих в області, постійно заохочує своїх кращих працівників. Таким чином інші мають взірець для наслідування й рівняння, з’являється мотивація бути ефективним і показувати вищі результати.
Вдалим прикладом є також лідер аграрного ринку України – «Миронівський хлібопродукт» (МХП).
— МХП відкритий до співпраці на всіх рівнях, — розповідає керівник Канівської регіональної служби управління персоналом МХП Валентина Крижановська — Головним пріоритетом при підборі персоналу є професіоналізм та бажання працювати, вдосконалюватись. Це стосується всіх — від стажерів і молодих спеціалістів до топ-менеджменту. Важливо серед кандидатів шукати тих, хто дійсно має мотивацію та бажання працювати, набувати досвіду і знань. Саме такі люди мають найбільший потенціал — вони можуть прийти на стартову позицію та в досить короткий термін дорости до менеджерів, керуючих посад.
Компанія робить особливу ставку на молодих спеціалістів, які хочуть працювати і розвиватися в агробізнесі, — стверджує Крістіна Григоренко, куратор програми «Почни кар’єру з МХП» агрохолдингу МХП, спрямовану на студентів та молодих спеціалістів.
За її словами, навчання кадрів на підприємствах МХП є багатоступеневим процесом. Так, все починається з програм адаптації та стажування на початку роботи і закінчується гнучкими програмами мотивації в процесі роботи. Також існує програма наставництва, коли професіонали передають свій досвід новим спеціалістам. Зрештою, нові знання та навички відзначаються за результатами роботи кожного окремого працівника.
Валентина Крижановська додає, що вдосконалення кожного працівника напряму відбивається на ефективності роботи всієї компанії.
— Саме від співробітників, їх рівня професіоналізму залежить розвиток та успішність компанії. Це — нерозривний ланцюжок: від окремої людини до бригади, від бригади до підрозділу, від підрозділу до підприємства, — наголошує експерт.
Фахівці з управління персоналом кажуть, що рано чи пізно більшість компаній прийдуть до цього. Хто проігнорує — або піде з бізнесу, або залишиться на рівні дрібного фермерського господарства.
