У Черкаській області бракує водіїв, через це перевізники подекуди вимушені скорочувати кількість маршрутів, а у районних центрах на роботу масово беруть навіть пенсіонерів.
– У нас усі водії – пенсіонери, – каже директор Тальнівського АТП 17137 Віталій Накоп’юк. – Ніхто інший до нас не піде на мінімальну зарплату. Всі роз’їхалися по заробітках. Фактично, увесь колектив окрім директора отримує мінімальну зарплату. Маємо 5 вакансій і не можемо знайти людей. Сьогодні перевіряв автобус на Онопріївку. Їде 18 пасажирів. Із них 12 – пільговики. Спалили 30 літрів солярки, а привезли 250 гривень виручки. Навіщо такий маршрут? Бюджет заборгував нам 229 тисяч за перевезення пільгових категорій. Натомість різноманітних податків і зборів щомісяця платимо 120 тисяч гривень.
– Я поїхав із України 4 з половиною роки тому, – розповідає 45-річний Олександр із Маньківки. Прізвища не хоче називати. – Мав досвід роботи в Польщі, знав мову. Найнявся в польську компанію, яка займається вантажними перевезеннями по всій Європі. Дали вантажний автомобіль, з яким об’їздив усю Європу. Працевлаштований офіційно. Отримую щомісяця 1700 євро заробітної плати. А чеські, литовські, латвійські компанії дають на 100-150 євро більше. З нового року можна буде працювати в Німеччині. Там платитимуть ще на 600 євро більше. Для цього треба буде вивчити мову, пройшовши відповідні курси. В Україну повертатися найближчим часом не збираюся. Максимальна зарплата моїх колег в Україні – 15-18 тисяч гривень. Я маю втричі більше, а як поїду до Німеччини, то матиму в чотири рази більше. Їжджу гарними дорогами, маю увесь соціальний пакет, працюю не більше 8 годин у день. Якби в Україні платили хоча би тисячу євро, може б і задумався про повернення.
Не краща ситуація і в Черкасах. Щодня із місцевих підприємств звільняються по кілька водіїв.
